КАМІНЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
перешкода при досягненні мети
Правильніше:
підводне каміння; завада, перепона; камінь спотикання; підводний камінь
Мова – не калька: словник української мови
як гора з плечей
Правильніше:
як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з душі, з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав
Мова – не калька: словник української мови
чуйна людинуа
Правильніше:
серце не камінь
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь зазнав душевних страждань
Правильніше:
тягар ліг (упав) на серце (на груди); тяжкий камінь ліг на груди
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь вороже настроєний проти когось
Правильніше:
камінь за пазухою тримає
Мова – не калька: словник української мови
у кого-небудь можна домогтися прихильності
Правильніше:
серце не камінь
Мова – не калька: словник української мови
терпіння й труд усе перетруть
Правильніше:
терпінням і працею всього добудеш; вода камінь точить
Мова – не калька: словник української мови
спати мертвим сном
Правильніше:
спати як камінь
Мова – не калька: словник української мови
розпочати якусь справу
Правильніше:
зрушити камінь з місця
Мова – не калька: словник української мови
розпочати будівництво чого-небудь
Правильніше:
закласти перший камінь
Мова – не калька: словник української мови
привести в гнітючий стан
Правильніше:
навернути камінь на душу
Мова – не калька: словник української мови
почати реалізовувати ідею
Правильніше:
зрушити камінь з місця
Мова – не калька: словник української мови
під лежачий камінь вода не тече
Правильніше:
під лежачий камінь вода не біжить; якби все вовк лежав, то вже б досі й здох; якби пес не сидів, то б зайця зловив
Мова – не калька: словник української мови
під лежачий камінь вода не тече
Правильніше:
з лежі не буде одежі
Мова – не калька: словник української мови
основа чого-небудь
Правильніше:
наріжний камінь
Мова – не калька: словник української мови
найшла коса на камінь
Правильніше:
трапила (наскочила, наткнулася) коса на камінь, та камінь не подається; наскочив чорт на біса; хоч на споді лежатиму, та в очі плюватиму; добрий на доброго й наскочив; наскочив удівець на вдову; наскочила кулага на врага
Мова – не калька: словник української мови
надгробний камінь (пам'ятник)
Правильніше:
надгробок
Мова – не калька: словник української мови
ліхтенштейн
Правильніше:
світлий камінь
Мова – не калька: словник української мови
лежачий камінь мохом обростає
Правильніше:
на однім місці й камінь обростає; лежачий камінь мохнатіє; лежачий камінь порохом обростає; лежачи й сокира іржавіє
Мова – не калька: словник української мови
кому-небудь стало важко (неспокійно)
Правильніше:
як камінь на душу навернув
Мова – не калька: словник української мови
кому-небудь дуже важко
Правильніше:
важкий камінь давить душу (серце)
Мова – не калька: словник української мови
камінь з душі звалився
Правильніше:
камінь з душі (з серця) скотився (спав)
Мова – не калька: словник української мови
здобути душевний спокій
Правильніше:
скинути камінь з душі
Мова – не калька: словник української мови
зайві турботи; тягар
Правильніше:
камінь на шию
Мова – не калька: словник української мови
дорогоцінний камінь
Правильніше:
самоцвіт
Мова – не калька: словник української мови
гора на душі
Правильніше:
камінь на серці
Мова – не калька: словник української мови
велика перепона (перешкода)
Правильніше:
камінь спотикання
Мова – не калька: словник української мови
безслідно; безповоротно; назавжди
Правильніше:
як лист за водою піти (спливти); як камінь у воду
Мова – не калька: словник української мови
адамант
Правильніше:
дорогоцінний камінь
Мова – не калька: словник української мови
Скарби, самоцвітний камінь, самоцвіт і коштовності, дорогоцінності, коштовні речі
Для урізноманітнення мовлення замініть слова коштовності, дорогоцінності, коштовні речі на один із варіантів: скарби, самоцвітний камінь, самоцвіт.
ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
---|---|
Вона тримала всі свої коштовні речі в сейфі. | Вона тримала всі свої скарби в сейфі. |
На шиї в неї сяяли дорогоцінності. | На шиї в неї сяяли самоцвіти. |
Коштовність, дорогоцінність, коштовні речі, скарби, дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт, брильянт, діамант
У художній літературі й публіцистиці слова коштовність, коштовні речі й дорогоцінність майже витиснули давнє українське слово скарби. Може, до цього частково спричинилось те, що іменник скарб є синонімом до другого українського слова — клад («Нащо ліпший клад, коли в дітках лад». — Приказка), але наша класика та й сучасна українська література широко послугувапися множиною цього іменника — скарби: «їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі... — їхала Чорним гаєм і попалася розбійникам» (Марко Вовчок); «Розум — скарб людини» (народне прислів'я); «Хай вам завжди мати мила буде скарбом дорогим» (М. Рильський). Отже, не слід цуратись і цього слова. По-різному називаємо ми також скарби, що складаються з коштовних каменів: дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт. Останнє слово майже зникло чомусь тепер з ужитку, а тим часом у А. Кримського читаємо: «Срібло, злото, самоцвіти», в Панаса Мирного: «На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса». Чи не краще заради уніфікації мови взяти для постійного користування якусь одну з цих трьох назв, що означають однакове поняття, приміром, слово самоцвіт? Мабуть, варто.
Так само слід позбутись розбіжності в відповідниках російського слова брильянт, який наші автори пишуть то брильянт, то діамант. Українські класики воліли писати діамант: «Діамант дорогий на дорозі лежав» (В. Самійленко); «Найчистіші діаманти сяють ясні та прозорі» (Леся Українка). Сучасний український письменник В. Собко вживає від іменника діамант прикметника діамантовий: «Тільки-но пройшов свіжий дощ, діамантові крапельки мінилися під сонячним промінням». Проте в цитованої вже Лесі Українки ми можемо прочитати фразу й зі словом брильянт: «Дістаньте шкатулку з брильянтами», — але це тільки стверджує потребу прийти до якогось одного з цих слів, що не мають ніякої значеннєвої різниці. Певно, що давня мовна традиція дає перевагу слову діамант.
Так само слід позбутись розбіжності в відповідниках російського слова брильянт, який наші автори пишуть то брильянт, то діамант. Українські класики воліли писати діамант: «Діамант дорогий на дорозі лежав» (В. Самійленко); «Найчистіші діаманти сяють ясні та прозорі» (Леся Українка). Сучасний український письменник В. Собко вживає від іменника діамант прикметника діамантовий: «Тільки-но пройшов свіжий дощ, діамантові крапельки мінилися під сонячним промінням». Проте в цитованої вже Лесі Українки ми можемо прочитати фразу й зі словом брильянт: «Дістаньте шкатулку з брильянтами», — але це тільки стверджує потребу прийти до якогось одного з цих слів, що не мають ніякої значеннєвої різниці. Певно, що давня мовна традиція дає перевагу слову діамант.
Кинути камінь розбрату
Правильніше:
Кинути яблуко розбрату
що-небудь зникло назавжди (загинуло)
Правильніше:
не лишилося каменя на камені від чогось
Мова – не калька: словник української мови
розрушити
Правильніше:
обернути на руїну; не залишити живого місця (каменя на камені); стерти з лиця землі
Мова – не калька: словник української мови
розгромити
Правильніше:
не залишити живого місця; не залишити каменя на камені; розбити до ноги
Мова – не калька: словник української мови
розбити (знищити) щось ущент
Правильніше:
не лишити каменя на камені від чого
Мова – не калька: словник української мови
повністю ліквідувати щось
Правильніше:
не лишити каменя на камені від чого
Мова – не калька: словник української мови
підводні камені
Правильніше:
рифи; підводне каміння
Мова – не калька: словник української мови
перетворити щось в руїни
Правильніше:
не лишити каменя на камені від чого
Мова – не калька: словник української мови
нещадно критикувати що-небудь
Правильніше:
не лишити каменя на камені від чого
Мова – не калька: словник української мови
каменя на каменю не залишити
Правильніше:
до цурки побити
Мова – не калька: словник української мови
У яких іменниках зміна закінчення впливає на значення слова?
