ДАХА — ЕТИМОЛОГІЯ
да́ха «давалець»
похідні утворення від дієслова дава́ти;
форми, подібні до зна́хар, р. [жи́харь] «житель», можливо, пов’язані з давньою основою сигматичного аориста на -х- (пор. аорист 1 ос. одн. дахъ]. – Див. ще да́ти;
р. даха́, даха́рь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
да́xap
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жи́харь «житель» | російська |
| даха́ | російська |
| даха́рь «тс.» | українська |
| дава́ти | ? |
| зна́хар | ? |
| х- (пор. аорист 1 ос. одн. дахъ]. -- Див. ще да́ти. | ? |
доха́ «вид кожуха з хутряним верхом»
запозичення з монгольських мов;
пор. калм. daχр «кожух вовною назовні», монг. daqu «тс.», бур. daχa, daχи «хутряний верхній одяг»;
р. доха́, даха́, бр. даха́, слц. dacha «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
да́ха
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| даха́ | білоруська |
| daχa | бурятська |
| daχр «кожух вовною назовні» | калмицька |
| daqu «тс.» | монгольська |
| доха́ | російська |
| dacha «тс.» | словацька |
| даха́ | українська |
| daχр «кожух вовною назовні» | ? |
| daχи «хутряний верхній одяг» | ? |
дах
через польську мову запозичено з німецької;
свн. dach (нвн. Dach), двн. dah «тс.» споріднене з дісл. þak, лит. stógas «дах», лат. tego «крию, покриваю», псл. stogъ, укр. стіг;
бр. дах, п. dach, ч. [dach];
Фонетичні та словотвірні варіанти
дахі́вка
«черепиця, покрівля»
дахува́тий
«у формі даху»
дахъ
(XVI ст.)
даши́ти
«покривати дахом»
дашо́к
«ковпачок; знак (^) над о, е в українському етимологічному правописі; козирок картуза»
підда́шок
підда́шшя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дах | білоруська |
| dah «тс.» | давньоверхньонімецька |
| þak | давньоісландська |
| tego «крию, покриваю» | латинська |
| stógas «дах» | литовська |
| dach | польська |
| stogъ | праслов’янська |
| dach (нвн. Dach) | середньоверхньнімецька |
| стіг | українська |
| dach | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України