LADEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бала́ст
через російське посередництво запозичено з голландської або нижньонімецької мови;
гол. bállast виводиться від дат. або шв. barlast (букв. «пустий вантаж»), утвореного з основ прикметника bar «позбавлений, порожній, голий», спорідненого з двн. днн. bar «голий», псл. bosъ, укр. бо́сий, та іменника last «вантаж» (пор. нвн. Last «тс.»), похідного від laden «вантажити», спорідненого з дісл. hlaða, гот. Hlаþаn «тс.», лит. klóti «стелити», псл. klasti, укр. кла́сти;
р. балла́ст, бр. болг. бала́ст, п. ч. слц. вл. balast, м. баласт, схв. бàласт, слн. balást;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баластува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бала́ст | білоруська |
| бала́ст | болгарська |
| balast | верхньолужицька |
| bállast | голландська |
| Hlаþаn «тс.» | готська |
| bar «голий» | давньоверхньонімецька |
| hlaða | давньоісландська |
| bar «голий» | давньонижньонімецька |
| або | датська |
| klóti «стелити» | литовська |
| баласт | македонська |
| balast | польська |
| bosъ | праслов’янська |
| klasti | праслов’янська |
| балла́ст | російська |
| бàласт | сербохорватська |
| balast | словацька |
| balást | словенська |
| бо́сий | українська |
| кла́сти | українська |
| balast | чеська |
| barlast (букв. «пустий вантаж») | шведська |
| bar «позбавлений, порожній, голий» | ? |
| last «вантаж» (пор. нвн. Last «тс.») | ? |
| laden «вантажити» | ? |
ла́да «рундук, скриня; шухляда Ж, Mo; труна ДзАтл І»
н. Láde «рундук, скриня, шухляда» пов’язане з laden «вантажити»;
через посередництво польської і, можливо, молдавської мов (молд. ла́дэ «скриня» через уг. láda) запозичено з німецької;
бр. [ла́да] «пристрій для перенесення важких речей», п. Iada «прилавок; (спец.) ящик», ч. [lada] «скриня», слц. láda «тс.», полаб. Iodo «скриня; труна; чорнильниця», схв. лȁдица «шухляда». слн. [lada] «скриня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лада́р
«килимок, рядно, яким накривають скриню»
ла́диця
«шухляда»
ляда́рчик
«тс.; килимок, який припинають біля ліжка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́да «пристрій для перенесення важких речей» | білоруська |
| ла́дэ | молдавська |
| ла́дэ | молдавська |
| Láde «рундук, скриня, шухляда» | німецька |
| laden «вантажити» | німецька |
| Iodo «скриня; труна; чорнильниця» | полабська |
| Iada «прилавок; (спец.) ящик» | польська |
| лȁдица «шухляда»«скриня» | сербохорватська |
| láda «тс.» | словацька |
| lada | словенська |
| lada | словенська |
| lada | словенська |
| láda | угорська |
| láda | угорська |
| lada «скриня» | чеська |
ладува́ти «вантажити; заряджати»
запозичене з середньоверхньонімецької мови, можливо, через посередництво польської;
свн. нвн. laden «вантажити; заряджати» споріднене з дісл. hlađа «комора, сарай», двн. hladan «вантажити», лит. klóti і «слати; (тех.) укладати». псл. klastі, укр. кла́сти;
п. ładować «вантажити; набивати; заряджати», ч. ládovat «набивати; заряджати», слц. ládovať «заряджати; вантажити», болг. ладу́нка «патронташ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ладівни́к
«пакувальник Ж; вантажник О»
ладівни́ця
«патронташ»
ладу́н
«в’юк (?); вантажник Ж»
ладу́нка
«тс.; [сумка Пі]»
ладу́нок
«вантаж»
лядова́ти
«тс.»
