ЗАБИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАБИРА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док.

що. Брати що-небудь собі, із собою. Приклади
  • [Дон Жуан:] Чому мені не взять сього плаща? Адже я цілий спадок забираю. (Леся Українка)
  • – Давайте розписку й забирайте рушницю, – сказав він одного разу. (М. Трублаїні)
  • Вернувся Грицько втретє, привіз гроші, забрав останній хліб. (Панас Мирний)
  • Молодиця забрала своє відро й пішла. (Ю. Яновський)
Схопивши, охопивши рукою (руками або яким-небудь знаряддям), брати щось. Приклади
  • Рибалки почали забирати рибу підсаками і кидали далеко на пісок. (І. Нечуй-Левицький)
  • Не рахуючи, він підсунув усю купку срібла й мідяків до мене. Я забрав усе в жменю й поклав у кишеню. (В. Винниченко)
Витягати, висмоктувати з чого-небудь. Приклади
  • Льон найбільше забирає з ґрунту азоту, трохи менше калію і найменше фосфору. (з наук. літ.)
  • Пирій забирає з ґрунту багато поживних речовин, вологу. (із журн.)
кого. Вести, везти кого-небудь із собою, до себе. Приклади
  • Пише унучечка, щоб уже приїздити за нею та додому забирати.... (Марко Вовчок)
  • Чув, як з суміжних кабінок забирали по черзі його товаришів. І все це пошепки, тихесенько. (І. Багряний)
  • Дмитрові дозволяв [старий Горицвіт] спати до самого сходу сонця і гнівався на Докію, коли та швидко забирала до себе сина. (М. Стельмах)
  • Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти. (Т. Шевченко)
кого, що. Насильно брати, відбирати кого-, що-небудь силою в кого-небудь. Приклади
  • Там, де проходили турки, то після них нічого не залишалося в живих, бо старих і малих вони убивали, а решту забирали в рабство. (з переказу)
  • На село йдуть походами нові експлоататори [експлуататори], опутують селянина довгами, забирають його хату, землю. (М. Коцюбинський)
  • – Ходімо просто до Короликового гнізда і заберім у неволю його дітей. (І. Франко)
що. Наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, яку-небудь територію і т. ін. Приклади
  • Рипнули двері, увійшла Антоніна. – Місто якесь забрали, та не дочула. (О. Довженко)
що. Заливати, затопляти. Приклади
  • Дружина по боротьбі з повіддю під командою Юхима Боринця вартувала, щоб ріка не забрала берегів і не накоїла людям лиха. (С. Чорнобривець)
перен. Позбавляти кого-небудь чогось. Приклади
  • Голодомор насамперед забирав найдужчих чоловіків, на чиїх плечах трималася моя земля. (з газ.)
кого, що, перев. док. Потай або насильно взяти, вивести. Приклади
  • Зв'язали голові руки й ноги, накрили кожухом, забрали велику силу грошей. (Панас Мирний)
  • Ночувати господар пішов у кошару – він боявся, щоб у нього не забрали овець. (О. Гончар)
кого, розм. Заарештовувати, затримувати кого-небудь. Приклади
  • Як почали людей забирати, хлопці де й ділися. (О. Іваненко)
  • Маланка зашипіла на його [нього]. – Де ти волочишся? – Де ж? На вулиці. Дивився, як вели Марка Гущу... наїхали й забрали. (М. Коцюбинський)
  • [Люцілла:] А раз... вночі... прийшла сторожа, тих людей забрала... І татка з ними... І в темницю татка замкнули. (Леся Українка)
що і без дод., перен., розм. Опановувати, охоплювати кого-небудь (про якесь почуття, стан і т. ін.). Приклади
  • Скільки раз уже його охота забирала шпурнути серпом та хоч побалакати за їду. (Л. Мартович)
  • Починала забирати злість. (Іван Ле)
  • Наглий страх женця забрав. (П. Грабовський)
що, перен. Відбирати час, енергію і т. ін. Приклади
  • Все те [лікування] забирало часу і енергії багато. (Леся Українка)
  • Навчання і спорт забирали в Ольги весь час. (В. Собко)
  • Багато праці забрали земляні роботи. (Ю. Яновський)
кого, рідко. Сильно діяти на кого-небудь, даватися взнаки. Приклади
  • Забрала Чіпку горілка; кров ударила в голову. (Панас Мирний)
Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напрямку; повертати. Приклади
  • Катер у супроводі міноносця, не доходячи молу, почав забирати ліворуч. (П. Панч)
  • Він повз по горі, забираючи трохи вбік від передових позицій. (В. Кучер)
Змінювати висоту, глибину руху. Приклади
  • Літак, відірвавшись від землі, плавними рухами знімається вгору і поволі потім забирає все вище і вище.... (П. Тичина)
  • Коли ж Василь пішов краяти споконвічні межі, коли, глибоко забираючи, переорав величезний лан.., всі зупинились: одні в захваті, інші в мовчазному подиві. (О. Довженко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.