ГОРБ

ЗМІСТ

хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»

псл. *g^ъrbъ;

споріднене з лит. gurbti «буйно рости», ісл. korpa «зморшка», korpna «братися зморшками», прус. garbis, grabis «гора», лит. gárbana «локон», ірл. gerbach «зморшкуватий», вірм. kartʼ «вудка, гачок» (‹*grp-ti);

іє. *gerb- «морщитися, вигинатися», похідне від *ger«крутити, вити»;

р. горб, [го́роб], бр. горб, др. гърбъ, п. garb, ч. слц. hrb, вл. horb, нл. gjarb, болг. гръб «спина», м. грб «тс.», схв. грба «горб», слн. gŕb gŕba) «тс.», цсл. гръбъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

горба́ка «пагорок»

горба́нь

горба́ня «горб на полі»

горба́стий

горба́тий

горба́тіти

горбач «горбань; комар Ж»

го́рбий «горбатий, кривий»

горби́на «горб»

горби́нка

горби́стий

го́рбити

горбкува́тий

горбо́ватий

горбова́тина «сіно з горбів»

горбо́вина «пагорок; опуклість»

горбува́тий

горбу́ля «горбань Я; обапіл МСБГ»

па́горб

пагорбкува́тий

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
горб	білоруська
гръб «спина»	болгарська
horb	верхньолужицька
kartʼ «вудка, гачок» (‹*g$rp-ti)	вірменська
гърбъ	давньоруська
*gerb- «морщитися, вигинатися»	індоєвропейська
gerbach «зморшкуватий»	ірландська
korpa «зморшка»	ісландська
gurbti «буйно рости»	литовська
gárbana «локон»	литовська
грб «тс.»	македонська
gjarb	нижньолужицька
garb	польська
*g	праслов’янська
garbis	прусська
горб	російська
грба «горб»	сербохорватська
hrb	словацька
gŕb gŕba «тс.»	словенська
го́роб	українська
гръбъ	церковнослов’янська
hrb	чеська
korpna «братися зморшками»	?
grabis «гора»	?
*ger «крутити, вити»	?

хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»

непереконливі спроби (Bern. I 404–405) довести звуконаслідувальне походження слова хребе́т (як хро́бот);

були також намагання (Соболевский ИОРЯС 26, 32) шукати позаслов’янські зв’язки, зокрема, трактувати хребе́т як запозичене від скіфів;

сумнівне й зближення (Горяев 402; Machek Slavia 16, 200–201, ESJČ 187; Младенов 671) з горб (‹ псл. *g^ъr̥bъ);

зводилося також (Petersson AfSlPh 35, 371–372; Ильинский ИОРЯС 20/4, 146) до праформи *khrĭbh-, *khreibh- і вважалося результатом розширення індоєвропейського кореня *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим», *(s)ker- «гнути» (Черных II 355);

псл. xrübütъ «хребет, спина» пов’язане з xribъ «пагорб» і через основи skrüb-, skrib- з дієсловом skrebti (ЭССЯ 8, 107–109, пор. також Brückner 160–161);

р. хребе́т, бр. хрыбе́т, [хрібі́т], др. хрьбьтъ, хребет, хрибьтъ, п. grzbiet, ст. chrzbiet, ч. hřbet, [hřibet], ст. chřbet, chřibet «спина, хребет», слц. chrbát, [сhribet] «спина», chrbatica «спинний хребет», вл. chribjet, нл. kśebjat, ст. chrjebjet, kšebjat, болг. хръбе́т, хре́бет (гірський), м. хрбет, схв. хр̀бат, хрбѐт, слн. hrbèt, стсл. хрьбьтъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

безхребе́тний

безхребе́тні

захребе́тник «той, хто живе чужим коштом»

захребе́тниця

по́-ребт «хребет»

по́хребти́на «тс.»

хирбе́т «спина»

хребети́на «хребет, спина»

хребе́тник «частина борони»

хребе́тниця «хребет» (анат.)

хребе́тні

хребе́ць

хребти́на «хребет, спина»

хребто́вець «хребетна тварина»

хребтови́на

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
хрыбе́т	білоруська
хръбе́т	болгарська
chribjet	верхньолужицька
хрьбьтъ	давньоруська
хрбет	македонська
kśebjat	нижньолужицька
grzbiet	польська
xrübütъ «хребет, спина»	праслов’янська
хребе́т	російська
хр̀бат	сербохорватська
chrbát	словацька
hrbèt	словенська
хрьбьтъ	старослов’янська
хрібі́т	українська
хребет	українська
хрибьтъ	українська
hřibet	українська
сhribet «спина»«спинний хребет»	українська
chrbatica «спина»«спинний хребет»	українська
хре́бет (гірський)	українська
хрбѐт	українська
hřbet	чеська
хребе́т (як хро́бот)	?
хребе́т	?
горб (‹ псл. *g^ъr̥bъ)	?
*khrĭbh-	?
*kher-b- «бути твердим, сухим, гострим»	?
*(s)ker- «гнути»	?
xribъ	?
skrib-	?
chrzbiet	?
chřbet «спина, хребет»	?
chřibet «спина, хребет»	?
chrjebjet	?
kšebjat	?

