БОКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

бік

висловлювалось необґрунтоване припущення (Hirt РВrВ 23, 331) про праслов’янське запозичення з германських мов;
менш переконливе зіставлення з лат. baculum «палка», гр. βάκτρον «жезл», дірл. bacc «гак» (через значення «ребро») (БЕР І 64; Bern. І 68; Walde–Hofm. I 92; Zupitza KZ 36, 234);
можливо, споріднене з дісл. bak «спина», дангл. bаес, двн. bah, англ. back «тс.» (Младенов 40; Machek ESJČ 60);
остаточно не з’ясоване;
псл. bokъ;
р. бр. болг. діал. м. бок, др. бокъ, п. ч. слц. вл. нл. bok, схв. бôк, слн. bòk, стсл. бокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бачи́ти «збочувати; дивитися вбік»
бачи́тися «скоса дивитися»
бічни́й
бо́ка «боком»
бока́нь «бокастий»
бокаса́ «тс.»
бока́стий
бока́тий
боківня́ «судак малої довжини; 500 штук укладеної риби»
бокове́нька (на боковеньку «спати»)
боко́вня «бокові стінки ткацького верстата»
бокува́ти «сидіти боком; уникати зустрічі»
бо́цій «білобокий віл»
бо́ця «тс.»
бочане́ць «житель протилежного берега річки»
боча́нин «тс.»
боча́стий «товстобокий»
бочи́стий «тс.»
бочуля «білобока або пузата корова»
вибо́чувати «виводити боки в горшку»
збіч «схил»
збо́ку
збочи́стий «схилистий»
збочи́ти «ухилитися»
збочи́тися «лягти набік»
збо́ччя «схили» (зб.)
на́бік
набо́куватий «нахилений»
нау́бочі
нау́бочу
нау́збіч «тс.»
о́бік
о́біч
о́бок «поблизу»
о́боч «схил, об’їзд»
обо́ча «збоку, вбік»
о́бочень «боковий вітер»
обо́чина
по́бачень «бокова смуга в шлеї»
по́бік
по́біч
побі́чка «печінка риби»
побі́чний
побічни́ця «бокова дошка колиски, бокова планка стола»
побо́чина «бокова стіна»
при́бік «прибудова»
прибі́чник
спри́бока «збоку»
су́біч «обіч, поруч»
убі́к
у́біч «бік; косогір»
убі́чнистий «з крутими схилами»
у́боч «бокове місце»
уза́боч «збоку»
у́збіч «схил»
у́збі́ч «тс.»
узбі́чний «розташований по боках»
узбі́ччя
узбо́чина «обочина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
back «тс.» англійська
бок білоруська
бок болгарська
bok верхньолужицька
βάκτρον «жезл» грецька
bаес давньоанглійська
bah давньоверхньонімецька
bacc «гак» (через значення «ребро») давньоірландська
bak «спина» давньоісландська
бокъ давньоруська
baculum «палка» латинська
бок македонська
bok нижньолужицька
bok польська
bokъ праслов’янська
бок російська
бôк сербохорватська
bok словацька
bòk словенська
бокъ старослов’янська
bok чеська
бок ?

баци́ла

запозичення з німецької мови;
н. Bazíllus (мн. Bazíllen) «бацила» утворено в XIX ст. на основі лат. bacillum «паличка», що є демінутивом від baculum «палка» (з *bac-tlom, *bac-(c)lom), можливо, спорідненого з гр. βάκτρον «палка», βακτηρἰα «тс.», ірл. ст. bacc «гак, ковінька», псл. bokь, укр. бік;
р. баци́лла, бр. бацыла, ч. слц. bacil, болг. м. баци́л, схв. бàцил, слн. bacíl;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бациля́рний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бацыла білоруська
баци́л болгарська
βάκτρον «палка» грецька
bacc «гак, ковінька» ірландська
bacillum «паличка» латинська
баци́л македонська
Bazíllus «бацила» (мн. Bazíllen) німецька
bokь праслов’янська
баци́лла російська
бàцил сербохорватська
bacil словацька
bacíl словенська
бік українська
bacil чеська
на ?
baculum «палка» (з *bac-tlom, *bac-(c) ?
lom ?
βακτηρἰα «тс.» ?
bacc «гак, ковінька» ?

бек «захисник» (спорт.)

запозичення з англійської мови;
англ. back «захисник» є результатом видозміни значення back «задній», спорідненого з псл. bokъ, укр. бік;
р. бр. болг. м. бек, п. слц. bek, ч. bek, back, схв. бȅк, слн. bék;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
back «захисник» англійська
бек білоруська
бек болгарська
бек македонська
bek польська
bokъ праслов’янська
бек російська
бȅк сербохорватська
bek словацька
bék словенська
бік українська
bek чеська
back чеська
back «задній» ?

боця́н «чорногуз, лелека, Сісоnіа» (орн.)

