БАГЛАЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
багла́й «ледар Я; тюхтій О»
вважається запозиченням з турецької мови (тур. bağlamak «зв’язувати, закривати», СРНГ 2, 33);
можливе також припущення про зв’язок з р. [багля́] «вимощена колодами дорога», [ба́глить] «мостити колодами; довго і боляче бити»;
в такому разі багла́й означало чурбак чи цурку, а значення «ледар» розвинулось на основі виразу баглаї бити «ледарювати» (власне, «бити цурки») після того, як було забуто первісне значення слова багла́й;
р. [багла́й] «незграба, ледар, дармоїд», бр. [богла́й] «ледар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баглаї́
(у виразах б. бити, б. напали, б. вкинулись)
багливець
«тс.»
багли́вий
«ледачий»
багливик
баглі́й
«ледар»
балгаї́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| богла́й «ледар» | білоруська |
| багля́ «вимощена колодами дорога» | російська |
| багла́й «незграба, ледар, дармоїд» | російська |
| ба́глить «мостити колодами; довго і боляче бити» | ? |
| багла́й | ? |
| баглаї бити «ледарювати» (власне, «бити цурки») | ? |
| багла́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України