БИНТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БИНТ а́, ч.

Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев'язування ран, накладання пов'язок, скріплювання книжкових палітурок і т. ін. Приклади

Вчора зробили мені пов'язку не гіпсову, а просто з крохмального бинта. (Леся Українка)
Начтабору хотів щось сказати, але в цей момент уже підбіг лікпом з бинтами. (В. Винниченко)
Голова його [Черниша] вся була обмотана марлевою чалмою. На голих м'язистих грудях також схрещувалися білі бинти. (О. Гончар)
Хлопчик метався, тягнувся рученятами до бинтів. (О. Бердник)
Основна кількість книжок Вишневецької бібліотеки має шкіряні оправи, характерні для XVIII ст.: темно-брунатна шкіра, корінець з бинтами і золотим тисненням. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.