Ось ці лексеми в родовому відмінку: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), акта (документ) – акту (дія), Алжира (місто) – Алжиру (країна), апарата (прилад) – апарату (установа), бала (одиниця виміру) – балу (святковий вечір), блока (частина споруди, машини) – блоку (об'єднання), бора (свердло) – бору (хімічний елемент), борта (одяг) – борту (судно), булата (зброя) – булату (сталь), буряка (одиничне) – буряку (збірне), вала (деталь машини) – валу (насип), елемента (конкретне) – елементу (абстрактне), інструмента (одиничне) – інструменту (збірне), каменя (одиничне) – каменю (збірне), клина (предмет) – клину (просторове поняття), листа (одиничне) – листу (збірне), листопада (місяць) – листопаду (процес), папера (документ) – паперу (збірне), пояса (предмет) – поясу (просторове поняття), рахунка (документ) – рахунку (дія), соняшника (одиничне) – соняшнику (збірне), терміна (слово) – терміну (строк), стана (технічне) – стану (муз. та ін.), фактора (маклер) – фактору (чинник) і т. ін.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
як статуя
Правильніше:
як з каменю тесаний
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь тяжко переживає (страждає)
Правильніше:
серце каменем лежить; на серці кипить у кого
Мова – не калька: словник української мови
у гнітючому (поганому) настрої
Правильніше:
з каменем на душі (в грудях)
Мова – не калька: словник української мови
стояти (ставати) нерухомо (непорушно)
Правильніше:
як укопаний; як з каменя вибитий
Мова – не калька: словник української мови
сидіти де-небудь безвідлучно
Правильніше:
сидіти каменем (кілком, пеньком, гвіздком, крячкою)
Мова – не калька: словник української мови
прихована небезпека
Правильніше:
підводне каміння
Мова – не калька: словник української мови
побити камінням
Правильніше:
каменувати
Мова – не калька: словник української мови
перебувати в нерухомому положенні
Правильніше:
сидіти каменем (кілком, пеньком, гвіздком)
Мова – не калька: словник української мови
нерухомий
Правильніше:
як з каменя вибитий
Мова – не калька: словник української мови
неповороткий
Правильніше:
вайлуватий; як з каменя тесаний
Мова – не калька: словник української мови
не зважаючи ні на що
Правильніше:
хай (хоч) каміння з неба падає
Мова – не калька: словник української мови
мучити душу
Правильніше:
лежати каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови
мати гнітючу дію
Правильніше:
лягати каменем на душу; гнітити (в'ялити) серце; каменем лягати на серце; давити каменем серце; лежати на серці; як лід по серцю; свинцем на душу
Мова – не калька: словник української мови
знеможений нудьгою
Правильніше:
з каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови
запустити каменем в кого (в що)
Правильніше:
шпурнути (пошпурити, жбурити, жбурнути, пожбурити) каменем на (в) кого (що)
Мова – не калька: словник української мови
закидати камінням
Правильніше:
каменувати
Мова – не калька: словник української мови
за будь-яких обставин; будь-що; неодмінно
Правильніше:
хай хоч грім (каміння) з неба; хоч би трупом ліг; що б там (то) не було (не коштувало, не стало); хай там що
Мова – не калька: словник української мови
з недобрими намірами
Правильніше:
з каменем за пазухою
Мова – не калька: словник української мови
з каменем на серці
Правильніше:
з важким серцем
Мова – не калька: словник української мови
дуже гарний (вродливий)
Правильніше:
як з каменя вибитий; хоч видивись; хоч у рамці вправ
Мова – не калька: словник української мови
гнітити
Правильніше:
давити каменем на серце (на груди); лежати каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови
висічений з каменю
Правильніше:
витесаний з каменю
Мова – не калька: словник української мови