GRIND — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
грундзюва́ти «міцно звʼязувати»
очевидно, походить від рум. grunz «грудка» (молд. грунз «тс.»), яке повʼязується з алб. grundë «висівки», спорідненим з лит. gréndžiu «тру», гр. χόνδρος «крупа, зерно», дангл. grindan «терти, молоти», нвн. Grind «висип, струп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґрундзьо́ваний
«тс.»
ґрундзюва́ти
«тс.»
ґрундзюва́тий
«вузлуватий; мудрований»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| grundë «висівки» | албанська |
| χόνδρος «крупа, зерно» | грецька |
| grindan «терти, молоти» | давньоанглійська |
| gréndžiu «тру» | литовська |
| Grind «висип, струп» | нововерхньонімецька |
| grunz «грудка» (молд. грунз «тс.») | румунська |
ґрунт «верхній шар землі; (заст.) земельний наділ; тверде дно; гірська порода; основа»
можливо, через старочеське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. Grunt «дно; земля; фундамент» споріднене з днн. дангл. grund «дно, прірва; земля, рівнина; глибина, море», гот. afgrundiþa «прірва», нвн. Grind «висип, струп», дангл. grindan «терти», лит. gréndžiu «тру», лат. frendere «дробити, молоти», гр. χραίνω «торкаюсь, намазую», χόνδρος «крупа, зерно», можливо, також псл. grǫz-, grǫęz (укр. гру́знути, гря́знути);
р. бр. грунт, п. grunt «земля; дно; фундамент», ч. слц. нл. grunt «фундамент; садиба», болг. грунд «фон при фарбуванні», грунт «тс.», схв. грунт «земельний наділ; фон при фарбуванні», слн. grùnt «земля, маєток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безґру́нтий
«безземельний, який не має садиби»
безґрунтовний
«тс.»
безґрунто́вний
«безпідставний»
грунт
«тс.»
грунт
«земля, поле, фундамент»
(1322)
ґрунт
грунті́вка
«садиба»
ґрунті́вка
«тс. Г; жінка або дружина з земельною власністю Ж»
ґрунтови́к
«землевласник, поміщик»
грунтови́ще
«садиба»
ґрунтови́ще
«тс.»
грунто́вка
(спец.)
грунто́вний
ґрунто́вний
грунтува́ти
«стверджувати доказами; робити ґрунтовку»
ґрунтува́ти
«тс.»
грунтува́тися
«базуватися, спиратися»
обґрунтува́ти
«аргументувати»
підґру́нтя
«шар землі під ґрунтом»
приґрунто́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грунт | білоруська |
| грунд «фон при фарбуванні» | болгарська |
| afgrundiþa «прірва» | готська |
| χραίνω «торкаюсь, намазую» | грецька |
| grund «дно, прірва; земля, рівнина; глибина, море» | давньоанглійська |
| grindan «терти» | давньоанглійська |
| grund «дно, прірва; земля, рівнина; глибина, море» | давньонижньонімецька |
| frendere «дробити, молоти» | латинська |
| gréndžiu «тру» | литовська |
| grunt «фундамент; садиба» | нижньолужицька |
| Grind «висип, струп» | нововерхньонімецька |
| grunt «земля; дно; фундамент» | польська |
| grǫz- | праслов’янська |
| грунт | російська |
| грунт «земельний наділ; фон при фарбуванні» | сербохорватська |
| Grunt «дно; земля; фундамент» | середньоверхньнімецька |
| grunt «фундамент; садиба» | словацька |
| grùnt «земля, маєток» | словенська |
| грунт «тс.» | українська |
| grunt «фундамент; садиба» | чеська |
| χόνδρος «крупа, зерно» | ? |
| grǫęz (укр. гру́знути, гря́знути) | ? |
гря́да «жердина в приміщенні для розвішування речей»
псл. grędъ, gręda;
споріднене з лит. griñdas «дошка в підлозі», grindà «тс.», лтс. grìda «підлога», дісл. grind «огорожа, рама, решітка», лат. grunda «покрівля»;
іє. *ghrendh- «балка»;
р. [гряда́] «перекладина», [гря́дка] «жердина в приміщенні, у возі і под.», п. grzęda «перекладина для курей», ч. hřad, hřada «тс.», слц. hriadka «жердинка», вл. hrjada «балка», нл. grěda «перекладина для курей», болг. греда́ «балка», схв. гре́да, слн. grêda, р.-цсл. грѧда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гри́ди
«тс.»
гри́дка
«жердка»
гря́ди
«деревʼяний пристрій над піччю для сушіння»
(мн.)
гря́дка
«тс.»
грядки́
«поздовжні перекладини в санях»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| греда́ «балка» | болгарська |
| hrjada «балка» | верхньолужицька |
| grind «огорожа, рама, решітка» | давньоісландська |
| *ghrendh- «балка» | індоєвропейська |
| grunda «покрівля» | латинська |
| grìda «підлога» | латиська |
| griñdas «дошка в підлозі» | литовська |
| grěda «перекладина для курей» | нижньолужицька |
| grzęda «перекладина для курей» | польська |
| grędъ | праслов’янська |
| гряда́ «перекладина» | російська |
| грѧда | русько-церковнослов’янська |
| гре́да | сербохорватська |
| hriadka «жердинка» | словацька |
| grêda | словенська |
| гря́дка «жердина в приміщенні, у возі і под.» | українська |
| hřad «тс.» | чеська |
| hřada «тс.» | чеська |
| gręda | ? |
| grindà «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України