УВАГА — СЛОВОВЖИВАННЯ

1. Приймати до уваги чи брати до уваги?
Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. Наприклад: «- Марійко, – звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини, – не бери всього так близько до серця» (Іван Цюпа), «Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило» (Олесь Гончар), «Директор школи брав до відома повідомлення класних керівників» (з газети), «Не треба брати це до уваги» (з живих уст).
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові вважаються за помилкові.
2. Увагу відволікають чи відвертають?
а) Ось думка мовознавця Святослава Караванського:
– Чому увагу треба відволікати? Хіба це відповідає українській виразотворчій практиці? Ми звертаємо увагу на щось, привертаємо увагу до чогось, то чому маємо відволікати увагу, коли відповідно до нашого слововжитку найпростіше відвертати увагу? Якщо в побуті й голові стало фігурує вираз отвлекать внимание, то його найлегше висловити як відволікати увагу. Але звучатиме цей вираз не по-українськи, а «по-украінскі».
б) Лексеми відвертати, відвернути часто вживають у розумінні «спрямовувати чиюсь діяльність, думку, увагу тощо в інший бік». «Щоб відвернути увагу від настирливих думок, давав волю фантазії» (Олександр Ільченко). Дієслова відволікати, відволікти виступають переважно в прямому значенні – «відтягати», «відтягнути». Приміром: «Я вже живосилом одволокла Катрю од хатніх дверей» (Марко Вовчок). У розумінні «відвертати, відвернути увагу» їх використовують зрідка, тому недоречно застосовувати лише ці слова: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, треба відволікти й заспокоїти її.
Вживання зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в такому значенні теж не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від думок (краще відриватися, відвертати свою увагу і т. ін.).
3. Чи можна паралельно з висловом брати участь уживати приймати участь?
З погляду сучасної літературної мови годиться користуватися тільки словосполученням брати участь. Звороти приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) вважаються за помилкові. Щоб вони стали нормативними, потрібно дієслово приймати замінити на брати (брати до уваги). Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію, треба: схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставилися до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, коли вона стала резолюцією зібрання. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще вживати дієслова ухвалити або постановити. Так само ухвалити закон.
Слово приймати на місці там, де воно передає зміст одержувати, брати («Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо» – Григорій Квітка-Основ'яненко), зараховувати до установи, закладу, організації («Прийняли його в «Молоду гвардію» одним з перших» – з газети), забирати щось звідкись («Прийняла зі столу посуд» – з журналу), давати комусь притулок, пригощати («Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу» – Панас Мирний) тощо.

Правильніше: пильна (неослабна, зосереджена) увага

Правильніше: увага надається доборові кадрів

Правильніше: Загальна увага

Правильніше: бути в центрі уваги

Правильніше: беручи до уваги що; зважаючи (уважаючи) на що; маючи на увазі що; з уваги (з огляду) на що

Правильніше: брати до відома (до уваги, на замітку, на розум); на вуса (на вус) мотати; уважати (зважати, оглядатися) на що; мати на увазі

Правильніше: подаємо до вашої уваги

Правильніше: у тіні залишатися (триматися); залишитися поза увагою

Правильніше: пропусткає повз увагу; і вухом не веде; не зважає на щось

Правильніше: не заслуговує на увагу (уваги); не вартий уваги

Правильніше: мати увагу чию; тішитися увагою чиєю

Правильніше: брати до уваги; зважати (уважати) на що

Правильніше: заслуговує на увагу; вартий уваги

Правильніше: не виявляти (не звертати) уваги; залишати поза увагою

Правильніше: приділяти собі увагу; багато віддавати собі уваги; взятися за (заходитися біля) себе

Правильніше: опанувати (полонити) увагу

Правильніше: зважити на обставини; узяти до уваги (на увагу) обставини

Правильніше: заслуговує на увагу (уваги); вартий уваги

Правильніше: а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже

Замініть конструкцію заслуговувати уваги на стилістично кращий варіант: заслуговувати на увагу, вартий уваги.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію (пропонуємо) вашій увазі на стилістично кращий варіант: (пропонуємо) до вашої уваги.

