СЛОВО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пога́не сло́во.

Лайливий, образливий вираз. Приклади

— А.. казали, що в мене батька не було… байстрюк? — кажуть.. — Не думай про це, то погане слово! (Панас Мирний)
Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст (О. Гончар)

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) [своє́] сло́во.

Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Приклади

Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко)
не перелама́ти сло́ва. [Панас:] Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (І. Кропивницький)
— Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний)
Чесна людина він. Слово дав — ніколи не зламає [слова] (А. Хижняк)
— Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)
Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати своєю персоною (Ю. Смолич)
Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис)
— Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах)

кому і без додатка. Зраджувати. Приклади

Як слово зламає [коханий], нехай покарає Його Твоя сила святая! (П. Куліш)
— Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю [не зламаю]! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська)

сло́во в сло́во.

Не пропускаючи нічого, від початку до кінця. Приклади

Прошу Вас, повторіть, будьте ласкаві, все, що вони вам казали, тільки, дуже вас прошу слово в слово (З газети)

Без будь-яких змін; точно, дослівно. Приклади

Франко… намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до першотвору, майже слово в слово (М. Рильський)
Пана дома не застали… за нього говорив його заступник — молодий, на диво тоненький і хирлявий панок хлюстоватого вигляду. Усе то було сказано, звичайно, по-російськи, по-панськи. Панок інакше говорити не може… Але мову його передали висланці народові слово в слово (У. Самчук)

гріх [сло́во (сло́ва)] сказа́ти.

Нема підстав нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь. Приклади

— Ні, гріх сказати, в нас не б'ють (Леся Українка)
— Ні, гріх сказати, — загомоніли всі разом. — Семен не такий. Він своїх жінок жалував (М. Коцюбинський)
— Не знають, де й ділася [Христя]. А шкода, добра була робітниця, добра, гріх слова сказати! — пожалів Рубець (Панас Мирний)

чо́рне сло́во.

Лайливий вираз із згадуванням чорта. Приклади

— Чорти б тебе взяли! — вилаявся він чорним словом (З усн. мовлення)

сло́во за сло́вом; сло́во по сло́ву.

Поступово, повільно говорячи, розговорившись або розпитуючи. Приклади

Слово за словом, і навіть за придане домовились (М. Стельмах)
Слово по слову він так захопився спогадами, що ладен був на цю тему говорити до самого вечора (С. Добровольський)
сло́во за сло́во. Слово за слово і добалакались до того, як вони були становими в одному стані (Україна сміється)

вста́вити сло́во.

При нагоді доречно сказати або додати щось у розмові. Приклади

Вони з таким запалом доводять своє, що ніяк і вставити слово.

нове́ сло́во чого, у чому.

Передове, прогресивне в чому-небудь ( перев. в науці і техніці). Приклади

Це відкриття було новим словом у науці (З газети)

криве́ сло́во.

Висловлена груба образа. Приклади

[Маруся:] Ні одного кривого слова я від нього не чула; за що ж би я мала на нього злобу? (М. Старицький)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади

не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
— Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)

Бути дотепним і метким у розмові. Приклади

по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
—А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

метки́й на сло́во (до сло́ва).

Який любить поговорити, уміє влучно сказати, відповісти і т.ін.; дотепний. Приклади

метки́й на слова́. Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди, особливо по службовій лінії (В. Дрозд)
Ідуть з кіно призовники-бійці, Рожевощокі і меткі до слова (А. Малишко)
Бистра в руках, метка на слово, Тетяна, як світлий промінь, влітала в двір (О. Копиленко)

дава́ти / да́ти сло́во кому і без додатка.

Обіцяти що-небудь комусь. Приклади

— Ну, як таки так: дав слово бути в 8 годин увечері, а зовсім його не було (Панас Мирний)

Запевняти кого-небудь у чомусь. Приклади

— Відверто не визнає [Джмелик] ідеї, за яку ти ладен в любу хвилину віддати життя, і обіцяє тобі приємну зустріч в темному завулочку? Даю тобі слово, що в такій зустрічі переможцем буде він, а не ти (Григорій Тютюнник)

Надавати можливість, дозволяти висловитися, виступити кму-небудь десь. Приклади

— Не гарячкуйте,— мовив Сторожук,— Збори йдуть так, як і годиться. Кожному дамо слово (Є. Гуцало)
— Мирославо Наумівно, дай мені слово,— звівся з місця і випростався на весь свій гвардійський зріст солдат (А. Головко)

сло́во пи́снути кому і без додатка.