ляду́нка
«сумка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ладу́нка «патронташ» | болгарська |
| hladan «вантажити» | давньоверхньонімецька |
| hlađа «комора, сарай» | давньоісландська |
| klóti «слати; (тех.) | литовська |
| laden «вантажити; заряджати» | нововерхньонімецька |
| ładować «вантажити; набивати; заряджати» | польська |
| klastі | праслов’янська |
| laden «вантажити; заряджати» | середньоверхньнімецька |
| ládovať «заряджати; вантажити» | словацька |
| кла́сти | українська |
| ládovat «набивати; заряджати» | чеська |
ласт «міра корабельного вантажу (2 тонни); міра сипких тіл»
р. ласт «тс.», п. laszt «давня міра сипких тіл» походять від свн. last «певна міра об’єму; одиниця ваги» (двн. (h)last, нвн. Last «тягар, вантаж»), пов’язаного з нвн. laden (двн. hladen) «вантажити», спорідненим з псл. kladǫ «кладу»;
запозичення з російської і польської мов;
бр. ласт «міра вантажу; міра сипких тіл»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лашт
«міра сипких тіл»
лашт
(одиниця ваги або об’єму)(1526)
ла́штом
«у достатку»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ласт «міра вантажу; міра сипких тіл» | білоруська |
| (h)last | давньоверхньонімецька |
| hladen | давньоверхньонімецька |
| Last «тягар, вантаж» | нововерхньонімецька |
| laden «вантажити» (двн. hladen) | нововерхньонімецька |
| laszt «давня міра сипких тіл» | польська |
| kladǫ «кладу» | праслов’янська |
| ласт «тс.» | російська |
| last «певна міра об’єму; одиниця ваги» (двн. (h) | середньоверхньнімецька |
ля́да «рухома покришка, дверцята; відкрита полиця aбo віконниця в крамниці, що використовується як прилавок; частина ткацького верстата; [вікно в крамницю, льодник, яке закривається опускною ставнею; спуск у погребі Бi; міра сипких тіл, ящик на 40 кг зерна МСБГ]»
запозичено з німецької мови (можливо, через посередництво польської);
н. Láde «скриня, шухляда; [частина ткацького верстата; пристосування для піднімання тягарів; труна]» (свн. снн. lade «скриня; балка», двн. *hlada) пов’язане з laden «вантажити; заряджати», звідки також укр. [ладува́ти] «тс.»;
р. ля́да «відкидні дверцята, що закривають вхід у погріб, на горище; відкидний прилавок; дерев’яні дверцята, які закривають вхід у шахту; рама в погребі, на яку навішуються двері; частина ткацького верстата», [ля́ды] «віконниці», бр. [ля́да] «пристосування для підіймання колод; частина ткацького верстата; пристосування для різання соломи на січку», п. lada «скриня; прилавок; [магазин; частина ткацького верстата; прилад для піднімання тягарів]», ч. [lada] «скриня» (з слц.), слц. láda «скриня; [труна]», полаб. lodo «скриня, скринька; труна; чорнильниця», схв. лȁдица «шухляда», слн. [lada] «скриня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ля́два
«ляда в погребі»
ля́ди
«віконниці, що закривають вікно знадвору»
ля́до
«кришка, дверцята погреба; верхня частина стола; дверцята, що закривають вхід на горище хати чи сарая; бердо»
лядо́к
«бердо»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ля́да «пристосування для підіймання колод; частина ткацького верстата; пристосування для різання соломи на січку» | білоруська |
| *hlada | давньоверхньонімецька |
| Láde «скриня, шухляда; [частина ткацького верстата; пристосування для піднімання тягарів; труна]» (свн. снн. Iade «скриня; балка», двн. *hlada) | німецька |
| laden «вантажити; заряджати» | німецька |
| lodo «скриня, скринька; труна; чорнильниця» | полабська |
| lada «скриня; прилавок; [магазин; частина ткацького верстата; прилад для піднімання тягарів]» | польська |
| ля́да «відкидні дверцята, що закривають вхід у погріб, на горище; відкидний прилавок; дерев’яні дверцята, які закривають вхід у шахту; рама в погребі, на яку навішуються двері; частина ткацького верстата» | російська |
| ля́ды «віконниці» | російська |
| лȁдица «шухляда» | сербохорватська |
| lade | середньоверхньнімецька |
| lade | середньонижньонімецька |
| láda «скриня; [труна]» | словацька |
| lada «скриня» | словенська |
| ладува́ти «тс.» | українська |
| lada «скриня» (з слц.) | чеська |
кла́сти
псл. klasti (‹*kladti) «класти»;
споріднене з лит. klóti «слати, розстилати», лтс. klât «покривати; тяти, рубати», гот. (af)hlaþan «накладати», двн. hladen, нвн. laden «тс.»;
іє. *kla- є поширенням (за Vail· lant Gr. comp. I 170) іє. *kel-, збереженого у лит. kélti «підносити»;
р. класть, бр. Кла́сці, др. класти, п. вл. нл. kłaść, ч. klásti, слц. klásť, полаб. klodĕ «кладе», болг. клада́ «укладаю, складаю», м. кладе «покладе, поставить», схв. клȁсти, слн. klásti, стсл. КЛАСТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́клад
виклада́ти
виклада́ч
ви́кладка
викла́дний
«зрозумілий»
ви́кладчастий
«відігнутий; відкладний»
(про комір)
відкла́д
ві́дклад
відкладни́й
«виложистий»
(про комір)
вклад
вкла́дистий
вкла́дка
вкладни́й
вкла́дник
всклад
«від середини лану до меж»
(про оранку)
докла́д
до́кладка
«насмішка»
закла́д
за́клад
закла́дини
«урочисте закладання фундаменту нової будівлі»
закла́дка
за́кладка
закладни́й
закла́дчанин
«гість на закладинах»
закла́дчини
закла́дщини
«тс.»
