МАГАЗИНОВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Крамниця, книгарня, цукерня і магазин
Для урізноманітнення мовлення й уточнення думки замініть іменник магазин, якщо мовиться про приміщення для роздрібної торгівлі, на один з варіантів: крамниця, книгарня, цукерня.
| ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
|---|---|
| На Хрещатику є магазини одягу. | На Хрещатику є крамниці одягу. |
| Купив ось Шкляра у магазині. | Купив ось Шкляра у книгарні. |
| Кажуть, є глухе карпатське село, де немає магазину «Рошен». | Кажуть, є глухе карпатське село, де немає цукерні «Рошен». |
Пройдіть магазинами
Правильніше:
Відвідайте магазини
сітка магазинів
Правильніше:
мережа крамниць
Мова – не калька: словник української мови
мебельний магазин
Правильніше:
меблева крамниця
Мова – не калька: словник української мови
магазин, склеп, стор, шоп, маркет
Правильніше:
крамниця
Мова – не калька: словник української мови
магазин зброї
Правильніше:
зброярня
Мова – не калька: словник української мови
ближайший магазин
Правильніше:
найближча крамниця
Мова – не калька: словник української мови
Інтернет як власна назва
Якщо це не власна назва першої мережі, а назва виду зв'язку, то іменник інтернет слід писати з малої літери.
Також перевірте, чи не є інтернет частиною складного слова, яке треба писати з дефісом: інтернет-магазин.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Українці часто користуються Інтернетом. | Українці часто користуються інтернетом. |
| Цей інтернет магазин не має українськомовної версії. | Цей інтернет-магазин не має українськомовної версії. |
АЛЕ:
Мережі «Інтернет», створеній у 60-ті роки минулого століття, судилося стати загальним стандартом, тому її власна назва стала загальною.
Інтернет як частина складного слова
Перевірте, чи не є іменник інтернет частиною складного слова, яке треба писати з дефісом і з малої літери: інтернет-магазин.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Цей Інтернет магазин не має українськомовної версії. | Цей інтернет-магазин не має українськомовної версії. |
книжний магазин
Правильніше:
книжковий магазин
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Магазин, крамниця, крамничка
У сучасній українській офіційній і діловій мові слово магазин замінило всі інші синоніми, широко відомі в класичній літературі й живому мовленні, де, якщо й траплялося слово магазин (або гамазин, гамазей, гамазея, гамазія), то далеко в вужчому значенні. Ці слова означали не будівлю для продажу, а велику комору на зерно («Підпалюють гамазини з хлібом». — О. Стороженко) або комору на різне начиння, знаряддя, продукти («Рушниць, мушкетів, оружжин наклали повні гамазеї». — І. Котляревський; «На самім кінці Борислава... стояв великий магазин, де складували земний віск». — І. Франко).
Заклад, де продають харчі або якісь інші припаси й речі, незалежно від розміру його й асортименту краму, в класичній літературі й народній мові називали й називають крамницею: «Завів крамницю з тютюном» (І. Нечуй-Левицький); «Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись» (М. Коцюбинський); «Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, там в освітленому вікні стояло багато квітів» (Леся Українка). Крамниці, де продають спеціальні вироби, мають теж свої назви: книгарня, де продають літературу, цукерня, де продають солодощі, тощо («Перед дверима цукерні ще помацався за кишеню, чи є гроші». — Л. Мартович).
Якщо мовиться про дрібну сільську крамницю, вживають зменшеного іменника — крамничка, відповідно до російського слова лавка: «Яків зайшов до кума в крамничку» (Марко Вовчок).
Навряд чи є потреба заміняти всі ці слова одним-однісіньким словом магазин, бо таким способом збіднюється багата на різноманітну лексику українська мова.
Заклад, де продають харчі або якісь інші припаси й речі, незалежно від розміру його й асортименту краму, в класичній літературі й народній мові називали й називають крамницею: «Завів крамницю з тютюном» (І. Нечуй-Левицький); «Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись» (М. Коцюбинський); «Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, там в освітленому вікні стояло багато квітів» (Леся Українка). Крамниці, де продають спеціальні вироби, мають теж свої назви: книгарня, де продають літературу, цукерня, де продають солодощі, тощо («Перед дверима цукерні ще помацався за кишеню, чи є гроші». — Л. Мартович).
Якщо мовиться про дрібну сільську крамницю, вживають зменшеного іменника — крамничка, відповідно до російського слова лавка: «Яків зайшов до кума в крамничку» (Марко Вовчок).
Навряд чи є потреба заміняти всі ці слова одним-однісіньким словом магазин, бо таким способом збіднюється багата на різноманітну лексику українська мова.
частний
Правильніше:
приватний (магазин), частковий, окремий (випадок)
Словник-антисуржик.
магазин
Правильніше:
крамниця, крамничка
Словник-антисуржик.
відкривати
Правильніше:
(двері, магазин)
відчиняти
Відчиніть вікно!
Нині двері вузів широко відчинені, але не для всіх.
- О котрій відчиняється магазин?
- Відчиняється о десятій, а зачиняється о вісімнадцятій.
відчиняти
Відчиніть вікно!
Нині двері вузів широко відчинені, але не для всіх.
- О котрій відчиняється магазин?
- Відчиняється о десятій, а зачиняється о вісімнадцятій.
Словник-антисуржик.
Магазин пам'ятних сувенірів
Правильніше:
Магазин сувенірів
Мебельний магазин
Правильніше:
Меблевий магазин
Книжний магазин
Правильніше:
Книжковий магазин, книгарня
Обслугою в магазині були задоволені
Правильніше:
Обслуговуванням у крамниці були задоволені