Розказати кому-небудь щось. Приклади

— Тільки слово писнеш кому, стара… Задушу, спалю й душу чортові на виграшки віддам! Чула? — кинув [Андрій] і побіг (Іван Ле)

держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во.

Звертатися до кого-небудь з промовою, з проханням і т.ін. Приклади

Сотник Михайло Завістний зняв шапку, обернувся тихою мовою: — Панове, товариство-громадо! Дозвольте до вас слово держати! (М. Старицький)

Виконувати обіцяне. Приклади

стри́мати сло́ва. Ти просиш приїхати до вашого виїзду, але я не можу сього зробити, бо обіцяла нашим пождати їх отут і тепер можу їх зсмутити, а може й образити, коли не стримаю слова (Леся Українка)
здержа́ти сло́ва. Краще не обіцяти, як слова не здержати (Українські народні прислів'я та приказки)
держа́тися сло́ва. Настя положила за рік якнайчастіше навідуватися до хрещениці. Вона завжди держалася слова (Панас Мирний)
Ніяк не могла зловити сих пісень, що тепер посилаю, я ж Вам їх давно обіцяла, і хоч, може, вони Вам і не дуже потрібні, однак, слово завжди треба тримати (Леся Українка)
Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В. Бичко)

тільки держа́ти сло́во до кого, перед ким і без додатка, книжн. Виступати, виголошувати промову перед ким-небудь. Приклади

Ледве зайшли під склепіння, і дано їм слово держати. Іліоней, найстаріший з усіх, починає лагідно (М. Зеров)
Була в гурті маленька Жанна д'Арк: вона держала слово, і багато великих слів у ньому поміщалось: братерство, рівність, воля, рідний край (Леся Українка)

міцне́ сло́во.

Груба лайка. Приклади

За коротку мить дід устиг спом'янути міцним словом усю нечисту силу (О. Донченко)
— Тільки, будь ласка, якнайменше міцних слів. Пам'ятай, що ти дипломат (О. Довженко)

сказа́ти своє́ [сло́во] в чому.

Виявитися в якійсь справі, відіграти певну роль у чомусь. Приклади

Генетики сказали своє слово в науці і багато зробили для дальшого розвитку генетики (З газети)

здава́тися / зда́тися на сло́во чиє, яке.

Погоджуватися з чимсь, слухати чиєї-небудь поради, піддаватися на що-небудь. Приклади

[Маруся (падає перед гуменею):] Матушко! простіть мене! грішна я, грішна… Здалася на слово улесливе, здалася на речі лукаві… (Панас Мирний)
— Отсе зять, а то дочка… Розсудіть їх, як ваша ласка, по правді… Я вже здаюся на ваше слово, як розсудите, так і буде… (М. Коцюбинський)

пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи і т.ін.).

Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування. Приклади

ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка)
Без марних слів і компліментів ніжних його [В. Маяковського] поети вчителем зовуть (М. Рильський)
Пусті слова про право бідних… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний)

одни́м сло́вом; одно́ (одне́) сло́во.

Уживається для узагальнення раніше сказаного; коротко кажучи. Приклади

Велика масштабна роль завжди приємна для актора. В ній багато відтінків, нюансів, одне слово — є що грати (З журналу)
Де не взявся вітер, б'є снігом під ноги — одно слово, пішла заметільниця (Г. Хоткевич)

живе́ сло́во.

Висловлення, яке виражає правдиві, цікаві, нові думки. Приклади

Їм [хлопцям] здавалося, що джура перекаже гетьманові всі їх розмови, але живе гаряче слово переконало й заспокоїло (З. Тулуб)
Нічого, жодного живого слова, крім пліток, які йшли від окупантів, у село не доходило (В. Козаченко)

Усно. Приклади

Люба мамочко!.. Ліля і Оксана розкажуть тобі про все живими словами, то що ж описувати? (Леся Українка)

сло́во че́сті.

Словесне запевнення в правдивості чого-небудь. Приклади

Упевняв мене [адвокат] словом честі, що ще нині відошле контрат [контракт] до суду (Л. Мартович)

Уживається для вираження запевнення істинності, правдивості сказаного, обіцяного. Приклади

— Дядю Миколо, а ви знаєте, Славко — поет. Він вірші пише. Слово честі! (В. Козаченко)
— Стій! Може бути… — сказав Щорс.— Слово честі — це Боженко (О. Довженко)

на сло́во, перев. зі сл. ві́рити.

