ДВОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
двір
іє. *dhuor- з первісним значенням «простір, замкнений воротами, загорода»;
споріднене з лтс. dvars «ворота», лат. forum «двір, площа, ринок», forēs «двері», дірл. dorus «двері», дінд. dvaram «ворота»;
псл. dvorъ, пов’язане з dvьri «двері»;
р. бр. болг. м. двор, др. дворъ «будинок із садибою», п. вл. нл. dwór, ч. dvůr, слц. dvor, полаб. dör, схв. двȏр «замок; палац; двір», слн. dvór, стсд. дворъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вдві́р'я
«подвір’я»
двір
«дворова людина»
(іст.)
двіре́ць
«малий двір; палац; [вокзал]»
дві́рє
«подвір’я»
дві́рка
«дворова жінка»
(іст.)
дві́рни́к
«робітник при будинку; [хазяїн замку]»
двірни́цька
«приміщення для дворових людей»
(іст.)
двірни́цький
«лакей»
двірня́
«дворові люди»
(іст.)
двірня́чка
двіро́к
«вілла»
двірськи́й
двора́к
«дворянин при дворі (королівському і ін.); дворова людина, кріпак»
(іст.)
дворе́ць
«двірець; вокзал»
дворе́цький
(заст.)
дво́рити
«лестити; красуватися»
двори́тися
«бавитися»
дво́рище
дво́рка
«дворова жінка»
(іст.)
дворки́ня
«фрейлина, двірська дама»
дво́рник
«двірник»
дворня́га
«дворовий собака»
дворня́жка
«тс.»
дворова́ти
«випорожнятися»
дворо́вий
дворо́к
«загорода з очерету для ловлі риби»
дво́рський
«дворова людина»
(іст.)
дворува́ти
дворя́к
«тс.»
задві́рки
задвірко́вий
задві́рок
знадво́ру
надві́р
надві́р'я
«двір»
надві́рний
«розміщений у дворі; зовнішній; придворний»
надвірня́к
«кнур»
надво́рі́
па́дворок
«садиба у передмісті»
(заст.)
подві́р'я
подві́рній
«дворовий»
подві́рня
«сіни»
подво́рець
«тс.»
подво́рисько
придво́рець
«царедворець, придворний»
(іст.)
придво́рний
(іст.)
придво́рці
«придворні пани»
(іст.)
удві́р'я
«місце за дворами»
удво́ритися
«поселитися»
уздві́р'я
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| двор | білоруська |
| двор | болгарська |
| dwór | верхньолужицька |
| dvaram «ворота» | давньоіндійська |
| dorus «двері» | давньоірландська |
| дворъ «будинок із садибою» | давньоруська |
| *dhuor- з первісним значенням «простір, замкнений воротами, загорода» | індоєвропейська |
| forum «двір, площа, ринок» | латинська |
| dvars «ворота» | латиська |
| двор | македонська |
| dwór | нижньолужицька |
| dör | полабська |
| dwór | польська |
| dvorъ | праслов’янська |
| двор | російська |
| двȏр «замок; палац; двір» | сербохорватська |
| dvor | словацька |
| dvór | словенська |
| dvůr | чеська |
| forēs «двері» | ? |
| dvьri «двері» | ? |
| дворъ | ? |
две́рі
псл. dvьrь, пов’язане з псл. dvorь, укр. двір;
споріднене з лит. dùrys, лтс. duris, гот. daúr, двн. turi (ΗΒΗ. Tür), гр. ϑύρα, лат. fores;
іє. *dhwer-;
р. дверь, две́ри, бр. дзве́ры, др. двьрь, дверь, п. drzwi, [drwi], ч. dveře (мн.), ст. dřvi, слц. dvere, вл. durje, нл. źurja, слн. dúri, dvęri, стсл. двьри (мн.), двьрь (одн. жін. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
две́рки
«малі двері»
две́рник
«швейцар»
две́рці
«малі двері Г; [хвіртка ДзАтл I]»
дверця́та
дверча́та
дверча́тий
одве́рок
«одвірок»
одві́р
о́двір
«біля дверей»
одві́р'є
«тс.»
одві́рець
одві́рник
«деталь засува, що прибивається до одвірка»
одві́рок
«рама дверей»
переддве́р'я
«місце перед дверима»
придве́рє
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзве́ры | білоруська |
| durje | верхньолужицька |
| daúr | готська |
| ϑύρα | грецька |
| turi | давньоверхньонімецька |
| двьрь | давньоруська |
| fores | латинська |
| duris | латиська |
| dùrys | литовська |
| źurja | нижньолужицька |
| drzwi | польська |
| dvьrь | праслов’янська |
| dvorь | праслов’янська |
| дверь | російська |
| dvere | словацька |
| dúri | словенська |
| dvęri | словенська |
| двьри (мн.) | старослов’янська |
| двір | українська |
| две́ри | українська |
| дверь | українська |
| drwi | українська |
| двьрь (одн. жін. р.) | українська |
| dveře (мн.) | чеська |
| *dhwer- | ? |
| dřvi | ? |
фо́рум «широкі представницькі збори»
запозичення з латинської мови;
лат. forum «площа, двір; базарна площа, міський базар» споріднене з forе̄s «двері», похідним від іє. *dhu̯or- «загорода, простір, замкнений воротами», звідки також лтс. dvars «ворота», дірл. dorus «двері», псл. dvorъ, укр. двір;
р. бр. болг. м. схв. фо́рум, п. вл. forum, ч. слц. слн. fórum;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фо́рум | білоруська |
| фо́рум | болгарська |
| forum | верхньолужицька |
| dorus «двері» | давньоірландська |
| *dhu̯or- «загорода, простір, замкнений воротами» | індоєвропейська |
| forum «площа, двір; базарна площа, міський базар» | латинська |
| forе̄s «двері» | латинська |
| dvars «ворота» | латиська |
| фо́рум | македонська |
| forum | польська |
| dvorъ | праслов’янська |
| фо́рум | російська |
| фо́рум | сербохорватська |
| fórum | словацька |
| fórum | словенська |
| двір | українська |
| fórum | чеська |
у́дворійошний «ввічливий, чемний (кавалер)»
запозичення з угорської мови;
уг. udvarias, [udvarijas] «тс.» походить від udvar «двір (зокрема, королівський, князівський)», що пов’язане з псл. dvorъ, укр. двір;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dvorъ | праслов’янська |
| udvarias | угорська |
| udvar «двір (зокрема, королівський, князівський)» | угорська |
| двір | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України