ТОМА — ЕТИМОЛОГІЯ

Тома́ (чоловіче ім’я)

п. Tomasz, ч. Tomáš та ін. через лат. Thomas зводяться до гр. Θωμάς, від якого походить і укр. Хома́ (Фома́) (див.);
запозичення із західнослов’янських мов;
бр. Тама́ш, болг. Тома́, Тома́ш, схв. Тома, Томаш, слн. Tomáž;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Тома (1432)
Тома́с
То́ма́ш
То́мко
Тому́ньо
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Тама́ш білоруська
Тома́ болгарська
Тома́ш болгарська
Θωμάς грецька
Thomas латинська
Tomasz польська
Тома сербохорватська
Томаш сербохорватська
Tomáž словенська
Хома́ (Фома́) українська
Хома́ українська
Tomáš чеська

Тама́ра (жіноче ім’я)

запозичення з гебрайської мови;
гебр. Tāmā́r, букв. «фінікова пальма»;
споріднене з ар. tāmāra «тс.»;
р. бр. болг. Тама́ра, ч. слц. Tamara, стсл. Тамара, Тамарь, Өамара;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Θама́ръ «долон(я)...» (1627)
Та́ма
То́ма
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tāmāra «тс.» арабська
Тама́ра білоруська
Тама́ра болгарська
Tāmā́r гебрайська
Тама́ра російська
Tamara словацька
Тамара старослов’янська
Тамарь старослов’янська
Өамара старослов’янська
Tamara чеська

Хома́ (чоловіче ім’я)

гр. Θωμα̃ς «Фома» походить від гебр. tĕ’ōm «близнюк», спорідненого з арам. teōmā, ак. tu’amu, ta’umu, ар. tau’am «близнюк», які пов’язуються із семітською основою w-a-m «рахувати»;
запозичення з грецької мови;
р. Фома́, бр. Хама́, др. Фома, ч. Tomáš, слц. Tomaš, схв. Хома, слн. Tomaž, стсл. Фома;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́
Тома́
Тома́ш
Фома́
Фтома́
Хо́мка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tu'amu аккадська
tau'am «близнюк» арабська
t арамейська
Хама́ білоруська
tĕ'ōm «близнюк» гебрайська
Θωμα̃ς «Фома» грецька
Фома давньоруська
Фома́ російська
Хома сербохорватська
Tomaš словацька
Tomaž словенська
Фома старослов’янська
Tomáš чеська
ta'umu ?
w-a-m «рахувати» ?

тому́ (присл.)

псл. tomu (дав. в.), po tomь (місц. в.) є відмінковими формами вказівного займенника tъ, що з часом адвербіалізувалися;
р. потому́, пото́м, бр. таму́, др. тому «після того», по тому «на тій підставі», по томь «після того», п. ст. temu «тому», ч. слц. вл. potom «потім», схв. по̀том, слн. potém «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́тім
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таму́ білоруська
potom «потім» верхньолужицька
тому «після того» давньоруська
по тому «на тій підставі» давньоруська
по томь «після того» давньоруська
temu «тому» (ст.) польська
tomu (дав. в.) праслов’янська
po tomь праслов’янська
праслов’янська
потому́ російська
пото́м російська
по̀том сербохорватська
potom «потім» словацька
potém «тс.» словенська
potom «потім» чеська

тмій «тому, для того» (спол.)

характер зв’язку неясний;
очевидно, пов’язане з тому́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тому́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України