ЛІЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛІЧИ́ТИ лічу́, лі́чиш, недок.
Називати числа в послідовному порядку.
Приклади
- – Лічитиму до трьох: раз!.. два.... (О. Довженко)
- Гострий наконечник списа наблизився до зморшкуватої шиї старого. – Ну?!! Лічу до трьох, і дух з тебе вийде. (В. Чемерис)
Знати назви й послідовність чисел у яких-небудь межах.
Приклади
- – Тітко, ви вмієте лічити до ста? І з льоху почулося: – Вмію. (Т. Осьмачка)
- Читав я вже прудко, а ще краще вмів лічити й літери гарно виводив. (Б. Антоненко-Давидович)
- – Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить. (М. Стельмах)
кого, що і без дод.
Визначати кількість кого-, чого-небудь.
Приклади
- Де гроші лічать, там не пхайся. (Номис)
- Став пан Пістряк лічити; лічить-лічить, а у п'ятій сотні одного козака не долічиться. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Одчинили скрині, стали лічити гроші, які там були. (Марко Вовчок)
Вести певні підрахунки.
Приклади
- Щось вічно розмірковував [Мемет], пригадував, лічив і раз у раз бігав у крамничку. (М. Коцюбинський)
Визначати в певній кількості, у певних сумах; нараховувати.
Приклади
- То скільки ж це вийде орендної плати з пана за сорок три роки, якщо по дев'ять карбованців з десятини лічити? (М. Стельмах)
що.
Рахувати, визначаючи що-небудь як початок відрахунків, одиницю виміру і т. ін.
Приклади
- Писав [Котляревський], переписував, безжально викреслював, знову писав. І так увесь день – вже четвертий, якщо лічити час від дня, коли до нього постукався Мефодій. (Б. Левін)
- Товщину снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою. Лічать від землі до поверхні снігу. (з навч. літ.)
кого, що, перен., розм.
Брати до уваги під час підрахунків, визначення чого-небудь і т. ін.; ураховувати.
Приклади
- Мені за сей час нічого веселого не трапилось, коли не лічити веселого сонця і моря. (Леся Українка)
- І от бунтівник сам-один серед нив у червні, .. коли не лічити трьох білих вівчарок, зозулі та жайворонків. (С. Єфремов)
- – Після султана це другий чоловік в імперії. – Коли не лічити султанші. (П. Загребельний)
кого, що, за кого – що, ким, чим, перен., розм.
Те саме, що вважа́ти 2.
Приклади
- – Правда, що й то лихо було, – тяжке лихо, що нас до землі гнуло, над нами знущалося, за людей нас не лічило. (Панас Мирний)
- [Степанида:] От правда на світі! Як жінок, то й не лічать за людину!... (М. Кропивницький)
- [Мартин:] Ох, дочко, ти не знаєш, як тяжко хлопом буть, усіх бояться, усіх лічить вищими від себе! (І. Карпенко-Карий)
ЛІЧИ́ТИ лічу́, лі́чиш, недок., кого, що і без прям. дод., прост.
Те саме, що лікува́ти.
Приклади
- Дурня вчити, що мертвого лічити. (прислів'я)
- Вона набрала зілля Та пішла в палати Лічить його [пана]. (Т. Шевченко)
- Він не так лічив, як інші лікарі. (І. Франко)
- – А якби мене такий паршивий лікар лічив, як його, то й мені б те було. (Б. Грінченко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.