Правильніше: Привертають найбільшу увагу

Правильніше: це відвертає увагу

Правильніше: зосереджувати увагу

Правильніше: зосередження уваги

Правильніше: зосереджувати увагу

Правильніше: забути; занедбати; випускати з уваги

Правильніше: тикати під ніс

Правильніше: врахувати; узяти до уваги

Правильніше: вермішельні справи

Правильніше: нехтувати; не брати до уваги

Правильніше: розосереджувати увагу; розпорошуватися

Правильніше: пропускати (пускати) повз вуха; пускати з вуха у вухо; одним вухом слухати, а другим випускати; не звертати уваги; слухати через верх; прослухати

Правильніше: замотай на вус

Правильніше: брати до уваги

Правильніше: носитися як дурень (чорт) із ступою; носитися як дурень (чорт, циган, старець) з писаною торбою; носитися як з писанкою; носитися як чорт із грішною душею; носитися як курка з яйцем

Правильніше: брати всі очі на себе; приковувати зір (очі); вбирати (пригортати) очі; падати в око

Правильніше: питання варте уваги

Правильніше: оточити увагою кого; з великою увагою ставитися (поставитися) до кого

Правильніше: залишити поза увагою

Правильніше: обходити увагою

Правильніше: ніякісінької (жодної, ані найменшої) уваги; і вусом не веде; ніби й не бачить; хоч би бровою повів; нічого собі з того не робить

Правильніше: як не чує

Правильніше: не береться до уваги; не має ваги; не важить

Правильніше: не рахується; не береться до уваги

Правильніше: наздогад буряків, щоб дали капусти

Правильніше: мати на думці (на оці, на приміті, на прикметі) кого (що); важити на кого (на що); уважати на кого (на що); оглядатися на кого (на що); не забувати про кого (про що)

Правильніше: мати на увазі

Правильніше: мова йде про…

Правильніше: зосереджувати зусилля (увагу)

Правильніше: на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?

Правильніше: занехаяний, занедбаний

Правильніше: поринути в себе; зосередити увагу на чому

Правильніше: привертають до себе увагу

Правильніше: брати всі очі на себе

Правильніше: накинути оком; зауважити; помітити

Правильніше: мати на оці (на увазі)

Правильніше: впав у вічі (в око, в очі) хтось; впало у вічі (в око, в очі) щось

Правильніше: ковзнути повз увагу

Правильніше: закрити на щось очі

Правильніше: не виявити уваги; не звернути уваги; кинути під лаву

Правильніше: лежати під сукном

Правильніше: звернути пильну (найпильнішу) увагу на що

Правильніше: по тім'я

Правильніше: щоб (аби) відвести очі; щоб відвернути (відхилити) увагу

Правильніше: розводити химині кури (мотрині яйця)

Правильніше: вона йому впала в око

Правильніше: відвертати (відтягати, відхиляти) увагу; заговорювати зуби

Правильніше: замилювати (замазувати) очі

Правильніше: спустити (втратити, випустити) з уваги (з ока)

Правильніше: брати всі очі на себе

Правильніше: з огляду на що

Правильніше: зосереджувати (звертати) увагу

Правильніше: наголошувати; підкреслювати; звертати увагу; виділяти; робити наголос

Замініть скальковану конструкцію відволікати увагу на нормативний варіант: відвертати увагу.

Замініть скальковане дієслово відволіктися на стилістично кращий варіант: відвернути свою увагу, дати собі спокій, забути про клопоти, абстрагуватися.

Замініть скальковане дієслово відволікатися на стилістично кращий варіант: відвертати свою увагу, давати собі спокій, забувати про клопоти, абстрагуватися.

Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію беручи до уваги на стилістично кращий варіант: з огляду на (кого, що); зважаючи на (кого, що).

