ВІЗИТА — ЕТИМОЛОГІЯ
візи́т
укр. візи́та і р. заст. визита через польське посередництво, а укр. візи́т і р. визи́т безпосередньо запозичено з французької мови;
фр. visite «відвідини» є похідним від дієслова visiter «відвідувати», запозиченого з латинської мови;
лат. vīsitāre «тс.» походить від vīsere «оглядати, відвідувати», пов’язаного з vidēre «бачити», прямим відповідником псл. viděti, укр. [ви́діти];
р. визит (1702), визита (1697), бр. візі́т, п. wizyta, ч. слц. vizita, болг. схв. визúта, м. визита, слн. vizíten «візитний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
візи́та
візита́ція
візите́р
візити́рка
«віконце в дверях для спостереження»
візиті́вка
«візитна картка»
візи́тка
«тс.»
візитува́ти
«робити візит»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
візі́т | білоруська |
визúта | болгарська |
vīsitāre «тс.» | латинська |
визита | македонська |
wizyta | польська |
viděti | праслов’янська |
визита | російська |
визи́т | російська |
визит (1702) | російська |
визúта | сербохорватська |
vizita | словацька |
vizíten «візитний» | словенська |
візи́та | українська |
візи́т | українська |
ви́діти | українська |
визита (1697) | українська |
visite «відвідини» | французька |
vizita | чеська |
визита | ? |
visiter «відвідувати» | ? |
vīsere «оглядати, відвідувати» | ? |
vidēre «бачити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України