НАДУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАДУВА́ТИ , НАДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДУ́ТИ, надму́, надме́ш і наду́ю, наду́єш, док.
що.
Наповнювати що-небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати (у 3 знач.).
Приклади
- Тішиться дитина – Забавка чудна: Надимає з мила Пухирці вона. (Дніпрова Чайка)
- Туго шини надуваєм!.. Гей, сідайте, пасажири, В ряд по два і по чотири. (І. Нехода)
- Напустила [бабега] тої піни повну наволочку з міцного полотна, ще й надула її, і почала терти Хуррем тою наволочкою-пузирем, била, масажувала. (П. Загребельний)
- Я швидко надув шкіряні міхи і пов'язав їх між собою. Припасував до них зброю, линви та вуздечки. (Ю. Логвин)
Натягувати, розпрямляти що-небудь (про вітер); робити пружним.
Приклади
- Вітер надував їх [вітрила], і вони виривались з рук. (М. Коцюбинський)
- Вона міцно стискала ручку зонтика, бо вітер надимав його і рвав з рук. (М. Трублаїні)
- Налетів дужий порив вітру, .. надув за спинами хлопців сорочки. (Ю. Збанацький)
Напружуючись, збільшувати об'єм, розмір чого-небудь.
Приклади
- – А ну-бо покажи! – Стьопа надуває щоки і щипає себе за верхню губу. (В. Винниченко)
- Погордливо розправляє [куховар] вуса і надимає груди. (Ю. Яновський)
- – Хіба що скуштувати, – надув черевань товсті щоки, між якими плавали десь углибу блакитні озеречка очей. (П. Загребельний)
безос.
Приклади
- Стецькові груди надуло від болю. (Е. Андієвська)
- Маринина рука розпухала, нiби її надувало. (Р. Андріяшик)
тільки надува́ти, наду́ти, що.
Дуючи, приносити, приганяти що-небудь кудись або наносити течією повітря, створювати щось.
Приклади
- Вітер снігом мете, кучугури наносить, пороги впоперек шляху надуває, що проїхати тяжко. (Б. Лепкий)
- У полі гуляв вітер. Крутив поземкою, гнав снігові гриви чортзна-куди, надував замети та перевали. (Ю. Збанацький)
- Вночі зірвався вітер, надув з півночі важкі попелясті хмари, розкуйовдив верховіття верб і ясенів. (О. Сизоненко)
- Вітер за якісь миті розвіяв, провітрив увесь трюм. Надув його свіжим, вогким повітрям. (Ю. Логвин)
безос.
Приклади
- Небо надувало сірим, на дощ. (О. Ульяненко)
- – Бр-р-ррр! – фиркнув вiн. – У його сiдало надуло з вiкна холоду. (Р. Андріяшик)
тільки док., безос., розм.
Продувши певний час (про вітер, протяг і т. ін.), спричинити захворювання.
Приклади
- Владика Полікарп наступає на той килимець, а священики швиденько накидають на його рясу пальто, аби не надуло в спину. (М. Малиновська)
тільки надува́ти, наду́ти, кого, що, перен., розм.
Уводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обдурювати (у 1, 2 знач.).
Приклади
- – Якщо мені клієнт не до вподоби, а ще такого не було, аби мені клієнт подобався, то я його елементарно надуваю. (Ю. Винничук)
- Я не міг зразу зорієнтуватися, бо ще не мав нагоди пізнати повіту як слід. Згодом показалося, що не один з тих людців мене надув. (А. Чайковський)
- – Я й тепер просиджую вечорами перед дзеркалом. У формі, при всіх регаліях. І милуюся сам собою. Тільки той ваш вар'ят заважає .. Каже, тату, у вас кітель не генеральський. Невже в Одесі надули? Там можуть! (О. Чорногуз)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.