ВНОЧІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ніч
псл. *noktь «ніч»;
споріднене з лит. naktìs, лтс. nakts, прус. naktin (зн. в. одн.), дінд. nák «тс.», náktīḥ (зн. в. мн.) «ночі», náktam «уночі», гр.νύξ «ніч», νύκτωρ «уночі», лат. nox «ніч», алб. nat, гот. nahts, двн. naht, нвн. Nacht, дангл. neaht, niht, англ. night, дісл. nātt, ntt «тс.», дірл. in-nocht «цієї ночі», кімр. he-noid «тс.», peu-noeth «кожної ночі», тох. А n(a)ktim «проти ночі», В nekciye «увечері», хет. nekut «вечір»;
іє. *neku̯-t-, *noku̯-t- «ніч»;
зіставляється також (Ondruš Sl. Wortst. 121) з лит. niáukti «затягати хмарами, затемнювати»;
р. др. ночь, бр. ноч, п. ч. слц. нл. noc, вл. nóc, полаб. nüc, болг. нощ, м. ноќ, схв. но̑ћ, слн. nóč, стсл. ношть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вночі
зно́чі
«звечора»
нашни́ци
«тс.»
ні́цька
(у виразі [ніч ні́цьку] «всю ніч»)
нічини
«сутінки»
нічитися
«темніти»
ні́чка
«біс, що набирає вигляду жінки; кажан»
нічкува́ти
«ночувати Ж; працювати вночі МСБГ»
ні́чма
«уночі»
нічни́й
нічни́к
«джерело світла, що засвічується на ніч; той, хто діє вночі; [нічний сторож Ж; нічний горщик Куз; (зоол.) жаба джерелянка, Bombina (Bombinator igneus Rösel.) ВеНЗн]»
нічники
«нічні метелики»
ні́чни́ці
«безсоння СУМ; [нічні метелики Ж; вудочки, що ставляться на ніч ВеЗн; дівчата, що по смерті з’являються чоловікaм Ко, Шух]»
ні́чни́ця
«(ент.) совка, Noctua L. СУМ; [сова, Strix; складна вудочка, яка ставиться на ніч Ж; один із злих духів (за віруванням гуцулів)]»
нічняни́й
«нічний»
ні́ччю
ночини
«сутінки»
ночі́вля́
ночі́вок
«нічліг»
ночі́ти
ночни́к
«місяць; біс; нічний сторож біля табуна»
ночни́ці
«безсоння»
но́чни́ця
«кажан; казковий сліпий птах, якого водить мала пташка Г; сова Ж; нечиста сила, яка вночі винищує пташенят у гніздах і яєчка; людина, що не спить уночі; квіти, що розпускаються вночі ЛексПол»
ночува́ка
«коханка; блудна жінка ЛЧерк; нічліжник Куз»
ночува́льник
«нічліжник»
ночува́ти
ношни́ці
ношні́ца
«рогатий жук, Lucanus cervus L.»
(ент.)(активний і вночі)
но́щиця
«сова»
по́вночі
«темно, поночі»
позазночі
«позавчора»
позані́чний
«позавчорашній»
позаснічний
«тс.»
поза́сно́чи
«минулої ночі; позавчора»
по́ничі
«нічні квіти (маріоли)»
поноче́нький
«темний»
по́ночі
поночі́ти
«темніти ввечері»
при́поноч
«на світанку, в присмерку»
сні́чний
«учорашній, з учорашнього вечора»
сні́шний
«тс.»
сно́чи
«учора ввечері»
сно́чі
«тс.»
уні́ч
уночі
уно́чішній
«нічний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| natё | албанська |
| night | англійська |
| ноч | білоруська |
| нощ | болгарська |
| nóc | верхньолужицька |
| nahts | готська |
| νύξ «ніч» | грецька |
| νύκτωρ «уночі» | грецька |
| neaht | давньоанглійська |
| niht | давньоанглійська |
| naht | давньоверхньонімецька |
| nák «тс.» | давньоіндійська |
| náktīḥ «ночі» | давньоіндійська |
| náktam «уночі» | давньоіндійська |
| in-nocht «цієї ночі» | давньоірландська |
| nātt | давньоісландська |
| nǭtt «тс.» | давньоісландська |
| ночь | давньоруська |
| *nekν-t- | індоєвропейська |
| *nokν-t- «ніч» | індоєвропейська |
| he-noid «тс.» | кімрська |
| peu-noeth «кожної ночі» | кімрська |
| nox «ніч» | латинська |
| nakts | латиська |
| naktìs | литовська |
| niáukti «затягати хмарами, затемнювати» | литовська |
| ноќ | македонська |
| noc | нижньолужицька |
| Nacht | нововерхньонімецька |
| nüc | полабська |
| noc | польська |
| *noktь «ніч» | праслов’янська |
| naktin (зн. в. одн.) | прусська |
| ночь | російська |
| но̑ћ | сербохорватська |
| noc | словацька |
| nóč | словенська |
| ношть | старослов’янська |
| n(a)ktim «проти ночі» | тохарська А |
| nekciye «увечері» | тохарська В |
| nekut «вечір» | хетська |
| noc | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України