ГІПЕРБОЛІЗАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

гіпе́рбола

запозичення з латинської мови;
лат. hyperbolē являє собою запозичене гр. ὑπερβολή «перехід; перевага; надмірність; гіпербола, перебільшення», утворене за допомогою префікса ὑπερ- «пере-, через», спорідненого з дінд. upár і «через», двн. ubar, гот. ufar «тс.», лат. s-uper «зверху, над», від основи дієслова βάλλω «кидаю; ударяю; гоню» (βολή «кидання; удар»), – CIC 166;
Шанский ЭСРЯ І 4, 76 – 77;
Фасмер І 407;
Frisk II 966 – 967;
;
;
;
р. гипе́рбола, бр. гіпе́рбала, п. hiperbola, ч. слц. вл. hyperbola, болг. м. хипе́рбола, схв. хипèрбола, слн. hipêrbola;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гіперболіза́ція
гіперболі́зм
гіперболі́ст
гіперболі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гіпе́рбала білоруська
хипе́рбола болгарська
hyperbola верхньолужицька
ufar «тс.» готська
ὑπερβολή «перехід; перевага; надмірність; гіпербола, перебільшення» грецька
ubar давньоверхньонімецька
upár і «через» давньоіндійська
hyperbolē латинська
s-uper «зверху, над» латинська
хипе́рбола македонська
hiperbola польська
гипе́рбола російська
хипèрбола сербохорватська
hyperbola словацька
hipêrbola словенська
hyperbola чеська
ὑπερ- «пере-, через» ?
βάλλω «кидаю; ударяю; гоню» (βολή «кидання; удар») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України