ГРЕБЛЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Веслування і гребля
Перевірте вживання:
гребля — споруда на ріці;
і веслування — дія за значенням веслувати.
ГРЕБЛЯ | ВЕСЛУВАННЯ |
---|---|
Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля. | Максим щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі човна. |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
У місті будуть змагання з греблі. — У місті будуть змагання з веслування.
гребля
Правильніше:
загата
Мова – не калька: словник української мови
хоч пруд пруди
Правильніше:
хоч греблю гати
Мова – не калька: словник української мови
у тихому болоті чорти водяться
Правильніше:
тиха вода греблю рве
Мова – не калька: словник української мови
тиха вода береги підмиває
Правильніше:
тиха вода греблю (береги) рве; тиха вода береги ламає (лупає)
Мова – не калька: словник української мови
не придатний до чого-небудь
Правильніше:
тільки греблю гатити
Мова – не калька: словник української мови
дуже багато чого-небудь
Правильніше:
аж (так і) кишить; як трави; повна торба; як снопів на возі; як бджіл у вулику; у міх не вбереш; і в п'ять лантухів не вбереш; рук не вистачить; хоч відбавляй; хоч греблю (гать) гати; до гибелі; аж гілля гнеться; як гною; по [саме] горло; хоч лопатою горни (греби, загрібай); як за (на) гріш маку; до біса, до дідька; кури не клюють; і свині не їдять; ложкою не поїсти; і собаки не їдять; як маку; тисяча і одна; хмара хмарою
Мова – не калька: словник української мови
грошей кури не клюють
Правильніше:
грошей хоч греблю гати; грошей до смутку
Мова – не калька: словник української мови
від малої іскри великий пожар
Правильніше:
тиха вода греблі рве; з малої хмари великий дощ
Мова – не калька: словник української мови
безвихідне (скрутне) становище
Правильніше:
безвихідь; безпорадне становище; хоч лобом (головою) бийся; хоч вовком вий; хоч у воду; хоч під греблю; гріб з музикою; глухий кут
Мова – не калька: словник української мови
багато
Правильніше:
багацько; нетрохи; рясно; купа; сила; море; гибель; хмара; до лиха; достобіса; сила-силенна; тьма-тьмуща; кури не клюють і свині не їдять; як опеньків на горбку; як колорадських жуків; як грибів після дощу; як піску морського; як бліх у шолудивого пса; на воловій шкурі не списати; хоч греблю (гать) гати; як за гріш маку
Мова – не калька: словник української мови