ГОРОХ — ЕТИМОЛОГІЯ
горо́х, горо́хви́на (бот.)
псл. *gorxъ ‹ ‹*gorsb;
фонетично йому відповідають лит. garsas «яглиця, Aegopodium podagraria L.» (пор. також лит. garšvà «тс.»), лтс. gãrsa, gârsa, gãrse, двн. gers, нвн. Giersch «тс.», однак досі не зʼясовано різниці в значеннях;
повʼязують також з дінд. ghárṣati «розтирає», ghṛṣṭa «розтертий», пояснюючи первісне значення як «щось розтерте» (пор. семантичну паралель лит. žìrnis «горох», псл. *zьrno, укр. зерно́ : дінд. jīrṇá«роздрібнений, спорохнілий») (Fortunatov AfSlPh 4, 587; KZ 36, 37; Pedersen IF 5, 54; Bern. I 231 – 232; Pokorny 439 – 440);
малопереконливе повʼязання з ізольованим дінд. haréṇu- «вид гороху» (Machek Jm. rostl. 127);
слабо обґрунтоване припущення про субстратне доіндоєвропейське походження слова (Machek ESJČ 182);
р. горо́х, бр. гаро́х, др. горохъ, п. нл. groch, ч. hrách, слц. hrach, вл. hroch, полаб. gorx, болг. грах, м. грав «квасоля», схв. грȁх «тс.», слн. gràh;
Фонетичні та словотвірні варіанти
горо́хв'яний
«горохвяний»
горо́хвʼяниця
горохви́ння
горо́хвяний
горо́хвяник
горо́хвянка
«тс.»
горохівни́к
«акація»
горохли́на
«бадилля гороху»
горо́хлиня
«тс.»
горо́хляник
«корж з тертим горохом»
горохля́нка
«бадилля гороху»
горо́хняний
«гороховий»
горохова́тка
«вид черепашки, Pisidium Ж; горохова солома»
горо́ховий
горохови́к
«жук, який псує горох»
горохови́на
«горохова солома»
горохови́ни
горохови́ння
«тс.»
горохови́ще
«поле з-під гороху»
горохо́вляний
«гороховий»
горохо́лисько
«поле гороху»
горо́хуватий
«подібний до гороху, зморшкуватий»
гороша́нка
«стебло гороху МСБГ; чина весняна, Lathyrus vernus Bernh. Mak»
горошець
«горошок»
гороши́на
гороши́нець
«рід каменю (пізоліт)»
гороши́ня
«стебло гороху»
гороші́ння
горо́шковатий
горо́шковий
горо́шок
«Vicia L.»
оро́х
оро́ховий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гаро́х | білоруська |
| грах | болгарська |
| hroch | верхньолужицька |
| gers | давньоверхньонімецька |
| ghárṣati «розтирає» | давньоіндійська |
| haréṇu- «вид гороху» | давньоіндійська |
| горохъ | давньоруська |
| gãrsa | латиська |
| garsas «яглиця, Aegopodium podagraria L.» (пор. також лит. garšvà «тс.») | литовська |
| грав «квасоля» | македонська |
| groch | нижньолужицька |
| Giersch «тс.» | нововерхньонімецька |
| gorx | полабська |
| groch | польська |
| *gorxъ | праслов’янська |
| горо́х | російська |
| грȁх «тс.» | сербохорватська |
| hrach | словацька |
| gràh | словенська |
| hrách | чеська |
| gârsa | ? |
| gãrse | ? |
| ghṛṣṭa «розтертий» | ? |
| як «щось розтерте» (пор. семантичну паралель лит. žìrnis «горох», псл. *zь$rno, укр. зерно́ : дінд. jīrṇá«роздрібнений, спорохнілий») | ? |
ґер «яглиця, снитка, Aegopodium podagrana L.» (бот.)
запозичення з німецької мови;
нвн. Giersch (свн. gires, girst, gers «тс.») споріднене з гол. [geer(s)], лтс. gārša, лит. garšvà, garšas «тс.», псл. *gorxъ, укр. горо́х;
п. gierz, [giers], ст. gier, gir, girz, ч. [gerovačyna] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гірошник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| geer(s) | голландська |
| gārša | латиська |
| garšvà | литовська |
| Giersch (свн. gires, girst, gers «тс.») | нововерхньонімецька |
| gierz | польська |
| *gorxъ | праслов’янська |
| горо́х | українська |
| giers | українська |
| gerovačyna «тс.» | чеська |
| garšas «тс.» | ? |
| gier | ? |
| gir | ? |
| girz | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України