БИЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
било́ «стебло»
псл. bylo, bylьje, похідні від кореня by-(ti);
пор. споріднене гр. φύλλον «листя, зілля» аналогічного утворення;
Фонетичні та словотвірні варіанти
bíl
«стебло, травина»«тс.»
bíla
«стебло, травина»«тс.»
bílka
«стебло, травина»«тс.»
byl'
«стебло»
bylica
«чорнобиль»
bylica
«чорнобиль»
бȗљe
«тс.»
били́на
«стеблина, бур’янина; [(бот.) чорнобиль, Artemisia vulgaris L. Mak]»
били́нець
«Gymnadenia R. Br.»
(бот.)
били́сько
«заросле бур’яном місце»
били́ця
«стебло; (бот.) чорнобиль Ж»
билје
«рослини, бур’яни»
би́лка
«тс.»«лікарська рослина»
би́лля
«бур’ян, зілля»
биль
«чорнобиль»
(бот.)
би́лька
«стебло картоплі»
бильни́к
«черешки в листку; (бот.) чорнобиль; сухоребриця, Draba verna Mak»
бильня́нка
«тс.»
биля́ниця
«тс. ДзАтл ІІ; вижате поле ВеУг»
биля́нка
«поле з-під кукурудзи»
більник
«пажитниця, Lobium»«чорнобиль»«стебло картоплі»«тс.»«бур’ян»«трава»«стебло квітки»«кущ»
(бот. Mak, [былянка> ВеЛ, [быль] ВеЛ; -- р. быльё , были́на, бр. быллё, [бы́лле], др. былие, быль , п. [byl] , ст. byle , ч. býlí (бот.)
былиѥ
«рослини»
быль
«трава»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| φύλλον «листя, зілля» | грецька |
| bylo | праслов’янська |
| bylьje | ? |
| споріднене | ? |
бо́тва «мангольд, цукровий буряк, Beta vulgaris L.; буряк червоний, Beta cicla L.» (бот.)
очевидно, псл. *bъty (род. в. *bъtъѵе), пов’язане з botěti, укр. боті́ти «жиріти, товстіти», похідне від іє. *bheu-/bhū- «рости, збільшуватися, робитися, вирощуватися»;
споріднене з гр. φυτόν «рослина», стсл. былиѥ «тс.», укр. били́на;
пов’язання з нн. beete «буряк», двн. bіоʒа, ріоʒа, bіеʒа, утвореними від лат. bēta «тс.» (Bern. I 77, 78; Walde–Hofm. I 103), помилкове;
р. ботва́ «листя і стебла коренеплодів», бр. [ботва́] «буряк, Beta cicla L.; взагалі зелень городніх коренеплодів», п. boćwina «бурячиння, ботвина», botwina «тс.», схв. бȁтво cameo «гілка, пагін», слн. bétva «стебло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ботви́на
«тс.»
ботви́на
«стебла і листя коренеплодів»
ботви́нє
«бурякове листя»
ботви́ння
«тс.»
бутви́на́
бутви́нє
«тс.»
бу́твиння
«зелень до борщу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ботва́ «буряк, Beta cicla L.; взагалі зелень городніх коренеплодів» | білоруська |
| φυτόν «рослина» | грецька |
| bіоʒа | давньоверхньонімецька |
| bēta «тс.» | латинська |
| beete «буряк» | нижньонімецька |
| boćwina «бурячиння, ботвина»«тс.» | польська |
| botwina «бурячиння, ботвина»«тс.» | польська |
| *bъty (род. в. *bъtъѵе) | праслов’янська |
| ботва́ «листя і стебла коренеплодів» | російська |
| бȁтво cameo «гілка, пагін» | сербохорватська |
| bétva «стебло» | словенська |
| былиѥ «тс.» | старослов’янська |
| боті́ти «жиріти, товстіти» | українська |
| били́на | українська |
| *bheu-/bhū- «рости, збільшуватися, робитися, вирощуватися» | ? |
| bіеʒа | ? |
боті́ти «жиріти, товстіти»
ряд інших пояснень (як запозичення з гол. bot «тупий, короткий і товстий», дат. but, н. butt «тс.» – Bern. I 77; як споріднене з лат. bassus «товстий, жирний», шв. patte «жіночі груди» або з лат. botuеus «кишка», гр. βότρυς «гроно винограду» – Petersson SI. Wf. 36, 38; як споріднене з лат. tābeo «тану» – Machek ESJČ 61) позбавлені підстав;
виводиться також (Sławski І 51 –52; Sł. prasł. I 341–342) від псл. botati «ударяти»;
псл. botěti є, очевидно, похідним від того самого кореня іє. *bheu-/bhū«рости», що й гр. φυτóν «рослина», псл. bylьje, byti, укр. били́на, бу́ти, бо́тва;
в індоєвропейський період ця основа могла мати структуру *bhuə-t-;
р. боте́ть «товстіти; достигати; розростатися, зеленіти», [боти́ть, ботве́ть] «тс.», п. [botwieć] «товстіти», ч. botnati «надуватися, пухнути, набухати», слн. botavéti «наливатися, пухнути», стсл. разботѣти «розповніти, розжиріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́та
«нарив»
боті́лий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| φυτóν «рослина» | грецька |
| *bheu-/bhū «рости» | індоєвропейська |
| botwieć «товстіти» | польська |
| botati «ударяти» | праслов’янська |
| botěti | праслов’янська |
| bylьje | праслов’янська |
| боте́ть «товстіти; достигати; розростатися, зеленіти» | російська |
| botavéti «наливатися, пухнути» | словенська |
| били́на | українська |
| боти́ть | українська |
| ботве́ть «тс.» | українська |
| botnati «надуватися, пухнути, набухати» | чеська |
| byti | ? |
| бу́ти | ? |
| бо́тва | ? |
| *bhuə-t- | ? |
| разботѣти «розповніти, розжиріти» | ? |
фіто- (перший компонент складних слів типу фітоклі́мат, фітотерапі́я)
запозичення з грецької мови;
гр. φυτόν «рослина, пагін» пов’язане з φύω «вирощую, створюю, породжую», яке походить з іє. *bheūˇ- «рости», звідки й псл. byti, укр. бу́ти, а також псл. bylo, bylьje, укр. би́ло «стеблина», били́на «рослина»;
р. болг. м. схв. фито-, бр. фіта-, п. слн. fito-;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фіта- | білоруська |
| фито- | болгарська |
| φυτόν «рослина, пагін» | грецька |
| φύω «вирощую, створюю, породжую» | грецька |
| фито- | македонська |
| fito- | польська |
| byti | праслов’янська |
| bylo | праслов’янська |
| bylьje | праслов’янська |
| фито- | російська |
| фито- | сербохорватська |
| fito- | словенська |
| бу́ти | українська |
| би́ло «стеблина» | українська |
| били́на «рослина» | українська |
| *bheū˘- «рости» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України