ГРЯЗЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
гря́знути «грузнути»
псл. gręznǫti, повʼязане чергуванням голосних з grǫzъ «груз»;
споріднене з лит. grimsti «грузнути», лтс. grimt «тс.», можливо, також гот. grammiþa «вологість», лат. grāmiae «гній в оці»;
іє. *grem-;
р. гря́знуть, бр. гра́знуць, др. грязнути, грязѣти, грязь, п. grzęznąć, ч. ст. zahřaznúti, слц. hriaznuť, нл. greznuś, схв. грȅзнути, слн. grézniti, стсл. иогрѧзнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грязи́во
«грязь»
грязи́ло
«болото, трясовина»
грязи́ти
«тс.»
гря́зі
(мед.)
гря́зний
«брудний»
грязни́ти
«бруднити»
грязови́на
«болото, трясовина»
грязо́та
грязь
гря́зьки́й
«брудний Г; [грузький Ж]»
грязьови́й
грязю́ка
грязя́
«грязь»
розгрязи́ти
«розмісити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гра́знуць | білоруська |
grammiþa «вологість» | готська |
грязнути | давньоруська |
*grem- | індоєвропейська |
grāmiae «гній в оці» | латинська |
grimt «тс.» | латиська |
grimsti «грузнути» | литовська |
greznuś | нижньолужицька |
grzęznąć | польська |
gręznǫti | праслов’янська |
гря́знуть | російська |
грȅзнути | сербохорватська |
hriaznuť | словацька |
grézniti | словенська |
иогрѧзнѫти | старослов’янська |
грязѣти | українська |
грязь | українська |
zahřaznúti | чеська |
grǫzъ «груз» | ? |
zahřaznúti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України