БИНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

бинт

запозичено через російську мову з німецької;
нвн. Bínde «пов’язка, бант» – те саме, від якого походить і давніше запозичення би́нда;
р. болг. м. бинт, бр. бінт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бинтувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бінт білоруська
бинт болгарська
бинт македонська
Bínde «пов’язка, бант» нововерхньонімецька
бинт російська
би́нда ?

бенти́ «поворозки біля фартуха для підперізування» (тільки мн.)

не зовсім ясне;
можливо, запозичення з німецької мови (пор. н. Bände(r) «зав’язки, стрічки», форма множини від іменника Band «зав’язка, стрічка»);
може бути також результатом видозміни форми бинти́ (мн. від бинт);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Bände(r) «зав’язки, стрічки» ?
Band «зав’язка, стрічка» ?
бинти́ (мн. від бинт). ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України