Без будь-яких підтверджень фактами, діями; на основі лише чийогось запевнення, обіцяння. Приклади

На виплат відпускали тим, хто мав постійну платню і мав з чого сплачувати борги, а на слово не вірили (В. Гжицький)

в одно́ сло́во, зі сл. скри́кнути і под.

Одночасно, разом. Приклади

— Запорожці зозвали раду, да й бух Іванця кошовим.— Іванця! — аж скрикнули всі в одно слово (П. Куліш)

че́сне сло́во.

Уживається для запевнення в істинності, правдивості сказаного. Приклади

Ні, чесне слово, не жартую… Так, як Дорця вміла укласти букет… ніхто інший у Львові не потрапив… (Ірина Вільде)

легки́й на сло́во, жарт.

Який любить поговорити; говіркий, дотепний і т.ін. Приклади

Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар)

дава́ти / да́ти сло́во че́сті кому і без додатка.

Урочисто клястися, присягати. Приклади

[Остряниця:] Присягай іменем короля… забути ворожнечу.. Потоцький повторює. [Гуня:] А тепер дай слово честі (О. Довженко)

поверта́ти / поверну́ти сло́во [наза́д] кому, етн.

Відмовлятися від сказаного раніше, перев. від обіцянки одружитися з ким-небудь. Приклади

— Ярино,— він враз упав на коліна,— єдина моя, невже ти не бачиш, що я тебе покохав, кохаю безмірно. Ще не пізно, поверни Максимові слово, стань зі мною під вінець (П. Панч)
— Коли твій нелюб до тебе такий ласкавий, щоб уважив твоє прохання, то й я повертаю тобі назад твоє слово (О. Стороженко)

слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо. Приклади

Слова застряли десь у грудях, і Густав не міг нічого сказати (А. Хижняк)
Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги і взяв Петричка за петельки так міцно, що всі слова застигли Петричкові в горлі (М. Томчаній)
сло́во застря́ло (застря́гло┌41488) в го́рлі. — Поранено командира взводу,— додав він [політрук] по хвилі притишеним голосом.— Командира? — слово застряло в горлі Білогруда (Ю. Бедзик)
Здавалось, всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі (О. Кобилянська)

ласка́ве (те́пле) сло́во.

Приємно розмова. Приклади

— Уже років з п'ять він [кінь] йому служить і пильно, і вірно, не знаючи за оту працю розкоші, і хоч чував було слово ласкаве та тепле, а тепле слово — більше за ласощі варт (М. Старицький)

сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє.

Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. Приклади

У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко)
слова́ не розхо́дилися з ді́лом. Хоробрий начальник донців.. Його слова не розходилися з ділом (С. Добровольський)
слова́ розхо́дяться з ді́лом. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться (Укр. присл.)

вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ).

Говорити про що-небудь. Приклади

впада́ти в річ. [Джонатан (тихо до Річарда):] Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка)
здійма́ти річ. Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому (М. Коцюбинський)
Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар)
— А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний)
Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч)
Тепер Марта дивилась на капітана неприязно. . Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко)

би́стрий на сло́во.

Який не задумаючись, дає метку, влучну відповідь. Приклади

Антон Коза, говіркий, насмішкуватий, бистрий на слово (О. Копиленко)

го́стре (заго́стре) сло́во.

Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Приклади

Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: — Що — гостре словечко коле сердечко?.. (В. Большак)
го́стре слівце́ (слове́чко). Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач)
Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький)

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т.ін.).

Здатний влучно, дошкульно і т.ін. висловлюватися; дотепний. Приклади

бадьо́рий на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко)
І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка)
[Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький)
[Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко)
Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко)
Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою,.. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник)
А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона… скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди і перекази)
Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко)
Гострий раніше на язик, Убогий став тепер потайкуватий, обережний (П. Панч)
Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко)
Замолоду була [Мар'я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний)

золоті́ слова́.

Уживається для підкреслення слушності, вчасності, доречності висловленого. Приклади

золоте́ сло́во. Золоте тоді промовив слово Святослав крізь сльози жалібні: — Ой, мої сини, мої братове, Всеволодове і Ігорю буйні! Половецьку землю ви зарано турбувать мечами почали (Н. Забіла)
Трощинський ловив кожне слово полковника, і коли той замовк, посміхаючись сказав: — Я схиляюсь перед золотими словами правди ясного пана. Але ж і я знаю, що саме тепер петиція була б недоречним жестом панів полковників (М. Лазорський)
— Правильно. Золоті слова. Саме так (З газети)

тверди́й на сло́во.

Який не порушує, дотримується своїх обіцянок. Приклади

Василь Семенович — чоловік твердий на слово (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти сло́во з кого.

