POLE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бі́ля́
результат видозміни давньоруського складного прийменника подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле), утвореного з прийменника по і іменника *дьля (*dьlja) «довжина», через незасвідчену стадію *підля, *підлі з наступним випадінням д перед л;
заміна початкового п на б, на думку Потебні, звичайна для української мови (РФВ 1880 IV 163), могла відбутись під впливом синонімічного прийменника бли́зько;
кінцеве -я викликане, очевидно, східнослов’янською тенденцією до заміни кінцевого Ѣ, ’е в частині випадків більш відкритим голосним ’а (я);
пор. відкіля (‹отъколѣ), після (‹послѣ) і ін;
спроба виведення від *оbъ-dьlě (Трубачев Этимология 1965, 383) не узгоджується з характером голосного і в бі́ля;
р. по́дле, бр. заст. подлѣ, др. подълѣ, п. podle, ст. pole, ч. podle, ст. podli, вл. нл. podla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
би́ля
бля
для
ля
пиля
пілі
пі́ля
побіля́
полі
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| подлѣ | білоруська |
| podla «тс.» | верхньолужицька |
| подълѣ | давньоруська |
| podla «тс.» | нижньолужицька |
| podle | польська |
| по́дле | російська |
| podle | чеська |
| подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле) | ? |
| по і іменника *дьля «довжина» (*dьlja) | ? |
| підля | ? |
| підлі | ? |
| бли́зько | ? |
| відкіля (‹отъколѣ) | ? |
| після (‹послѣ) | ? |
| бі́ля | ? |
| подлѣ | ? |
| pole | ? |
| podli | ? |
по́льний (у виразі п. ге́тьман «помічник коронного гетьмана»)
запозичення з польської мови;
п. hetman polny «тс.» містить слово polny «польовий», похідне від pole «поле»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| polny «польовий» | польська |
| pole «поле» | польська |
поля́ки «народ, що становить основне населення Польщі»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. Polak «поляк» вважається скороченою формою слова псл. poljaninъ первісно «житель полів», давньої великопольської племінної назви, що зводиться до pole «поле, простір», псл. polje «тс.»;
р. болг. поля́к, бр. паля́к, ч. Polák, слц. Poliak, вл. нл. Polak, м. По́лjак, схв. По̀ља̄к, слн. Polják «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не підлеглі
по-по́льськи
по-по́льському
по́лька
по́лька
по́льськість
«тс.»
По́льща
польща́к
(так на Херсонщині звали селянина з Поділля або Київщини Г; (іст.)
польщи́зна
«тс.; польська народність»
польщина́
«усе польське; польська мова»
по́льщити
«тс.»
польщі́ти
по́ля́к
поля́чити
«полонізувати»
поля́чка
які в
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паля́к | білоруська |
| поля́к | болгарська |
| Polak | верхньолужицька |
| По́лjак | македонська |
| Polak | нижньолужицька |
| Polak «поляк» | польська |
| poljaninъ «житель полів» | праслов’янська |
| pole «поле, простір» | праслов’янська |
| polje «тс.» | праслов’янська |
| поля́к | російська |
| По̀ља̄к | сербохорватська |
| Poliak | словацька |
| Polják «тс.» | словенська |
| Polák | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України