РАЗОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
раз «один момент повторюваної дії; випадок; (числ.) один; (присл.) одного разу; (ст.) удар, слід від удару»
псл. razъ «удар», пов’язане чергуванням голосних з rězati «різати»;
вважається також (Skok III 115–116) похідним від raziti «разити»;
споріднене з лит. rúožas «смуга, ділянка», rė́žti «різати; ударяти», лтс. ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд», гр. ῥώξ «щілина, вузький прохід», ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся», ῥάσσω (атт. ῥάττω) «зштовхую, ввергаю»;
іє. *u̯rēg’h-/u̯rōg’h- «різати»;
р. бр. болг. раз, др. разъ, п. слц. вл. нл. raz, ч. ráz «раз (при рахуванні); удар; характер», схв. ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́зу
враз
вра́зний
«однаковий, рівномірний»
до́раз
«зразу, зараз же; досить, доволі»
дора́зу
«зразу»
за́ра
«тепер, зараз»
зара́з
за́раз
заразі́ськи
«зараз же, негайно»
за́разічки
«зараз»
зара́зо́м
за́ре
«тепер, зараз»
зра́зу
на-разу
«спочатку»
на́ра́з
нара́зі́
«у першу мить; поки що, зараз»
одра́зу
ора́з
«враз»
рази́на
«разок»
разі́вка
«поле, зоране один раз»
разко́м
«зразу; разом»
разкува́ти
«їсти один раз на день»
ра́зно
«дружно»
разо́ви́й
«просіяний один раз через сито»
(у виразі: разо́ва́ мука́)
ра́зовий
«одноразовий»
разови́к
«артист, запрошуваний на разові виступи»
разо́к
«(зменш. від раз); низка (намиста); [борозна, слід, риса]»
ра́зом
разува́ти
«тс.; молоти на грубе борошно Корз»
разура́зний
«постійний»
ура́з
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
раз | білоруська |
раз | болгарська |
raz | верхньолужицька |
ῥώξ «щілина, вузький прохід» | грецька |
ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся» | грецька |
ῥάττω «зштовхую, ввергаю» | грецька |
разъ | давньоруська |
*u̯rēg'h-/u̯rōg'h- «різати» | індоєвропейська |
ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд» | латиська |
rúožas «смуга, ділянка» | литовська |
rė́žti «різати; ударяти» | литовська |
raz | нижньолужицька |
raz | польська |
razъ «удар» | праслов’янська |
rězati «різати» | праслов’янська |
raziti «разити» | праслов’янська |
раз | російська |
ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці» | сербохорватська |
raz | словацька |
ráz «раз (при рахуванні); удар; характер» | чеська |
ге́псом «усе разом, цілком»
запозичення з турецької мови;
тур. hepsi «все, всі», hepten «повністю, цілком» пов’язані з тур. hep «усе, весь, усі»;
в українській мові додано прислівникове закінчення -ом, як у цілко́м, разом і под;
звукова форма га́псом, можливо, зумовлена впливом нвн. Haps (у виразі mit einem Haps verschlingen «зразу проковтнути»), що походить від вигуку happs «гам» (Kluge–Mitzka 289);
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́псом
ге́птом
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Haps (у виразі mit einem Haps verschlingen «зразу проковтнути») | нововерхньонімецька |
hepsi «все, всі» | турецька |
hep «усе, весь, усі» | турецька |
цілко́м | українська |
hepten «повністю, цілком» | ? |
ом | ? |
разом | ? |
га́псом | ? |
happs «гам» | ? |
раз «якщо» (спол.)
