КИЇВ — ЕТИМОЛОГІЯ

більярдний термін кий, мабуть, походить від р. кий або п. kij (bilardowy) «кий (більярдний)», що виникли під впливом фр. queue «хвіст; шлейф; черга; стебло; більярдний кий», яке продовжує лат. cōda (cauda) «хвіст», віддалено споріднене з псл. kuti (kovǫ), укр. кува́ти;

споріднене з лит. kújis «важкий ковальський молот», прус. cugis «молот», лтс. kũja «дрючок, кий»;

псл. kyjb ( ‹*kū-jo-) «кий, молот, довбня», повʼязане з kūti ( ‹*koutei) «бити, ударяти», укр. [кова́ти (ку́ти)];

р. кий «більярдний кий; [палиця, дрючок; товкач]», бр. кій «палиця; костур; більярдний кий», п. kij «тс.», ч. слц. kyj «кий, дрюк», вл. kij «кий», нл. kij «великий (особливо, залізний) молот», полаб. tʼəjanáicə «дрюк, уживаний як морський знак», болг. [кий] «кий, дрюк», схв. кȕјāк «дрюк», слн. kîj «тс.; деревʼяний молот»;

псл. *къ-jь, утворене з питального займенника *kъ (‹*kos) «який, хто» (того самого, що і в займеннику kъ-to «хто»), спорідненого з лит. kàs «хто, що», лтс. kas «тс.», дінд. káḥ «хто», гот. ƕas «що», лат. quod «тс.», які зводяться до іє. *k^uo-, *k^ue- «хто, що, який», і з вказівного займенника jь (‹*jos) «той» (того самого, що і в займеннику *jakъ «який», первісне «такий», стсл. иже «який»), спорідненого з лит. jìs «той; який», дінд. yaḥ «який, котрий», гр. ὁς «тс.», які зводяться до іє. *iо «той, такий, який»;

р. кой, п. [ki], ч. слц. ký «тс.», болг. кой «який; хто», м. кој «тс.», схв. кóјӣ «який», слн. ki «тс.; хто», стсл. кыи «який»;

назви рогозу є похідними від др. кый «кий, палка» за подібністю суцвіття рогозу до круглої палки;

назви кукурудзи є похідними від назв рогозу за подібністю качана кукурудзи до суцвіття рогозу;

р. [кия́х] «рогіз», [кия́шек] «тс.», [кию́шка] «кукурудза», [киёвка] «тс.; рогіз», [киёк, кийки] «тс.», бр. [кіёўка] «рогіз», [кіёўнік] «тс.», [кыя́х] «початок кукурудзи», [кія́ш] «тс.; рогіз; палка рогозу», [кію№шка] «кукурудза»;

утворено з прийменника від і займенникового кореня -к-, наявного в займеннику кий;

форма -ки, очевидно, зумовлена впливом прислівників до́ки і по́ки;

припущення про зв’язок з р. кува́лда, кий (Горяев Доп. 2, 21) сумнівне;

складне утворення, що в другій частині калькує лат. malleus «молот; риба-молот» (пор. н. Hammer-fisch «молот-риба», фр. marteau «молот; риба-молот», р. молот-рыба, болг. риба-чук «тс.» (букв. «риба-молот»));

походження першої частини назви залишається нез’ясованим;

р. [ку́ша], п. kusza «тс.»;

нім. Quórum, фр. англ. quorum «кворум, достатня кількість присутніх на зборах» походить від латинської формули quorum praeseniia sufficit «чия присутність достатня», в якій слово quorum є формою род. в. мн. чол. р. від відносного займенника quī «хто, який», спорідненого з псл. kъ-jь, kъ-to, укр. кий, хто;

запозичення з західноєвропейських мов;

р. бр. болг. м схв. кво́рум, п. kworum, ч. kvorum, слц. слн. kvórum;

не виключений частковий вплив з боку польської або словацької мов;

очевидно, експресивне збільшувальне утворення від кий (псл. kyjь);

р. кия́нка, п. [kijań] «дерев’яна палиця; дрюк, дерев’яний молот», ст. kijania «праник; терлиця», ч. kyjan «кий», слц. [kijań] «довбня, товкач, яким б’ють по сокирі при рубанні товстих колод», вл. kijenca «праник»;

займенникова форма, утворена, очевидно, на основі слів яки́й (або кий,– пор. кий біс) і (с)кі́льки, близька за характером до здрібнілопестливих утворень дитячої мови;

результат скорочення форми с. р. одн. *коє займенника кий «який, котрий», що набула значення частки;

для східноукраїнських говірок не виключене запозичення р. кой-, що має те саме походження;

р. (розм.) кой-, кое-, бр. [кой-] «тс.»;