ХІБА — ЕТИМОЛОГІЯ

хіба́ «(частка) чи; (присл.) іноді, випадком»

прислівник і частка хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка», утвореного від хиба́ти «хитати, бити», як раз (іменник, прислівник, сполучник) від рази́ти, р. ра́зве також від рази́ть (інакше – Фасмер III 433);
вокалізм хіба́ відбиває, можливо, вимову говірок північного наріччя або пов’язаний зі специфічним темпом вимови слова (див. Булаховський Вибр. пр. II 252);
р. [хиба́], бр. хіба́, п. слц. chyba, вл. chiba;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хиба́
хиба́ль
хиба́нь
хиба́нь що «хіба»
хибе́нь «хіба»
хіба́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хіба́ білоруська
chiba верхньолужицька
chyba польська
ра́зве (інакше -- Фасмер III 433) російська
рази́ть (інакше -- Фасмер III 433) російська
хиба́ російська
chyba словацька
хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка» ?
хиба́ти «хитати, бити» ?
раз (іменник, прислівник, сполучник) ?
хіба́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України