р. раз «тс.» є результатом семантичної видозміни адвербіалізованого іменника раз у контекстах первісно безсполучникових підрядних речень типу «Раз тебе скажут, нужно сделать»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. раз «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
раз «тс.» | білоруська |
раз «тс.» | російська |
ра́зи́ «вид борони»
неясне;
крат
як семантичну паралель пор. псл. razь, укр. раз, пов’язане з rězati, укр. рі́зати;
цсл. краты, кратъ, як і п. kroć «крат», ч. krát, слц. krat, вл. kroć, нл. krot «тс.», болг. крáтен «кратний», схв. крȃт «крат», слн. krát «тс.», походить від псл. *kortъ «крат, раз», *kortь «тс.», спорідненого з лит. kar̥tas «раз», karta «шар, верства; покоління», лтс. kā́rta «шар, ряд», ав. hakərət «тс.», дінд. sakṛ́t «один, раз», kṛ́tvaḥ «раз», що зводяться до іє. *(s)ker-t- «різати, відтинати», як і дінд. kṛntáti, kártati «відтинає, крає», псл. *čersti, *čьr̥tǫ «рубати», стсл. чрѣсти, лит. kir̃sti «тс.»;
запозичення з церковнослов’янської мови;
р. крат, бр. кра́тнае «кратне»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кра́тний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hakərət «тс.» | авестійська |
кра́тнае «кратне» | білоруська |
крáтен «кратний» | болгарська |
kroć | верхньолужицька |
sakṛ́t «один, раз» | давньоіндійська |
kṛ́tvaḥ «раз» | давньоіндійська |
kṛntáti | давньоіндійська |
kártati «відтинає, крає» | давньоіндійська |
*(s)ker-t- «різати, відтинати» | індоєвропейська |
kā́rta «шар, ряд» | латиська |
kar̥tas «раз» | литовська |
karta «шар, верства; покоління» | литовська |
kir̃sti «тс.» | литовська |
krot «тс.» | нижньолужицька |
kroć «крат» | польська |
razь | праслов’янська |
rězati | праслов’янська |
*kortъ «крат, раз» | праслов’янська |
*kortь «тс.» | праслов’янська |
*čersti | праслов’янська |
*č<SUP>ь</SUP>r̥tǫ «рубати» | праслов’янська |
крат | російська |
крȃт «крат» | сербохорватська |
krat | словацька |
krát «тс.» | словенська |
чрѣсти | старослов’янська |
раз | українська |
рі́зати | українська |
краты | церковнослов’янська |
кратъ | церковнослов’янська |
krát | чеська |
ні́раз «чорт»
неясне;
можливо, утворене як табуїстична назва від раз;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ніразе́нник
ніразчу́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
раз | українська |
хіба́ «(частка) чи; (присл.) іноді, випадком»
прислівник і частка хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка», утвореного від хиба́ти «хитати, бити», як раз (іменник, прислівник, сполучник) від рази́ти, р. ра́зве також від рази́ть (інакше – Фасмер III 433);
вокалізм хіба́ відбиває, можливо, вимову говірок північного наріччя або пов’язаний зі специфічним темпом вимови слова (див. Булаховський Вибр. пр. II 252);
р. [хиба́], бр. хіба́, п. слц. chyba, вл. chiba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хиба́
хиба́ль
хиба́нь
хиба́нь що
«хіба»
хибе́нь
«хіба»
хіба́ль
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хіба́ | білоруська |
chiba | верхньолужицька |
chyba | польська |
ра́зве (інакше -- Фасмер III 433) | російська |
рази́ть (інакше -- Фасмер III 433) | російська |
хиба́ | російська |
chyba | словацька |
хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка» | ? |
хиба́ти «хитати, бити» | ? |
раз (іменник, прислівник, сполучник) | ? |
хіба́ | ? |
хро́ніка «літопис»
запозичене з грецької мови, можливо, через посередництво латинської (лат. chronica (мн.) «хроніки, літопис»);
гр. χρονιϰά «тс.», χρονιϰός «часовий» утворене від χρόνος «час», яке певної етимології не має;
зіставлялося з гр. χόρτος «двір, горîд», псл. *gordъ, укр. го́род, горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити»), з гр. ϰείρω «стригти», умбр. karu «частка», псл. kora, skora, укр. кора́, шкі́ра, шку́ра (від іє. *(s)ker- «різати, стригти»);
остання етимологія знаходить собі підтримку в українській семантичній паралелі раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) і рази́ти, рі́зати;
р. болг. м. хро́ника, бр. хро́ніка, п. chronik, chronika, kronika, ч. kronika, слц. kronika, chronista «хроніст», вл. krînika, схв. хро̀ника, кро̀ника, слн. krînika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хро́нік
хроніка́льний
хроніка́р
хроніке́р
хроні́ст
хроні́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хро́ніка | білоруська |
хро́ника | болгарська |
krînika | верхньолужицька |
χρονιϰά «тс.» | грецька |
χόρτος «двір, горîд» | грецька |
ϰείρω «стригти» | грецька |
хро́ника | македонська |
chronik | польська |
chronika | польська |
kronika | польська |
*gordъ | праслов’янська |
kora | праслов’янська |
хро́ника | російська |
хро̀ника | сербохорватська |
kronika «хроніст» | словацька |
chronista «хроніст» | словацька |
krînika | словенська |
го́род | українська |
кора́ | українська |
кро̀ника | українська |
karu «частка» | умбрська |
kronika | чеська |
χρονιϰός «часовий» | ? |
χρόνος «час» | ? |
горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити») | ? |
skora | ? |
шкі́ра | ? |
шку́ра «різати, стригти» (від іє. *(s)ker- | ? |
раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) | ? |
рази́ти | ? |
рі́зати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України