БАЛУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́лува́ти «пестити СУМ, Пі; [гуляти, розважатися; витрачати, розкидати; знати добре, мати досвід у чомусь О]»
зв’язок з дінд. bāláḥ «молодий, дитячий, дитина» (Uhlenbeck 189; РВrВ 18, 238; Абаев ИЭСОЯ І 249) малоймовірний, як і зіставлення (Соболевский Slavia 5, 441) з лат. fallo «обдурюю»;
паралельне до бала́кати, балу́-балу́ і под;
похідне утворення від основи псл. bal- «розмовляти», яка зводиться до іє. *bhā- «говорити, розповідати»;
р. ба́лова́ть, бр. ба́лаваць, др. баловати «лікувати», слц. [balovac] «поводитися (з кимсь)», слн. [balováti] «говорити дурниці», стсл. баловаɴиѥ «лікування, ліки», балии «лікар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бала́нці
«тс.»
баловитий
«пустотливий»
баловня́
«пестощі, пустощі»
баловство́
«пустощі, пестощі»
ба́лощі
ба́луваний
«розбещений, вередливий»
балу́ха
«пустунка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́лаваць | білоруська |
| bāláḥ «молодий, дитячий, дитина» | давньоіндійська |
| баловати «лікувати» | давньоруська |
| *bhā- «говорити, розповідати» | індоєвропейська |
| fallo «обдурюю» | латинська |
| bal- «розмовляти» | праслов’янська |
| ба́лова́ть | російська |
| balovac «поводитися (з кимсь)» | словацька |
| balováti «говорити дурниці» | словенська |
| баловаɴиѥ «лікування, ліки» | старослов’янська |
| балии «лікар» | українська |
| бала́кати | ? |
| балу́-балу́ | ? |
бал «вечір з танцями»
через російську (варіант з твердим л) і польську (з м’яким ль) мови запозичено з французької;
фр. bal (первісно «танець») утворене від дієслова baller «танцювати», що походить від гр. βαλλíζω «танцюю», пов’язаного з βάλλω «кидаю», можливо, спорідненим з тох. А, В klā «падати», ав. ni-γrā-ire «жбурляються» (пас.);
р. болг. м. бал, бр. баль, п. нл. bal, ч. слц. слн. bál, схв. бȃл;
Фонетичні та словотвірні варіанти
балува́ти
«проводити час на балах»
баль
«пишна гулянка, п’янка»
балюва́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ni-γrā-ire «жбурляються» (пас.) | авестійська |
| баль | білоруська |
| бал | болгарська |
| βαλλíζω «танцюю» | грецька |
| бал | македонська |
| bal | нижньолужицька |
| bal | польська |
| бал | російська |
| бȃл | сербохорватська |
| bál | словацька |
| bál | словенська |
| bal утворене від дієслова baller «танцювати» (первісно «танець») | французька |
| bál | чеська |
| βάλλω «кидаю» | ? |
| А | ? |
| klā «падати» | ? |
балове́ць «сорт слабого тютюну»
можливо, пов’язане з ба́лува́ти (пор.);
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бало́вець
«бакун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́лува́ти (пор.). | ? |
ба́лух «забава, бенкет»
очевидно, пов’язане з основою псл. bal- «розмовляти», похідною від іє. *bhā- «говорити» і представленою також у словах ба́ли «розмови, балачки», бала́кати, ба́лува́ти;
n. [bałuch] «галас», [bałuszyć] «галасувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
балуша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *bhā- «говорити» | індоєвропейська |
| bal- «розмовляти» | праслов’янська |
| bałuszyć «галасувати» | українська |
| ба́ли «розмови, балачки» | ? |
| бала́кати | ? |
| ба́лува́ти | ? |
| bałuch «галас» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України