Заручатися чиєю-небудь обіцянкою, запевненням у чомусь. Приклади

Зізнався я їй про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу, навіть тітці (В. Логвиненко)

замо́вити (заки́нути) [до́бре (прихи́льне і т.ін.)] сло́во кому, за кого.

Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь. Приклади

замо́вити слове́чко. Перед виконробом та кухарками замовив [батько] за неї словечко, Ліні аж незручно було за цю його непотрібну протекцію (О. Гончар)
заки́нути слівце́. — Хочеш, я за тебе [матері] слівце закину? — Не треба. Хочу бути вдома (Ю. Збанацький)
Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М. Коцюбинський)

сказа́ти нове́ сло́во в чому.

Зробити яке-небудь відкриття або домогтися значних досягнень у певній галузі науки, техніки, культури. Приклади

Симиренко сказав нове слово в розробці ефективних агротехнічних прийомів, що значно підвищило врожайність садів (З газети)

вхопи́тися за сло́во (за слова́).

Не гаячись, скористатися чиєюсь думкою, ідеєю, натяком тощо як приводом до чого-небудь. Приклади

— А до прикладу кажучи, що то за сума? — ухопились за слова майстри.— Сума незначна (Ю. Збанацький)
— Хороший килим, гарний. Кульжан, дочка моя, ткала..— Треба подумати про її щастя,— вхопився Бутаков за ці слова, які давали змогу повертати розмову в потрібному напрямку (З. Тулуб)
— Сяде, безпремінно сяде! —. .вхопився за слово Максим.— Он і кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Смолич)

пе́рше сло́во.

чиє, за ким. Початок, почин у якійсь справі, діяльності і т.ін. Приклади

[Марія:] Ми в цій справі будемо не самі: МТС допоможе. І машинами, і людьми. Але перше слово повинно бути наше (О. Левада)

Найголовніше, найсуттєвіше в чому-небудь. Приклади

Допомогти батькові в цій справі було для дітей першим словом (З газети)

сказа́ти [хоч] сло́во.

Розказати яку-небудь таємницю. Приклади

Хай же наважиться [Олександра] сказати хоч слово, тоді знатиме, почому в Тростянці гребінці (М. Коцюбинський)

Обізватися, заговорити до кого-небудь. Приклади

Неначе тіні німі, мовчазні, ходили вони один біля одного, соромились одне на одного глянути, боялися один одному слово сказати… (Панас Мирний)

ціди́ти слова́ (сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву).

Вимовляти повільно, неквапливо, невиразно. Приклади

Вона [Маланка] цідила слова, немов отруту (М. Коцюбинський)
— А ти це чого голос підняв, начебто правда на твоєму боці? Совість заговорила? — цідив слова Мірошниченко (М. Стельмах)
Обидві вони цідили слово за словом з таким тоном, неначе на ввесь світ промовляли якісь закони доброго розуму і високої вподоби (І. Нечуй-Левицький)
— Працюю в котловані гідростанції. Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити,— цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба)

оста́ннє сло́во.

перев. чиє. Категоричне, остаточне рішення про кого-, що-небудь. Приклади

З контори люди виходять на вулицю.. Пан так і не сказав їм останнього слова. Норовито крутнувся на місці — і в двері (М. Стельмах)
— Це моє останнє слово. Я не то що за вас не хочу видавати своєї дочки, я її ні за кого не видам,— сказала Каралаєва (І. Нечуй-Левицький)

чого, у чому. Прогресивне, нове в чому-небудь ( перев. в науці, техніці). Приклади

Це був великий лікарський кабінет, обладнаний за останнім словом лікарської техніки (Ю. Смолич)

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє.

Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Приклади

лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за гратками,.. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський)
Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк)
Жінка після щойно пережитого… в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар)
Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров)
Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький)

на че́сне сло́во.

На основі тільки чийогось запевнення, обіцяння; повіривши. Приклади

З рекомендаціями, як воно й годиться, В курник вмостилася Лисиця. Прийняв її на чесне слово в штати осел вухатий (В. Іванович)

Зброя — слово.

Вислів пов'язано з поезією Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця…» (1896):
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Широко цитується, коли йдеться про роль поезії в житті суспільства, про місце в ньому митця. Приклади

Воно проміння швидше,
В нім думка й почуття.
Воно іде в народи
До вічного життя.
Коли це слово — зброя,
Як день, що не схолов,
Коли живуть у ньому
Ненависть і любов.
(В. Сосюра, Я знаю силу слова…)
У нього нема шовінізму: люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить як меч своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце. (М. Коцюбинський, Іван Франко)

Золоте слово.

