ЛІЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛІЧИ́ТИ лічу́, лі́чиш, недок.

Називати числа в послідовному порядку. Приклади
  • – Лічитиму до трьох: раз!.. два.... (О. Довженко)
  • Гострий наконечник списа наблизився до зморшкуватої шиї старого. – Ну?!! Лічу до трьох, і дух з тебе вийде. (В. Чемерис)
Знати назви й послідовність чисел у яких-небудь межах. Приклади
  • – Тітко, ви вмієте лічити до ста? І з льоху почулося: – Вмію. (Т. Осьмачка)
  • Читав я вже прудко, а ще краще вмів лічити й літери гарно виводив. (Б. Антоненко-Давидович)
  • – Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить. (М. Стельмах)
кого, що і без дод. Визначати кількість кого-, чого-небудь. Приклади
  • Де гроші лічать, там не пхайся. (Номис)
  • Став пан Пістряк лічити; лічить-лічить, а у п'ятій сотні одного козака не долічиться. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Одчинили скрині, стали лічити гроші, які там були. (Марко Вовчок)
Вести певні підрахунки. Приклади
  • Щось вічно розмірковував [Мемет], пригадував, лічив і раз у раз бігав у крамничку. (М. Коцюбинський)
Визначати в певній кількості, у певних сумах; нараховувати. Приклади
  • То скільки ж це вийде орендної плати з пана за сорок три роки, якщо по дев'ять карбованців з десятини лічити? (М. Стельмах)
що. Рахувати, визначаючи що-небудь як початок відрахунків, одиницю виміру і т. ін. Приклади
  • Писав [Котляревський], переписував, безжально викреслював, знову писав. І так увесь день – вже четвертий, якщо лічити час від дня, коли до нього постукався Мефодій. (Б. Левін)
  • Товщину снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою. Лічать від землі до поверхні снігу. (з навч. літ.)
кого, що, перен., розм. Брати до уваги під час підрахунків, визначення чого-небудь і т. ін.; ураховувати. Приклади
  • Мені за сей час нічого веселого не трапилось, коли не лічити веселого сонця і моря. (Леся Українка)
  • І от бунтівник сам-один серед нив у червні, .. коли не лічити трьох білих вівчарок, зозулі та жайворонків. (С. Єфремов)
  • – Після султана це другий чоловік в імперії. – Коли не лічити султанші. (П. Загребельний)
кого, що, за кого – що, ким, чим, перен., розм. Те саме, що вважа́ти 2. Приклади
  • – Правда, що й то лихо було, – тяжке лихо, що нас до землі гнуло, над нами знущалося, за людей нас не лічило. (Панас Мирний)
  • [Степанида:] От правда на світі! Як жінок, то й не лічать за людину!... (М. Кропивницький)
  • [Мартин:] Ох, дочко, ти не знаєш, як тяжко хлопом буть, усіх бояться, усіх лічить вищими від себе! (І. Карпенко-Карий)

ЛІЧИ́ТИ лічу́, лі́чиш, недок., кого, що і без прям. дод., прост.

Те саме, що лікува́ти. Приклади
  • Дурня вчити, що мертвого лічити. (прислів'я)
  • Вона набрала зілля Та пішла в палати Лічить його [пана]. (Т. Шевченко)
  • Він не так лічив, як інші лікарі. (І. Франко)
  • – А якби мене такий паршивий лікар лічив, як його, то й мені б те було. (Б. Грінченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.