ГОРОБЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
горобе́ць «Passer domesticus» (орн.)
сумнівна гіпотеза про псл. *γvorb- (Шахматов ИОРЯС 17/1, 288), а також про спорідненість псл. слова з гот. sparwa «горобець», двн. sparo, нвн. Sperling, дангл. spearwa «тс.» (Machek тж);
псл. *vorьbjь, *ѵorbьcь, (лехітське) [*ѵorbъlь];
споріднене з гр. ῥόβιλλος «рід птаха», лит. žvìrblis «горобець», лтс. zvirbulis «тс.» (балтійські слова видозмінені контамінацією з іншими, очевидно, звуконаслідувальними словами на ž-, лтс. z-, пор. лтс. zvañdzinât «дзвеніти»);
походження слова неясне;
припускають (Преобр. І 96; Machek ESJČ 627) звуконаслідувальне походження;
укр. г- зам. первісного в-, очевидно, під впливом сприйняття останнього як протетичного (типу в- у вівця́, вого́нь, ву́лиця) і заміни іншим протетичним придиховим г- (як у горі́х, го́стрий тощо);
р. воробе́й, (пд.) [вирябе́й], бр. верабе́й, др. воробии, п. wróbel, [wróbel], ст. wrobl, wróbl, ч. слц. vrabec, вл. wrobl, нл. robel, [wróbel], болг. врабе́ц, м. врабец, схв. вра́бац, слн. vrábec, стсл. врабии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
веребе́й
веребе́ц
ворабель
воробʼя́
воробʼя́чка
«горобиний послід»
воробе́й
воробе́нь
воробе́ць
вороби́ця
воробня́
(зб.)
воро́бок
воробчи́ха
горобʼя́
горобʼя́тник
«вид яструба»
горобʼя́чий
горобе́й
горобе́ль
«тс.»
горобеня́
гороби́ний
гороби́нячий
горо́бка
горобли́ха
горобли́чка
горобси́ця
«горобчиха»
горобцюва́ння
«легковажне, розпусне життя»
горобчи́ха
горобчи́ця
оробе́йко
оробе́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верабе́й | білоруська |
| врабе́ц | болгарська |
| wrobl | верхньолужицька |
| sparwa «горобець» | готська |
| ῥόβιλλος «рід птаха» | грецька |
| spearwa «тс.» | давньоанглійська |
| sparo | давньоверхньонімецька |
| воробии | давньоруська |
| zvirbulis «тс.» (балтійські слова видозмінені контамінацією з іншими, очевидно, звуконаслідувальними словами на ž-, лтс. z-, пор. лтс. zvañdzinât «дзвеніти») | латиська |
| žvìrblis «горобець» | литовська |
| врабец | македонська |
| robel | нижньолужицька |
| Sperling | нововерхньонімецька |
| wróbel | польська |
| *γvorb- | праслов’янська |
| слова | праслов’янська |
| *vorьbjь | праслов’янська |
| воробе́й (пд.) | російська |
| вра́бац | сербохорватська |
| vrabec | словацька |
| vrábec | словенська |
| врабии | старослов’янська |
| г- | українська |
| wróbel | українська |
| wróbel | українська |
| vrabec | чеська |
| *ѵorbьcь | ? |
| *ѵorbъlь | ? |
| первісного | ? |
| г- (як у горі́х, го́стрий тощо) | ? |
| wrobl | ? |
| wróbl | ? |
горобе́йник «Lithospermum L.» (бот.)
однослівні назви є результатом стягнення складеної назви типу горобʼяче просо (горобʼяче сімʼя), зумовленої просоподібним виглядом плодів горобейника;
означення горобʼяче підкреслювало нетотожність цих плодів із звичайним просом;
р. воробе́йник, воробьиное просо, бр. верабе́йнік, п. wróble proso, ч. ст. vrabí símě, болг. [врабчено семе], схв. врапсеме, врабчије семе, vrebče proso, слн. vrabje seme «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
воробейник
воробець
горобель
горобець
горобонька
сімʼя
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верабе́йнік | білоруська |
| врабчено | болгарська |
| wróble proso | польська |
| воробе́йник | російська |
| врапсеме | сербохорватська |
| vrabje seme «тс.» | словенська |
| воробьиное | українська |
| врабчије | українська |
| vrabí símě | чеська |
| горобʼяче (горобʼяче сімʼя) | ? |
| просо (горобʼяче сімʼя) | ? |
| горобʼяче | ? |
| vrabí símě | ? |
гороби́на «Sorbus L.» (бот.)