У «Слові о полку Ігоревім» (XII ст.) князь Святослав «ізрони злато слово с слезами смешено». Золотими словами звалися також у давній християнській традиції мудрі й гарні вислови. Приклади

Був у нас на селі активіст, якого шанобливо величали тільки на ім'я й по-батькові Іваном Івановичем. На кожній сходці він любив сказати «золоте слово», і всі уважно до нього прислухалися. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

розгу́блювати / розгуби́ти слова́.

Втрачати здатність говорити, забувати про те, що хотілося сказати. Приклади

розгу́блені слова́. Зараз її тривожили скороминущі образи, летючий спогад, розгублені, невимовлені слова (О. Донченко)
— А чого ж ти тут, біля хвіртки? — до решти розгублює [Роман] ті слова, якими не раз думалось зустріти дівчину (М. Стельмах)

ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл.

Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот. Приклади

ціди́ти слова́ крізь зу́би. А Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися; тим-то низенько склонився й несміло цідив слова крізь зуби (Л. Мартович)
Молодий стурбований голос щось тихо промовив до кулеметника. Той крізь зуби злостиво і спокійно процідив: — Зараз, товаришу командир (М. Стельмах)
— А нам тепер жалування прибавили, — процідила крізь зуби [вчителька] (А. Тесленко)
Особливо Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирством цідив крізь зуби: Голота! що воно має.. (М. Коцюбинський)

ки́датися слова́ми (сло́вом і т.ін.).

Говорити, обіцяти що-небудь безвідповідально, несерйозно, необдумано. Приклади

Ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський)

на півсло́ві (рідко на сло́ві), перев. зі сл. обрива́ти, замовка́ти, залиша́ти, осікти́ся і т.ін.

Раптово, несподівано зупинитися припиняючи що-небудь. Приклади

Він [Ісус] уривав їх [людей] на півслові, кажучи, що його релігія без добрих справ — ніщо (З журналу)
Нема в Рабів облич, лишень тіла..— Чому ж творець [Мікеланджело] покинув на півслові Свій труд.. Невже забракло генію тепла, Щоб оживити очі мармурові? (Д. Павличко)
Яцуба ненароком стрівся очима з донькою і враз на півслові осікся (О. Гончар)
Він на півслові урива пісню (М. Коцюбинський)

не ки́дати слів на ві́тер.

Не говорити що-небудь безпідставно, безвідповідально, необґрунтовано; бути обов'язковим. Приклади

Глухов добре знав секретаря обкому. Він слів на вітер не кидає.. (І. Рябокляч)
[Кембель (до Джонатана):] Не бійсь, я слів не кидаю на вітер (Леся Українка)

не ва́ртий (не варт) до́брого (пу́тнього) сло́ва.

Дуже поганий, непривабливий або огидний. Приклади

Полонені [фашисти] являли картину, не варту путнього слова (О. Довженко)
— Там така школа, що просто тьфу! Доброго слова не варта (О. Кониський)
— Хіба ж це дім для риболова? Він доброго не вартий слова (С. Караванський)

Який втратив свою цінність, перестав цікавити кого-небудь, не заслуговує на чию-небудь увагу. Приклади

Не варт він [панич] слова путнього, не варт того, щоб ради його [нього] ми сьогодні, як дурні, цілий день бігали, нишпорили! (Панас Мирний)
Кожен засватаний парубок, кожна дівчина, що подала рушники, втрачали раптом в її очах ціну, не варті були доброго слова (М. Коцюбинський)

не помина́ти ли́хом (лихи́м сло́вом і т.ін.) кого і без додатка.

Не згадувати когось, не говорити про когось погано. Приклади

— Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Марко Вовчок)
— Матір побачиш — кланяйся. Хай не поминає лихом дочку свою непутящу (О. Гончар)

[і] сло́вом не обзива́тися (не озива́тися) / не обізва́тися (не озва́тися) до кого і без додатка.

Не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. Приклади

За цілий день або вечір ні до кого й словом не обзивався (Панас Мирний)
— Чого се ти усе думаєш?.. Він [Павло] і словом не озветься, а наче од сну прокинеться (Марко Вовчок)

креса́ти слова́ми на кого, кому.

Лаяти кого-небудь, гримати на когось. Приклади

— Щось, чути, на наймичку головач креше словами (П. Козланюк)

рва́ти слова́.

