ГАПЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
гапли́к «дротяний гачок (застібка) на одязі»
запозичення з старопольської мови;
п. ст. haftka, heitlik «тс.» (XV–XVI ст.) походять від свн. haftel (hertel) (нвн. Heftel) «тс.», пов’язаного з двн. haft «кайдани, пута», спорідненим з двн. hef fan «піднімати», hevan (нвн. heben), гот. hafjan «тс.», лат. саріо «беру, хапаю»;
р. [гапелька, гаплик, гаплюк] «тс.», бр. гаплік, ст. гапликъ (1517–1519);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гапка
«дротяна петля на одязі»
гапла
«гаплик»
(1638)
гапликъ
(1579)
гафтка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гаплік | білоруська |
| hafjan «тс.» | готська |
| haft «кайдани, пута» | давньоверхньонімецька |
| hef fan «піднімати» | давньоверхньонімецька |
| саріо «беру, хапаю» | латинська |
| haftka | польська |
| гапелька | російська |
| haftel «тс.» (hertel)(нвн. Heftel) | середньоверхньнімецька |
| гаплик | українська |
| гаплюк «тс.» | українська |
| haftka | ? |
| heitlik «тс.» | ? |
| hevan (нвн. heben) | ? |
| гапликъ (1517--1519) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України