БИНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
бинт
запозичено через російську мову з німецької;
нвн. Bínde «пов’язка, бант» – те саме, від якого походить і давніше запозичення би́нда;
р. болг. м. бинт, бр. бінт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бинтувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бінт | білоруська |
бинт | болгарська |
бинт | македонська |
Bínde «пов’язка, бант» | нововерхньонімецька |
бинт | російська |
би́нда | ? |
бенти́ «поворозки біля фартуха для підперізування» (тільки мн.)
не зовсім ясне;
можливо, запозичення з німецької мови (пор. н. Bände(r) «зав’язки, стрічки», форма множини від іменника Band «зав’язка, стрічка»);
може бути також результатом видозміни форми бинти́ (мн. від бинт);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Bände(r) «зав’язки, стрічки» | ? |
Band «зав’язка, стрічка» | ? |
бинти́ (мн. від бинт). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України