ОБВОЛІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБВОЛІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ОБВОЛОКТИ́, розм. ОБВОЛІКТИ́, лочу́, лоче́ш; мин. ч. обволі́к, локла́, ло́ і лікла́, ло́; док., кого, що чим і без дод.

Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.). Приклади

Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом. (Я. Качура)
Небо до обрію вкрилося розривами рудих хмарок, що пливли, обволікаючи сонце. (В. Кучер)
Синя надвечірня імла піднімалася з лугів і поволі обволікала все навкруги. (В. Малик)
Вітрило .. щезло у відкритому морі в синюватому мареві, що обволікало обрій. (С. Пінчук, пер. з тв. В. Гюго)
Дужчав поривчастий вітер. Чорно-сиза хмара обволокла вже півнеба .. Надходила гроза.... (В. Малик)
Туман .. густо обволік річку й острів. (Ю. Мушкетик)

Обмощувати, обкладати з усіх боків чим-небудь гнучким, м'яким; обвивати. Приклади

Кладуть [троянці] із мертвих тіл костри; Соломой [соломою] їх обволікають, Олію з дьогтем поливають На всякий зруб разів по три. (І. Котляревський)

Укривати поверхню щільною масою (про що-небудь густе, липке і т. ін.). Приклади

Цементне тісто в бетонній суміші обволікає зерна піску, покриваючи їхню поверхню тонким шаром (звичайно від 0,01 до 0,1 мм). (з наук.-техн. літ.)
Гіркувата рідина не потамувала спраги, а лише неприємно обволікла ротову порожнину й заструменіла в горло колючим потічком. (О. Ірванець)

перен. Охоплювати, обіймати (про настрій, почуття і т. ін.). Приклади

Тьмяно надвечірня втома обволікала Псьол. (І. Пільгук)
Урочистість ночі та тиша, що ніби сама до себе прислухалась, десь непомітно обволікла дівчат. (М. Івченко)
Важка, незнана досі млость обволокла його тіло. (І. Багмут)
Лице Коляди обволік такий спокій, наче воно було виліплене з воску. (В. Шкляр)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.