клад
кла́двищеі
«кладовище»
клади́на
«все, що кладеться з певною метою: балка, камінь тощо»
кладі́жка
«кладіння, укладання»
кладі́й
кладільник
кла́дка
кладня́
«копиця хліба з 15--10 снопів»
кла́добище
кладо́ва
кла́до́висько
кладови́ти
«класти»
кладови́тися
«лягати спати»
кла́довище
кладо́вка
кладь
кла́жа
кла́стися
«лягати»
навзакла́д
«об заклад»
наклад
«видання, тираж»
на́́клад
«збиток»
наклада́льний
наклада́льник
накла́дка
накладни́й
накла́дники
«кусочки шкіри, пришиті до оброті, щоб кінь не бачив, що робиться збоку»
накла́дно
«збитково; важко»
накла́жа
«вантаж»
напри́клад
наскла́д
«всклад»
невідкла́дний
недо́клад
обкла́д
«дифтерит»
обкла́да
«обкладинка; обшивка»
обкла́динка
обкла́дка
о́бкладки
«дифтерит»
окла́д
окла́дина
«верхня балка на дерев’яній стіні будівлі; обкладинка»
окла́дка
«тс.»
окла́дкуватий
«кремезний»
окла́дний
пере́клад
переклада́ч
перекла́дина
перекладни́й
підкла́д
підклада́ч
«колода, що підкладається під човен при його витяганні»
підкла́дка
підкладни́й
по́клад
поклада́тися
по́кладень
«покладок»
по́клади
покла́дливий
покла́дний
«запасливий, дбайливий»
по́кладок
покла́жа
по́склад
«вузька смужка ріллі на краю»
прикла́д
при́клад
прикладни́й
прйкладно
«до ладу; личить»
прокла́дка
ро́зклад
розклада́тися
розкла́дистий
«розлогий»
розкла́дка
розкладни́й
розкла́дник
розкла́дницький
склад
склада́льний
склада́льник
склада́ний
складни́й
споклада́т
«каструвати (жеребця)»
укла́д
уклада́льний
уклада́льник
уклада́ч
укла́дка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кла́сці | білоруська |
| клада́ «укладаю, складаю» | болгарська |
| kłaść | верхньолужицька |
| (af)hlaþan | готська |
| hladen | давньоверхньонімецька |
| класти | давньоруська |
| *kla- (за Vail· lant Gr. comp. I 170) | індоєвропейська |
| *kel- | індоєвропейська |
| klât «покривати; тяти, рубати» | латиська |
| klóti «слати, розстилати» | литовська |
| kélti «підносити» | литовська |
| кладе «покладе, поставить» | македонська |
| kłaść | нижньолужицька |
| laden «тс.» | нововерхньонімецька |
| klodĕ «кладе» | полабська |
| kłaść | польська |
| klasti «класти» (‹*kladti) | праслов’янська |
| *kladti | праслов’янська |
| класть | російська |
| клȁсти | сербохорватська |
| klásť | словацька |
| klásti | словенська |
| класти | старослов’янська |
| klásti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України