БОЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

біль

псл. boljь, bolěti;
очевидно, споріднене з двн. balo «згуба, зло», дісл. bçl «злість», дангл. bealu «тс.», гот. balwjan «мучити»;
менш переконливе виведення (Трубачев ВСЯ 3, 124–126; ЭССЯ 2, 187– 189; Vaillant RÉS 22, 40) від псл. bolь «великий»;
безпідставною була думка (Hirt РВrВ 23, 331) про запозичення слов’янських слів з германських мов;
пов’язування з лат. dolere «боліти; страждати, сумувати» (Machek ESJČ 60) необґрунтоване;
р. бр. боль, др. боль «хвороба», п. вл. слн. ból, ч. bol «скорбота, сум», слц. bôl’, нл, bol, полаб. bülĕ «болить», болг. боли́ «болить», бо́лка «біль», м. бол, схв. бȏл, стсл. боль «хворий», болѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бола́ «важка хвороба, болячка»
бо́лезний «болісний»
бо́лещ «хвороба; туга»
бо́лещі «тс.»
бо́лізний «тс.»
болізнува́ти «хворіти»
бо́лізнь «хвороба»
бо́лізько
болі́льник
бо́лісний
болість «тс.»
болі́ти
бо́ліч «біль»
боль «хворий»
бо́лько
бо́льницяі «тс.»
больо́вий
болю́чий
боля́ «хвороба, недуга»
боля́к «болячка»
боляка «велика болячка»
болякува́тий
бо́ляче
болячівник «від рослини з лікувальними властивостями»
боля́чка
болячкува́тий
боля́щий
лесний
обезбо́лювати
ро́збіль «захворювання»
розбо́ла «причина болю»
уболіва́льник
уболіва́ти
ця «лікарня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боль білоруська
боли́ «болить» болгарська
ból верхньолужицька
balwjan «мучити» готська
bealu «тс.» давньоанглійська
balo «згуба, зло» давньоверхньонімецька
bçl «злість» давньоісландська
боль «хвороба» давньоруська
dolere «боліти; страждати, сумувати» латинська
бол македонська
bülĕ «болить» полабська
ból польська
boljь праслов’янська
bolь «великий» праслов’янська
боль російська
бȏл сербохорватська
bôl' словацька
ból словенська
боль «хворий» старослов’янська
нл українська
bol українська
бо́лка «біль» українська
болѣти українська
bol «скорбота, сум» чеська
bolěti ?

білавка «стокротка, Bellis perennis L.» (бот.)

назви зумовлені білим кольором квітів цих рослин (пор. бр. [белаквет] «королиця», [белая ляхаўка] «тс.», [макрыца белая] «зірочник середній, Stellaria media Vill.»);
похідні утворення від бі́лий;
р. [бели́ца\ «королиця», [бели́к] «тс.», бр. бялю́к «віхалка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

білило «зірочник ланцетовидний, Stellaria holostea L.»
білина «королиця, ромен, Leucanthemum vulgare Lam.»
біли́ця «юринея, Jurinea cyanoides Rchb.; [талабан, вередник, Thlaspi arvense L. Mak]»
білка «тс.»
білочка «юринея»
біль «гикавка, Berteroa incana (L.) DC.; калюжниця, Caltha palustris L.»
білюк «віхалка гілляста, Anthericum ramosum L.»
білявка «стокротка»
біля́чка «бурачок, білоцвіт, Alyssum L.»
підбіл «юринея»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бялю́к «віхалка» білоруська
бели́ца «королиця» російська
бели́к «тс.» українська
бі́лий ?

бо́ле «добре»

не зовсім ясні утворення;
пов’язуються (Німчук Терит. діал. 71) з др. боле «більше, краще»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́ледь «либонь»
бо́ледь що «слава богу, що»
бо́ли «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боле «більше, краще» давньоруська

боло́то

псл. *bolto, похідне від того самого кореня, що й боло́ння, боло́нь, іє. *bhol-/bhel- «білий»;
споріднене з лит. balà «болото», báltas «білий», лтс. balts «тс.», алб. baltë «болото»;
до розвитку семантики пор. р. [бель] «болото», п. [biel] «тс.» як протиставлення до руда́ (власне, «болото червоного кольору»);
польську назву пов’язують також із старопольською назвою рослини biel «пухівка, Eriophorum L.», якою заростають болота (Moszyński JP 35/2, 123);
помилковими були спроби (Тогр І 218; Bern. I 70; Uhlenbeck 97) пов’язати з двн. pfuol «калюжа», англ. pool, норв. pola «тс.», які є запозиченнями з іллірійської мови;
р. др. боло́то, бр. бало́та, п. нл. błoto, ч. bláto, слц. blato, вл. błóto, болг. м. бла́то, схв. блȁто «болото; (заст.) озеро», слн. bláto, стсл. блато;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боло́ «бабка з темно-синіми крилами» (ент.)
боло́та́вка «трясогузка, Motacilla» (орн.)
болоте́нник «любитель гратися в болоті Me; нечепура МСБГ; (орн.) червононіжка, Tringa totanus L. ВеНЗн»
болоти́й «болотистий»
болоти́на «висохле болото, [болоти́ще] «місце, де було болото»
болоти́стий
болоткува́тийі «болотний»
болотне́ча «дуже розмокла земля»
боло́тник «тс.; болотисте пасовисько»
боло́тни́на «торф»
болотні́вка «болотяна трава»
болотня́ «тс.»
болотняний
болотю́к «п’явушник, Limnaeus stagnalis» (ент.)
болотю́х «коловодник, Machetes pugnax» (ент.)
боло́тяний
болотяни́к «болотяний чорт»
заболо́чувати
поболо́тниця «грицик, Limosa L.» (орн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baltë «болото» албанська
pool англійська
бало́та білоруська
бла́то болгарська
błóto верхньолужицька
pfuol «калюжа» давньоверхньонімецька
боло́то давньоруська
*bhol-/bhel- «білий» індоєвропейська
balts «тс.» латиська
balà «болото» литовська
бла́то македонська
błoto нижньолужицька
pola «тс.» норвезька
biel «тс.» польська
błoto польська
*bolto праслов’янська
бель «болото» російська
боло́то російська
блȁто «болото; (заст.) озеро» сербохорватська
blato словацька
bláto словенська
блато старослов’янська
bláto чеська
боло́ння ?
боло́нь ?
báltas «білий» ?
бель «болото» ?
руда́ (власне, «болото червоного кольору») ?
biel «пухівка, Eriophorum L.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України