ФЕРТ

Двадцять друга літера давньоруської азбуки.

у знач. присл. фе́ртом, розм. На зразок літери “ф”, подібно до неї. Приклади

Руки фертом, вираз строгий, Широко розкрачив [розкарячив] ноги Та й бурчить собі Бассім. (І. Франко)

зневажл. Самовдоволена, розв'язна людина; франт, джиґун, жевжик. Приклади

На приступку Сашкового ящичка поставив ногу в елегантному шевровому чоботі з лакованими закотами під коліньми якийсь ферт у сірих бриджах. (Ю. Смолич)
А Іван – теж ферт! Закрутив дівчині голову, а тоді назад! (П. Колесник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.