Замініть скальковану конструкцію приймати до уваги, прийняти до уваги на стилістично правильний варіант: брати, взяти до уваги.

«Викликати інтерес, цікавість», «притягувати увагу своїм виглядом або діями». «…Ще в минулому сторіччі питання кругообігу азоту в природі… привертали велику увагу вчених усього світу». (З журналу.) «Ця скеля давно привертала увагу хлопчика». (О. Донченко.) Паралельно з цим словосполученням уживають його видозмінений (доповнений одним компонентом) варіант привертати до себе увагу: «Стіни будинку сліплять очі білизною… а червоні віконниці з вирізаними сердечками здалека привертають до себе увагу». (Ірина Вільде.)
Інколи замість привертати (до себе) увагу не зовсім виправдано вживають словосполучення звертати (див. вище) на себе увагу, що має інший відтінок. Цього варто уникати.

«На когось або щось»; «чиюсь на когось або щось». «Він був певний, що на нього ніхто не звертає уваги, а проте грав роль». (М. Коцюбинський.) «На старого графа ніхто не звертав уваги». (О. Гончар.) «Лектор звернув увагу присутніх на закономірність явища». «Ти вчиш його найлегше хліба добути, а я звертаю людську увагу на страшні картини нужди та горя, буджу жаль у серці…» (Панас Мирний.)
Словосполучення звертати на себе увагу (здебільшого із заперечною часткою не) вживається в усному мовленні, коли йдеться про ставлення людини до себе. Наприклад: «Мати не звертає на себе (не приділяє собі) ніякої уваги, всі турботи її — про дітей».
Коли мова йде про те, що якась людина, предмет, явище викликали інтерес, заволоділи чиєюсь увагою внаслідок свого вигляду або дій, краще говорити, що вони привертають (див. нижче), притягують увагу (до себе), а не звертають на себе увагу (присутніх, слухачів, глядачів і т. ін.).
В усному мовленні трапляється ще одна стилістична неточність у вживанні словосполучення звертати увагу: між його компонентами інколи вставляють присвійний займенник свій у знахідному відмінку однини жіночого роду: «Хлопець звернув свою увагу на коротке повідомлення в газеті». Така трансформація цього ідіоматичного звороту не правомірна.

«Другим заходом редколегії було звернутись особисто до вчителів і попрохати їх взяти активну участь у журналі». (О. Донченко.) «Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило». (О. Гончар.) «— Ви переживаєте? Вам погано? Як ви зблідли! От лишенько! — забідкався Безбородько. — Не треба, Степанидо Іванівно, так близько все брати до серця»; «— Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? — підійшов до неї Роман». (М. Стельмах.)
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги, до відома, до серця в літературній мові вважаються за помилкові.

Звертати увагу – на когось або щось. «Викладач звернув увагу студентів на цю проблему» (з газети).
Словосполучення звертати на себе увагу (переважно із заперечною часткою не) вживається в усному мовленні, коли йдеться про ставлення особи до себе. Наприклад, «Дівчина не звертала на себе (не приділяла собі) ніякої уваги».
Якщо ж мовиться про те, що якась людина, предмет, явище викликають у когось інтерес, цікавість, то краще використовувати зворот привертають, притягують увагу (до себе), а не звертають на себе увагу.
В усному мовленні трапляється ще одна стилістична неточність у використанні словосполучення звертати увагу: між його компонентами іноді вставляють присвійний займенник свій у знахідному відмінку однини жіночого роду: «Комендант звернув свою увагу на чужого чоловіка в гуртожитку» (з розмови). Така трансформація цього сталого вислову неприйнятна.

Правильніше: вартий уваги

Правильніше: випустити з уваги

Правильніше: брати до уваги

Правильніше: вартий уваги

Правильніше: Взято до уваги

Правильніше: Ідеться про

Правильніше: Не надав значення

Правильніше: Випустили з уваги