можливо, пов’язане з звуконаслідувальним р. бо́тькать «стукати» (Iljinskij PF 1З, 497–498);
п. bocian (з XV ст.), [bocan, bociuń, bocień, bocek, bociek, boczoń, baczoń, bucién], каш. заст. [kłobocian], як і вл. baćon, нл. bóśan, bóśon, полаб. büöťan, büťăn (‹*bоtěnъ, *botěni), певної етимології не має;
непереконливим є зведення (Варченко Терит. діал. 115–118; Steffen JP 51/1, 59) українських та інших слов’янських форм до іє. *bhod- «колоти, бости»;
непереконливо пов’язувалося з р. забо́та, забо́титься (через гумористичне зближення вигляду замисленої людини з лелекою – Соболевский РФВ 65, 418), з п. [kłobocian], каш. [kłobocon] від *kłobotati «стукати дзьобом», пор. лтс. klabatât «тс.» (про лелеку), вн. Klapperstorch «білий лелека» (Мартынов Sl. Wortst. 180–181; Machek ESJČ 59), з п. bok, р. бок, укр. бік (Musiałek Lud 14, 170– 178);
можливе припущення про зв’язок з укр. бу́сол, [бузок, бусок], р. [бу́сел, бу́сол], бр. бу́сел, п. [buseł, busioł] «лелека, молодий лелека»;
запозичення з польської мови;
р. [батья́н, ботя́н, батя́н, бадья́н, бача́н], бр. [буця́н, баця́н], ч. сx.-мор. [bocán], слц. bocian «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баца́н
ботянъ (XVII ст.)
бо́ца́н
бо́цок
бо́цьок
бо́цю́н
бо́цюра
боцянъ «тс.» (XVIII ст.)
боча́н
бочаны (XVII ст.)
подобенъ ()(1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́сел білоруська
буця́н білоруська
baćon верхньолужицька
Klapperstorch «білий лелека» верхньонімецька
*bhod- «колоти, бости» індоєвропейська
kłobocian кашубський
kłobocon «стукати дзьобом» кашубський
*kłobotati «стукати дзьобом» кашубський
klabatât «тс.» (про лелеку) латиська
bóśan нижньолужицька
büöťan полабська
bocianXV ст.) польська
kłobocian польська
bok польська
buseł, busioł «лелека, молодий лелека» польська
бо́тькать «стукати» російська
забо́та російська
бок російська
бу́сел російська
бу́сол російська
батья́н російська
bocian «тс.» словацька
бік українська
бу́сол українська
ботя́н українська
батя́н українська
бадья́н українська
бача́н українська
баця́н українська
bocán чеська
bocan ?
bociuń ?
bocień ?
bocek ?
bociek ?
boczoń ?
baczoń ?
bucién ?
kłobocian ?
bóśon ?
büťăn (‹*bоtěnъ, *botěni) ?
забо́титься (через гумористичне зближення вигляду замисленої людини з лелекою -- Соболевский РФВ 65, 418) ?
klabatât «тс.» (про лелеку) ?
бузок ?
бусок ?
bocán ?

бо́чка «велика дерев’яна або металева циліндрична посудина; [вид дитячої гри; (заст.) весільна хлібина, яку роздають усім гостям Л; вузенький хід всередину ятера Дз; назва з карточної гри Я] »

