ГРЕБЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
гре́бля «загата»
псл. *grebjа, *grobjа, похідне від grebǫ «гребу»;
бр. грэ́бля «загата», др. гре́бля «рів, вал, окіп», п. grobla «загата», ч. ст. hróbě «купа; підвищення, могила», слц. hroblʼа «насип, купа, могила», вл. hrjebja «загата», нл. grobla «рів, канал», схв. гре́бља «викопана або накидана стежка; ярок, борозенка в городі», слн. gróblja «купа каміння», стсл. гроблга «могила, рів»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гребе́льний
«загатний»
гребляни́й
«тс.»
гребля́нка
«баба, що торгує на греблях»
погребе́льне
«мито за проїзд через греблю»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грэ́бля «загата» | білоруська |
| hrjebja «загата» | верхньолужицька |
| гре́бля «рів, вал, окіп» | давньоруська |
| grobla «рів, канал» | нижньолужицька |
| grobla «загата» | польська |
| *grebjа | праслов’янська |
| гре́бља «викопана або накидана стежка; ярок, борозенка в городі» | сербохорватська |
| hroblʼа «насип, купа, могила» | словацька |
| gróblja «купа каміння» | словенська |
| гроблга «могила, рів» | старослов’янська |
| hróbě «купа; підвищення, могила» | чеська |
| *grobjа | ? |
| grebǫ «гребу» | ? |
| hróbě «купа; підвищення, могила» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України