Говорити уривчасто, запинаючись. Приклади

— Чого ж ти стоїш, Хведоре? — спитала Пріська. — Сідай! Що скажеш доброго? — Та я се до вас… — рвучи слова, несміливо почав він (Панас Мирний)

поперхну́тися сло́вом.

Раптово замовкнути, не закінчивши якоїсь думки; не договорити. Приклади

Панна Ярина аж поперхнулась тим сердитим і зневажливим словом, котрим хотіла була дати одкоша молоденькому нахабі (О. Ільченко)
А бандит питає: — Який там плужок? Він не стріляє часом? Чую: поперхнувся тато словом — мабуть, хотів удати посмішку (О. Донченко)

погуби́ти думки́ (мо́ву, слова́ і т.ін.).

Втратити на якийсь час здатність логічно мислити, говорити. Приклади

— Та ви справді мене зведете на постіль!.. — І присів [генерал], погубивши всю мову (Б. Грінченко)

Обдумавши що-небудь з усіх боків, не прийти ні до якого висновку. Приклади

— Та й забарився ж ти! Де ти блукав так довго? Я вже й думки погубила… (Л. Яновська)

нема́ коли́ й сло́ва ви́мовити кому.

Хто-небудь дуже зайнятий, заклопотаний. Приклади

Комбінезони їхні — це шмат мазути, ніхто й прати не береться, темп роботи такий, що нема коли тобі й слова вимовити (О. Гончар)

до сло́ва мо́вити.

Уживається для вираження наміру принагідно щось відмітити; варто зазначити; отже. Приклади

До слова мовити, як не прикро, але сучасні драматурги, за невеликим виключенням [винятком], ще не створили в своїх п'єсах образів, рівних творінням наших класиків за силою соціального викриття й художньої виразності (З глибин душі)

на че́сному сло́ві, зі сл. трима́тися, жарт.

Ледве. Приклади

Гудзик у нього на куртці тримається на чесному слові (З усн. мовлення)

не ви́давиш сло́ва з кого.

Хтось дуже мовчазний, небалакучий. Приклади

Вони їздять мовчки з Турки в Бориню і назад. Туди і назад. Недарма кажуть, що з Данила Мармури слова не видавиш (С. Чорнобривець)

у двох (у коро́тких) слова́х.

Дуже стисло. Приклади

В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій… добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар)
Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар)

гра слова́ми.

Висловлення, побудоване на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Приклади

гра слів. Завдяки доцільному, вмотивованому використанню такого мовного явища, як гра слів, наша мова стає влучнішою, гострішою (Культура слова)
При грі словами використовуються як однозвучні слова чи вирази (омоніми), так і близькозвучні, лише подібні за своїм звучанням (пароніми) (Культура слова)
Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розглядуваних п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної укр. літ. мови)

бра́ти / взя́ти [свої́] слова́ наза́д.

Відмовлятися від сказаного раніше. Приклади

[Єпископ (до неофіта-раба):] Покайся, нечестивий, візьми назад слова ті необачні, бо гірш тобі на тому світі буде, аніж на сьому (Леся Українка)

на слова́х.

Тільки в розмові, а не на далі. Приклади

Я хоча й простий роботяга, але людям служу не на словах, а на ділі (З газети)
— Де маніяк, нездара і недоук, знай, на словах неправді крутять в'язи, Та дай-но їм убрати царську тогу, Як правді їхній сам тиран позаздрить (С. Караванський)
Який мудрий знайшовся! На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці… (І. Муратов)

Усно. Приклади

Не буду тепера [тепер] писати достотної рецензії, бо думаю, що краще вимовлю свою думку на словах, ніж на письмі! (Леся Українка)
Прибіг гінець [гонець] з письмом к Латину… і на словах додав: — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)

[від сло́ва] до сло́ва.

Точно, дослівно, без змін. Приклади

Ломицькому здалось, що він десь чув цю фразу, таку саму од слова до слова. Він почав пригадувати і нагадав: цю фразу говорила недавно Маруся (І. Нечуй-Левицький)

[ні] перо́м не списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти], чого, фольк.

який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади

не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м списа́ти. Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок)
Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати. ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет)

Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. Приклади

Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний)
А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок)

й не сказа́ти [слова́ми], перев. з словосп. таки́й, що; так, що.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Приклади

Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич)
Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський)
сказа́ти не мо́жна (не могти́┌64270) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш)
Максим Бобровник любив ліси — і не сказати… (Ю. Збанацький)
Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум'яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок)

з пе́ршого сло́ва.