так само мало переконливе відокремлення назви дерева гороби́на від псл. *ěrębъ «рябчик» і повʼязання її в реконструйованій формі *еrębъ з лат. sorbus, нім. Eberesche, Aberesche «тс.», що розглядаються всі як запозичення з передіндоєвропейського субстрату (Machek ESJČ 222 – 223; Jm. rostl. 114 – 115; LP 2, 155 – 156);
менш вірогідне зближення слова з лит. ráibas, raības «строкатий» (Brückner 200; Specht 115) або повʼязання припущуваного для слова вихідного *jarębь з псл. назвою весни *jarь (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);
псл. *arębina,*ěrębina, *erębina або – з іншим ступенем вокалізму – rębina, похідні від псл.*аrеbъ «куріпка; горобина», *ěrębъ, *еrębъ «тс.» або сх. [*rębъ] (пор. укр. ряби́й);
найвірогідніше, ранні псл. форми *are-m-b(h)-, *ere-m-b(h): *re-m-b(h) – з носовим інфіксом, повʼязані з іє. *ere-b(h)-, *oro-(b)h- на означення тварин або дерев темного або червоного кольору (в словʼянських мовах особливо про колір неоднорідний, строкатий);
споріднене з лит. jerube «рябчик», jerũbė, ìrbe, jerbe, [jãrubė, jeru(m)be] «тс.», лтс. irbe «куріпка», meža irbe «рябчик (букв. «лісова куріпка»), двн. erpf «темний», дангл. еогр «тс.», дісл. іагрг «коричневий», іаrре «рябчик», можливо, також гр. ὀρφνός «темний, темно-червоний»;
з українських форм найдавнішими є, очевидно, оря́бина (від *оряб), що зводиться до псл. *eręb-ina, a також ряби́на (від псл. *rębina) з іншим (нульовим) ступенем вокалізму першого складу;
інші форми є вторинними з протетичними г-, в- або зближеними з словом горобе́ць, [веребе́й];
р. ряби́на, бр. рабі́на, [гарабіна, арабіна, ярабіна, верабі́ра], п. jarzębina, [jarząb], ч. jeřabina, jeřáb, слц. jarabina, вл. wjerjebina, нл. jerjebina, схв. јарèбика, кн. јареби́на, слн. jerebíka «тс.», jerebína «плід горобини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вереби́на
ворби́на
во́ріб
(жін. р.)
го́раб
го́рба
го́рбина
горєбина
горо́ба
гороби́нівка
«горобинова настойка»
гороби́новий
грабина
ораби́на
орабі́на
орєб
ороби́на
оробині́вка
«тс.»
оряба́
оря́бина
рі́ба
ряби́на
ря́бка
храбина
ярабина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рабі́на | білоруська |
| wjerjebina | верхньолужицька |
| ὀρφνός «темний, темно-червоний» | грецька |
| еогр «тс.» | давньоанглійська |
| erpf «темний» | давньоверхньонімецька |
| іагрг «коричневий» | давньоісландська |
| *ere-b(h)- | індоєвропейська |
| sorbus | латинська |
| irbe «куріпка» | латиська |
| ráibas | литовська |
| jerube «рябчик» | литовська |
| jerjebina | нижньолужицька |
| Eberesche | німецька |
| jarzębina | польська |
| *ěrębъ «рябчик» | праслов’янська |
| jarь | праслов’янська |
| *arębina | праслов’янська |
| форми | праслов’янська |
| *eręb-ina | праслов’янська |
| ряби́на | російська |
| јарèбика | сербохорватська |
| jarabina | словацька |
| jerebíka «тс.»«плід горобини» | словенська |
| jerebína «тс.»«плід горобини» | словенська |
| гарабіна | українська |
| арабіна | українська |
| ярабіна | українська |
| верабі́ра | українська |
| jarząb | українська |
| jeřabina | чеська |
| jeřáb | чеська |
| гороби́на | ? |
| Aberesche «тс.» | ? |
| *jarębь | ? |
| *ěrębina | ? |
| *erębina | ? |
| псл.*аrеbъ «куріпка; горобина» | ? |
| *ěrębъ | ? |
| *еrębъ «тс.» | ? |
| *rębъ (пор. укр. ряби́й) | ? |
| *ere-m-b(h): | ? |
| *oro-(b)h- (в словʼянських мовах особливо про колір неоднорідний, строкатий) | ? |
| jerũbė | ? |
| ìrbe | ? |
| jerbe | ? |
| jãrubė «тс.» | ? |
| jeru(m)be «тс.» | ? |
| meža irbe «рябчик (букв. «лісова куріпка» | ? |
| іаrре «рябчик» | ? |
| оря́бина (від *оряб) | ? |
| ряби́на (від псл. *rębina)(нульовим) | ? |
| горобе́ць | ? |
| веребе́й | ? |
| јареби́на | ? |
ореби́нови (у сполученнях [ореби́нова нуоч] «горобина ніч; ніч, переважно в червні, коли буває сильна злива з громом і блискавкою» Л, [раби́нова нуоч, реби́нова нуоч] Л, гороби́на ніч «тс.»)
похідне утворення від др. *орябь «куріпка»;
назва зумовлена тим, що в таку літню грозову ніч у гніздах, влаштовуваних куріпками на поверхні землі, гине багато куріп’ячих пташенят;
пов’язання з назвою горобе́ць є результатом пізнішої деетимологізації давнього виразу;
р. [воробьи́ная ночь] «душна літня ніч з частими блискавицями; осіння грозова ніч з безперервним гуркотом грому», [ряби́новая ночь] «душна ніч з блискавицею під час цвітіння горобини», бр. рабі́навая ноч «темна літня ніч з громом, блискавкою, зливою», вераб’іная ноч «тс.; найкоротша літня ніч», др. рябиная ночь «горобина ніч»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рабі́навая «темна літня ніч з громом, блискавкою, зливою» | білоруська |
| *орябь «куріпка» | давньоруська |
| рябиная «горобина ніч» | давньоруська |
| воробьи́ная «душна літня ніч з частими блискавицями; осіння грозова ніч з безперервним гуркотом грому» | російська |
| ряби́новая «душна ніч з блискавицею під час цвітіння горобини» | українська |
| вераб'іная «тс.; найкоротша літня ніч» | українська |
| горобе́ць | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України