БРУДНОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

бруд «нечистота»

очевидно, псл. bru-d-ъ-, спочатку «щось гостре, неприємне на смак» або «щось замазане», потім «гидота, бруд», пов’язане з bridъ «бридота» похідне від іє. *bher- «скребти, різати»;
зіставляється також (ЭССЯ 3, 44–45) з лат. de-frutum «варене сусло», фрак. βρυτος (βρουτος) «ячмінне пиво»;
зіставлення з герм. *smud- (нвн. Schmutz «бруд») (Machek ESJČ 69) позбавлене підстав;
р. діал. бр. бруд, п. слц. brud, вл. нл. brud(a), ч. bruditi, мор. [břud];
Фонетичні та словотвірні варіанти

бру́ди́ти
брудни́й
брудни́ти
брудні́ти
брудно́та
бруднува́тий
брудо́та
ви́брудок «брудний осад; ранній викидень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бруд білоруська
brud(a) верхньолужицька
*smud- (нвн. Schmutz «бруд»)(Machek ESJČ 69) германські
*bher- «скребти, різати» індоєвропейська
de-frutum «варене сусло» латинська
břud моравське
brud(a) нижньолужицька
brud польська
bru-d-ъ- праслов’янська
бруд російська
brud словацька
βρυτος «ячмінне пиво» (βρο$υτος) фракійська
bruditi чеська
спочатку «щось гостре, неприємне на смак» ?
або «щось замазане» ?
потім «гидота, бруд» ?
bridъ «бридота» ?
бруд ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України