SPEICHER — ЕТИМОЛОГІЯ
шпи́хлі́р «комора, cклад»
запозичене з німецької мови за посе-редництвом польської;
свн. spīcher (н. Speicher) «комора, склад» продовжує двн. spīhhāri, що походить з лат. spīcārіum «тс.», утвореного від лат. spīca «колос», яке є, очевидно, латинським новотвором, спорідненим з лат. spīna «шпилька, колючка»;
п. spichler, заст. śpichler, szpichlerz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпикле́р
шпиклі́рь
шпикляръ
(XVIII ст.)
шпикля́рь
шпихлє́р
шпихлиръ
(1552)
шпихлѣръ
(XVII ст.)
шпіклі́р
шпіхи́р
шпіхира́
шпіхлє́р
шпіхлі́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spīhhāri | давньоверхньонімецька |
| spīcārіum «тс.» | латинська |
| spīca «колос» | латинська |
| spīna «шпилька, колючка» | латинська |
| Speicher | німецька |
| spichler | польська |
| śpichler (заст.) | польська |
| szpichlerz (заст.) | польська |
| spīcher «комора, склад» (н. Speicher) | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України