гороби́на «Sorbus L.» (бот.)

так само мало переконливе відокремлення назви дерева гороби́на від псл. *ěrębъ «рябчик» і повʼязання її в реконструйованій формі *еrębъ з лат. sorbus, нім. Eberesche, Aberesche «тс.», що розглядаються всі як запозичення з передіндоєвропейського субстрату (Machek ESJČ 222 – 223; Jm. rostl. 114 – 115; LP 2, 155 – 156);

менш вірогідне зближення слова з лит. ráibas, raības «строкатий» (Brückner 200; Specht 115) або повʼязання припущуваного для слова вихідного *jarębь з псл. назвою весни *jarь (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);

псл. *arębina,*ěrębina, *erębina або – з іншим ступенем вокалізму – rębina, похідні від псл.*аrеbъ «куріпка; горобина», *ěrębъ, *еrębъ «тс.» або сх. [*rębъ] (пор. укр. ряби́й);

найвірогідніше, ранні псл. форми *are-m-b(h)-, *ere-m-b(h): *re-m-b(h) – з носовим інфіксом, повʼязані з іє. *ere-b(h)-, *oro-(b)h- на означення тварин або дерев темного або червоного кольору (в словʼянських мовах особливо про колір неоднорідний, строкатий);

споріднене з лит. jerube «рябчик», jerũbė, ìrbe, jerbe, [jãrubė, jeru(m)be] «тс.», лтс. irbe «куріпка», meža irbe «рябчик (букв. «лісова куріпка»), двн. erpf «темний», дангл. еогр «тс.», дісл. іагрг «коричневий», іаrре «рябчик», можливо, також гр. ὀρφνός «темний, темно-червоний»;

з українських форм найдавнішими є, очевидно, оря́бина (від *оряб), що зводиться до псл. *eręb-ina, a також ряби́на (від псл. *rębina) з іншим (нульовим) ступенем вокалізму першого складу;

інші форми є вторинними з протетичними г-, в- або зближеними з словом горобе́ць, [веребе́й];

р. ряби́на, бр. рабі́на, [гарабіна, арабіна, ярабіна, верабі́ра], п. jarzębina, [jarząb], ч. jeřabina, jeřáb, слц. jarabina, вл. wjerjebina, нл. jerjebina, схв. јарèбика, кн. јареби́на, слн. jerebíka «тс.», jerebína «плід горобини»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

вереби́на

ворби́на

во́ріб (жін. р.)

го́раб

го́рба

го́рбина

горєбина

горо́ба

гороби́нівка «горобинова настойка»

гороби́новий

грабина

ораби́на

орабі́на

орєб

ороби́на

оробині́вка «тс.»

оряба́

оря́бина

рі́ба

ряби́на

ря́бка

храбина

ярабина «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
рабі́на	білоруська
wjerjebina	верхньолужицька
ὀρφνός «темний, темно-червоний»	грецька
еогр «тс.»	давньоанглійська
erpf «темний»	давньоверхньонімецька
іагрг «коричневий»	давньоісландська
*ere-b(h)-	індоєвропейська
sorbus	латинська
irbe «куріпка»	латиська
ráibas	литовська
jerube «рябчик»	литовська
jerjebina	нижньолужицька
Eberesche	німецька
jarzębina	польська
*ěrębъ «рябчик»	праслов’янська
jarь	праслов’янська
*arębina	праслов’янська
форми	праслов’янська
*eręb-ina	праслов’янська
ряби́на	російська
јарèбика	сербохорватська
jarabina	словацька
jerebíka «тс.»«плід горобини»	словенська
jerebína «тс.»«плід горобини»	словенська
гарабіна	українська
арабіна	українська
ярабіна	українська
верабі́ра	українська
jarząb	українська
jeřabina	чеська
jeřáb	чеська
гороби́на	?
Aberesche «тс.»	?
*jarębь	?
*ěrębina	?
*erębina	?
псл.*аrеbъ «куріпка; горобина»	?
*ěrębъ	?
*еrębъ «тс.»	?
rębъ (пор. укр. ряби́й*)	?
*ere-m-b(h):	?
*oro-(b)h- (в словʼянських мовах особливо про колір неоднорідний, строкатий)	?
jerũbė	?
ìrbe	?
jerbe	?
jãrubė «тс.»	?
jeru(m)be «тс.»	?
meža irbe «рябчик (букв. «лісова куріпка»	?
іаrре «рябчик»	?
оря́бина (від *оряб)	?
ряби́на (від псл. *rębina)(нульовим)	?
горобе́ць	?
веребе́й	?
јареби́на	?

гу́рка «кісточка або зерно горобини»

очевидно, результат видозміни давнішої назви плоду *горбька, утвореної від [горба] «горобина» (як сли́вка від сли́ва, гру́шка від гру́ша);

сучасної звукової форми слово набуло після занепаду ь і повʼязаного з цим випадіння б;

голосний у (‹о) зберігся як діалектна особливість, можливо, завдяки деетимологізації;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
горбька	?
горба «горобина» (як сли́вка від сли́ва, гру́шка від гру́ша)	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України