псл. bъčьka, очевидно, похідне від *bъčь ‹ ‹ *buki (пор. слн. bèč «велика бочка») або від псл. *bъčа;
походження праслов’янських форм остаточно не визначене;
виводяться або з германських мов, зокрема від двн. botahha «бочка, чан, діжка», *butihha, свн. boteche, botech, нвн. Bóttich «чан» (Machek ESJČ 49; Bern. І 105; Weigand DWb 273–274; Mike. EW 25; Брандт РФВ 21, 212; Uhlenbeck AfSlPh 15, 484; Knutsson GL 51–52), герм. *bukjô, швейц.-нім. bücki «діжка, бочка», англ. buck «діжка для води», дангл. bûc «глечик», дісл. búkr «живіт», двн. bûch «тс.» (Stender-Petersen 289–290; Osthoff BB 29, 254; Holthatusen AeWb. 38–39; Младенов 42, 54), бав. Butschen (Kiparsky GLG 213–232; Sławski I 29; Sł. prasł. I 458–159), або з сгр. Βοũττις, βουττίον, пов’язаних з нар.-лат. *buttis (Преобр. І 40; Holub–Kop. 67; Фасмер ИОРЯС 12/2, 205, 223; Vasmer RSl 3, 263), або з лат. *buttis, слат. butica (Brückner 19; Bern. I 105), або, нарешті, вважаються власне слов’янськими утвореннями, пов’язаними з псл. *bouk-/buk-, до якого зводиться й укр. бучни́й (Sadn.– Aitz. VWb. І 209–210), з псл. *bokъ, укр. бік, р. [бокура] «бочка» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 211; Шанский ЭСРЯ І 2, 180) чи з псл. *bъk (kj › č), експресивним варіантом (з метатезою приголосних) того самого кореня, що й укр. ку́бок, дінд. kambháḥ, гр. κύμβη, лат. cupa, гр. κύπη (Liewehr 15; Шанский тж);
р. бр. бо́чка, др. бъчьвь «бочка», бъчька «тс., діжка», бочька, бъчелъка, бчелка «тс.», п. beczka, ч. bečka «бочка», bečva «чан», слц. bečka, [bočka, bačka], болг. бъ́чва, м. бочва, схв. бȁчва «бочка», bȅčka «пивна бочка», слн. bečvà, bečka, báčva, р.-цсл. стсл. бъчьвь, бъчька;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боча́лка «невелика бочка»
бочі́вка «бочка»
бочівчи́на «посудина з цілого дерева (на зерно)»
бочі́лка «тс.»
бочкува́тий
бочо́нокр.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
buck «діжка для води» англійська
Butschen баварський
бо́чка білоруська
бъ́чва болгарська
*bukjô германські
κύμβη грецька
κύπη грецька
bûc «глечик» давньоанглійська
botahha «бочка, чан, діжка» давньоверхньонімецька
bûch «тс.» давньоверхньонімецька
kambháḥ давньоіндійська
búkr «живіт» давньоісландська
бъчьвь «бочка» давньоруська
*buttis латинська
cupa латинська
бочва македонська
*buttis народнолатинська
Bóttich «чан» нововерхньонімецька
beczka польська
bъčьka праслов’янська
*bъčа праслов’янська
*bouk-/buk- праслов’янська
*bokъ праслов’янська
*bъk (kj › č) праслов’янська
бокура «бочка» російська
бо́чка російська
бъчьвь русько-церковнослов’янська
бȁчва «бочка»«пивна бочка» сербохорватська
boteche середньоверхньнімецька
Βοũττις середньогрецька
butica середньолатинська
bečka словацька
bečvà словенська
bečka словенська
báčva словенська
бъчьвь старослов’янська
бучни́й українська
бік українська
ку́бок українська
бъчька «тс., діжка» українська
бочька українська
бъчелъка українська
бчелка «тс.» українська
bočka українська
bačka українська
бъчька українська
bečka «бочка»«чан» чеська
bečva «бочка»«чан» чеська
bücki «діжка, бочка» швейцарсько-німецьке
*bъčь (пор. слн. bèč «велика бочка») ?
*butihha ?
botech ?
βουττίον ?

бочкува́ти «бити корів, телят, взагалі тварин по боках»

результат видозміни форми [бучкува́ти] «бити бучком» (тобто палкою) як прояв гіперизму щодо укання під впливом слова бо́ки шляхом зближення з виразом бити по боках;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бучкува́ти «бити бучком» (тобто палкою) ?
бо́ки ?
бити по боках ?

бучи́на «куток у хаті, де стоїть скриня і лежить усяка одежа»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з бік (*бочина), пор. р. боковушка «бокова кімната», укр. [бучу́ля] = [бочу́ля];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боковушка «бокова кімната» російська
бучу́ля українська
бік (*бочина) ?
боковушка «бокова кімната» ?

де́сбіч «праворуч»

власне український складний прислівник, перша частина якого пов’язана з прикметником [десни́й] «правий», а другу частину становить основа іменника бік;
до форми другої частини пор. оба́біч, праворуч та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти

десбі́чний
де́сь-біч «тс.»
десьбі́чний
десьбо́чний
поде́сьбіч «праворуч»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
десни́й «правий» ?
бік ?
оба́біч ?
праворуч ?

за́боцень «стільник, кусок стільникового меду»

пов’язане з бік як назва бокового стільника;
в українській мові слово зазнало деетимологізації і, очевидно, зближення з [боц] «грудка, балабуха»;
р. [за́бочень] «товстий шар стільників з медом біля стін вулика»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́бочень «задній стільник у вулику, завжди наповнений медом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
за́бочень «товстий шар стільників з медом біля стін вулика» російська
бік ?
боц «грудка, балабуха» ?

шу́йбіч «ліворуч»

складне слово, утворене з компонентів шуй-, спорідненого з р. ст. шуй «лівий», др. шуи, схв. ст. šuj, слн. šuj, стсл. шюи (‹ псл. šujь) «тс.», далі з дінд. savyás «лівий», ав. haoya- «тс.», що зводяться до іє. *seu̯i̯os, пов’язаного з коренем *seu̯- «гнути», і -біч від бік;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ошу́йбіч «тс.»
шуйбі́чний «лівобічний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
haoya- «тс.» авестійська
savyás «лівий» давньоіндійська
шуи давньоруська
*seu̯i̯os індоєвропейська
*seu̯- «гнути» індоєвропейська
šujь праслов’янська
шуй «лівий» (ст.) російська
šuj (ст.) сербохорватська
šuj словенська
шюи «тс.» (‹ псл. šujь) старослов’янська
шуй- українська
-біч українська
бік українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України