ГРУДА — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *ghreu-, *ghrou-d- «кришити»;

споріднене з лит. grústi «товкти», graudùs «крихкий, ламкий», grúdas «зерно», лтс. grûds «тс.», дісл. grautr «крупа, каша», двн. gruzzi, нвн. Grütze «тс.», дангл. griot «пісок», двн. griōz, нвн. Griess «тс.»;

можливо, тут відбулося зближення псл. grud- і grǫd-;

питання про належність сюди р. гру́да «купа; могила; натовп» потребує дальшого дослідження;

псл. gruda;

р. [гру́да] «грудка, замерзлий кусок землі», бр. гру́да «грудка», др. груда «купа, громада», п. gruda «грудка; мерзла земля», ч. hrouda «грудка», слц. hruda «тс.», болг. гру́дка «бульба, [голова (сиру)]», м. грутка «грудка», схв. груда «брила, грудка», слн. grúda «тс.», стсл. гроуда «брила», р.-цсл. грɣдиѥ «краплі»;

псл. [grǫdъ] «підвищення на землі», повʼязане чергуванням голосних з gręda «гряда, грядка»;

можливо, сюди ж належали раніше р. гру́да «купа; могила; копиця снопів; натовп», ч. hrouda «земля» (у виразі rodná h.), слц. hruda, схв. груда «тс.», слн. grúda (у виразі pod grudo iti «умирати»), які пізніше могли зазнати фонетичного зближення з gruda «грудка»;

вважається також повʼязаним з гру́ди;

р. [огру́д] «купа, ворох; горб; могила», бр. груд «горб; сухий луг, суходіл», п. grǫd «підвищення на (болотистому) лузі; підвищення, заросле лісом», ч. (мор.) [hrúd] «піщана дюна, підвищення на рівнині», слц. hruda «клаптик землі»;

очевидно, афективне утворення від [гал] [ґал] «кулька», п. gała «тс.», паралельне до грудома́ха (від гру́да);

запозичено через посередництво польської мови (в українську) з німецької;

нвн. Grieß «манна крупа; грубий пісок, гравій» походить від двн. grioʒ «грубий пісок», спорідненого з псл. gruda, укр. гру́да;

п. [grys] «грубо змелене борошно з пшона; грубий пісок», [gryz] «тс.», слц. gris (grisa, griska) «грубе борошно (з манної крупи), манна каша», нл. grěs «манна крупа; пісок», [gris] «пісок; грубо змелена пшениця», [grys] «тс.», болг. грис «жито, змелене на крупу; манна каша», м. гриз «тс.», схв. грȗз «манна крупа»;

псл. *grǫdь;

очевидно, споріднене з [груд] «пагорбок; підвищення на болоті», лат. grandis «великий, величний», гр. βρένϑος «гордість», з іє. *g^ṷrendn- «надиматися, набухати»;

менш переконливі зіставлення з лит. grandìs «ланка в ланцюгу» (Zubatý St. a čl. І 2, 98), з вірм. argand «утроба матері» (Pedersen LP I 1-2), з гр. χόνδρος «хрящ» (Machek ESJČ 186), з лит. krūtìs «груди», лтс. krūts «тс.» (там же; Otrębski Idg. Forsch. 115);

р. грудь, бр. гру́дзі, др. грудь, п. ст. grędzi, ч. слц. hrudʼ, вл. hrudź, болг. гръд, м. гради, схв. груди, слн. gród;

запозичення з польської мови;

п. gruz «уламки муру, скель, руїни; щебінь», gruzel «грудка; (ст.) болячка», ст. gruzła «грудка; болячка; ґуля», [gruzel] «залоза», як і їх відповідники вл. hruzl «грудка, брила», нл. gruzła, [gruzdla] «тс.», болг. гру́за «грудка (сиру)», походять, можливо, від того самого кореня, що й псл. gruda, укр. гру́да, і найближче споріднені з лит. gráužas «крупний гравій», лтс. gruži (мн.) «груз, гравій», graušļ і «груз; руїни», які зводяться до дієслова лит. gráužti «гризти, жерти», лтс. graûzt «тс.», спорідненого з псл. gryzti, укр. гри́зти;

можливо, повʼязане з гру́да, через те, що росте на грудках;

зіставляється також (Шанский ЭСРЯ I 4, 183; РЯШ 1967/6, 56, 128; Откупщиков 146) з лит. gruzdùs «ламкий, хрусткий», спорідненим з псл. gruda, укр. гру́да;

менш переконливе зіставлення з лит. gruzdénti «диміти» (Преобр. І 162; Потебня РФВ 3, 92; Горяев 81) за тією ознакою, що цей гриб і дим гіркі;

р. груздь, бр. грузд, груздзь;

запозичення з польської мови;

п. gruca «каша, крупа, вівсянка» походить від нім. Grütze (‹ двн. gruzzi) «крупа, каша», спорідненого з лат. rūdus «розбите каміння, щебінь», лит. grúdas «зерно», псл. gruda, укр. гру́да;

бр. гру́ца «товчений ячмінь»;

запозичення з німецької або французької мови;

нім. grandiós, фр. grandiose походять від іт. grandioso «розкішний, грандіозний», утвореного від лат. grandis «великий», спорідненого з гр. βρένσος «гордий», псл. grǫdь «груди», укр. гру́ди;

р. грандио́зный, бр. грандыёзны, ч. grandiósní, слц. grandiózny, болг. м. грандио́зен, схв. грȁндиōзан, слн. grandiózen;

похідне від гру́ди;

назва зумовлена тим, що рослина вживається при кашлі, катарах, захриплості;

похідне утворення від гру́ди;

назви зумовлені, очевидно, тим, що собача кропива застосовується в народній медицині при хворобах серця, а приворотень – при катарах дихальних шляхів;

повʼязане з гру́ди;

назва зумовлена, мабуть, тим, що рослина вживається при туберкульозі легенів;

неясне;

можливо, пов’язане з гру́ди, гряда́;