ЖЕВЖИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ЖЕ́ВЖИК а, ч., розм.

Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. Приклади
  • Спритно в натовпі нишпорили всілякі жевжики, хихикали веселі молодиці та пустомелі. (І. Пільгук)
  • Біля кількох лавок цілими гуртками щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках. (О. Гончар)
  • Він .. справляв враження такого випещеного, добре пахнучого, я хотів сказати, жевжика, і зупинився. Ні, Олег не був жевжиком. (Ю. Покальчук)
Молода, недосвідчена людина. Приклади
  • То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип'ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли. (М. Стельмах)
  • – Пам'ятаю, ще підлітком був, коли церкву в селі почали будувати. Ну, будують собі, а ми, такі жевжики, поблизу стовбичимо. (Ю. Збанацький)
рідко. Те саме, що горобе́ць. Приклади
  • Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали – Тепер до бідної ніколи не летять. (Є. Гребінка)
  • В Дантеса були крильця – сріблясті еполетики. Він пурхав, ти звивалася – як жевжик і змія. (Л. Костенко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.