СЛОВО

сло́во (розм.) здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити

бе́сіда (діал.) спілкування людей між собою за допомогою органів говоріння; мовна діяльність.

глаго́л (ц.-с.)

мо́ва

мо́влення

річ (розм.)

сло́во добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь

заві́т (рідше)

заро́к (розм.) перев. обіцянка не робити чого-небудь.

зарі́к (розм.) перев. обіцянка не робити чого-небудь.

обі́т (книжн.)

обі́тниця узагалі обіцянка, клятва.

обіця́нка добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь.

прире́чення (діал.) обіцянка.

сло́во публічне виголошення певних інформацій, міркувань тощо

ви́ступ

мо́ва

промо́ва

сло́во

глаго́л (ц.-сл.)

слово крилате

афоризм (див.)

вираз

вислів

слово чиєсь

висловлювання

думка

рішення

слово (ФР.)

відповідь

слово напутнє

напучення

слово (ІД.) вуличне

вульгаризм

слово (ЛІНҐ.)

лексема

форма

лексична одиниця

слова (мн.)

словеса (ур.)

слово до музики

текст

слово учені

прості проста мова

вчена мова

солодкі улеслива мова

слово з перекладом

вокабулі (кн.)

слово

словечко

слівце

обіцянка

зарік (покласти край)

зобов'язання

обрік (зст.)

обіт (ур.)

обітниця

присяга

слово

промова

виступ

орація (ур.)

рація

слово

спіч (при столі)

термін (ЛІНҐ.) спец-' іяльний

вираз

вислів

лексема (кн.)

слово

глосолалія

слово (незрозуміле)

маніфест

деклярація

звернення

послання

проголоска

слово

універсал

увод (до книжки)

вступ

передмова

слово

уводини

лексика ткачів

арґо

вирази

жаргон (злодіїв)

слова

словник (твору)

мовні звороти

мови словесні форми

словниковий склад

текст пісні

слова

усний переказ

на словах

словами

усно (пр.)

висловлений усно

почутий <записаний> з уст