Зразу, без довгих пояснень. Приклади

Люди ж усякі є в Ковалівці. Один тебе й з першого слова розуміє, і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер)

крути́ти слова́ми.

Говорити неправду, не те, що треба, ухилятися від прямої відповіді. Приклади

— Ей, дівчино, щось ти крутиш словами, — гірко заговорив Корній (Леся Українка)

і сло́вом не прохопи́тися.

Не видати якої-небудь таємниці, утаїти, не сказати чогось. Приклади

Сьогодні він і словом не прохопиться про те, що приїхав додому лише на кілька днів, що в кишені його гімнастерки лежить суворий припис до першого квітня прибути на місце подальшої служби (Б. Гуріненко)

лови́ти слова́ [із ро́та] чиї, рідше кому.

Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь. Приклади

Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський)

обмовля́тися / обмо́витися двома́-трьома́ слова́ми з ким і без додатка.

Недовго говорити, перемовлятися з ким-небудь; казати щось. Приклади

Обмовлявся двома-трьома словами і, похмурий, неговіркий, ішов на свій перелаз (Григорій Тютюнник)

розкида́тися слова́ми.

Бути необачним у висловлюваннях. Приклади

Батька не на жарт стривожила ця мова дочки, бо він знав, що в неї не було звички розкидатися сильними словами (А. Головко)
розкида́ти слова́ми. [Теофіл:] Сивизна ж то мені не дозволяє словами розкидати необачно, я тільки те скажу, чого я певен (Леся Українка)

перекида́тися / переки́нутися сло́вом (слова́ми).

Вести коротку розмову; час від часу говорити, повідомляти що-небудь один одному. Приклади

переки́нутися кількома́ слова́ми. Щоразу… встигав [Хома Хаєцький] перекинутися з чехами бодай кількома словами (О. Гончар)
Семен Омельянович любив перекинутись словом і про те, що не стосувалося агрономії (Д. Бедзик)
З правого боку жінки голосно трощили насіння, часто перекидалися словами, з їхніх реплік Микола Чубук зробив висновок, що сьогодні на зборах буде жара (Г. Епік)
Сиділи [горничні] кругом столу й грали в короля. Кругом густою лавою обступили їх хлопці і перекидалися жартівливими словами (Панас Мирний)

закида́ти сло́вом кому.

Спонукати когось до розмови на бажану тему. Приклади

Наздогнали [чоловіки] його на вулиці і йшли юрбою за ним. Спершу мовчки, потім стали словом закидати йому, допитуватися знов. Але Гордій і тепер нічого не розповідав важливого (А. Головко)

си́пати слова́ми [як (мов, на́че і т.ін.) горо́хом].

Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Приклади

си́пати на́че горо́хом. [Горлов (взяв трубку):] Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький)
Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок)
Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний)

скупи́й на слова́ (на мо́ву і т.ін.).

тільки скупи́й на слова́.́ ́Стислий (про лист, звіт і т.ін.). Приклади

Звіт Марії Павлівни скупий на слова (І. Волошин)

Який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину). Приклади

скупи́й на сло́ві. На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові (М. Лазорський)
[Захарко:] Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)
Вона була… сухувата й скупа на слова (Я. Баш)

Доклада́ти / докла́сти свої́х слів.

Втручатися в розмову, висловлюватися з приводу чого-небудь. Приклади

— А ви, стара, таки і своїх слів докладіть, як часом Лукина носа вгору задере (І. Нечуй-Левицький)

стріля́ти слова́ми (відмо́вами).

Влучно, дотепно відказувати чи закидати кому-небудь. Приклади

В'ються вони кругом панянок,… ведуть веселу-жартівливу розмову, стріляють то сюди, то туди своїми гострими одмовами (Панас Мирний)

Говорити поспіхом, скоромовкою. Приклади

— Пробачте, Артеме Петровичу, тисячу разів пробачте, що я так вдерся несподівано,— поспішливо стріляв словами гість (А. Хижняк)

хазя́їн свого́ сло́ва.

Той, хто завжди здійснює те, що обіцяє. Приклади

Нас лякає те, що ви не хазяїн свого слова, у вас нема почуття гідності, і ви не знаєте, що таке пошана до самого себе (О. Довженко)

[і] сло́ва не почу́єш (не почу́єте і т.ін.) від кого.

Хто-небудь мовчазний, сором'язливий, неговіркий і т.ін. Приклади

І слова не почуєш від нього;

Нічого не скаже хтось, буде мовчати. Приклади

[Гебрей:] Я мушу знать, що я тут раб рабів, що він мені чужий, сей край неволі, що тут мені товаришів нема. Більш ти від мене й слова не почуєш! (Леся Українка)

без за́йвих слів (розмо́в).

Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. Приклади

Розмовляв [Корнієнко] з кимось по телефону: — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч. Да… Не качай гарячки. Що там у хуторі? Ти що, бабів чи мене слухаєш?.. Ну, отож. Давай без зайвих розмов… (Г. Тютюнник)
Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно (І. Гончаренко)
Цар слова її обмислив, в думці все як слід обчислив І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський)
[Дон Жуан:] Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли (Леся Українка)

до сло́ва прийшло́ся, безос.

Випала нагода сказати щось у зв'язку з чимсь, додати до сказаного. Приклади

— Та я хіба що? — заїкуючись, виправдувався знічений Харитон. — Хіба ж я проти? То тільки до слова прийшлося. Язик не туди повернувся, казавши… (Ю. Смолич)
За вечерею розмови точилися всякі, а далі якось до слова прийшлося — похвалився Андрійко, які ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста (А. Головко)

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти і т.ін.) на сло́ві кого, якому.

Скориставшись чимсь ненароком сказаним ким-небудь (намірами, обіцянками і т.ін.), домагатися його здійснення. Приклади

І Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (О. Гончар)

Виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях. Приклади

— Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові (О. Довженко)
Денис і сюди, і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові.. Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (О. Довженко)
— Ти ж сам говорив сьогодні про ходячі шлунки… — Не лови мене на слові (О. Гончар)

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади

випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
— Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
[Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
— Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

[а́ні] ні сло́ва.

Нічого не сказати, не промовити. Приклади

ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Г. Тютюнник)
а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський)
ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Г. Тютюнник)
Хотілося їй [мачусі] криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич)
Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович)

не доби́тися сло́ва від кого.

Не можливо, не вдається викликати на розмову кого-небудь, дістати відповідь від кого-небудь. Приклади

[Ганна:] Ти ходиш сама, блукаєш, як сирітка, не доб'єшся від тебе слова… Скажи-бо, що з тобою? (М. Кропивницький)

не [вмі́ти (могти́ і т.ін.)] зв'яза́ти двох слів [доку́пи].

Бути неспроможним чітко, логічно, зв'язно висловити свої думки. Приклади

Каландріно, виснажений… втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв'язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша)

на пару слів.

Для короткої розмови, повідомлення тощо. Приклади

— Тебе на пару слів можна? — Нема у мене ні найменшого бажання з тобою говорити,— різко відрізала Оксана і відійшла від гурту дівчат (З журналу)

кількома́ (небагатьма́) слова́ми.

Дуже коротко, стисло. Приклади

Я кількома словами розповів, як добирався сюди (Л. Смілянський)

ДАРУ́ЙТЕ на СЛО́ВІ кому і без додатка.

Уживається як стала форма вибачення; вибачайте. Приклади

[Гусак:] Даруйте на слові, але ви більш як помиляєтесь (І. Микитенко)

помина́ти / пом'яну́ти до́брим (незли́м і т.ін.) сло́вом кого.

Говорити про когось з повагою, шанобливо згадувати когось. Приклади

Щоб там [на могилах загиблих воїнів] і клумби були, і квіти були, і лавочки, щоб можна було посидіти та добрим словом героїв пом'янути (Остап Вишня)
І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути незлим, тихим словом (Т. Шевченко)
Хто вік по-божому прожив, Ніколи зла і кривди не чинив, Того до смерті будуть поважати І добрим словом поминати (Л. Глібов)

і сло́вом не переки́нутися.

Зовсім не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. Приклади

— Тимофій аж тремтів за Свиридом, але ніде й ніколи, навіть за доброю чаркою, не перекинувся й словом про це зі своїм другом (М. Стельмах)
Чому так неприязно відповів шофер, з яким він ще не перекинувся й словом? (А. Хорунжий)
Часом мине цілий тиждень, а вони й словом не перекинуться, як німі (М. Коцюбинський)

доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) [свого́] сло́ва.

Виконувати свої обіцянки, зобов'язання. Приклади

— Я свого слова дотримав. Наші хористи ждуть вас, Іване Івановичу (Ю. Збанацький)
Курс теоретичної фізики він [Максим] здав на відмінно, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Рибак)

без слів (сло́ва).

Мовчки, нічого не кажучи. Приклади

Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (О. Копиленко)

блуди́ти слова́ми.

Говорити не те, що треба. Приклади

Ой ти, дівчино, словами блудиш, Сама не знаєш, кого ти любиш (П. Чубинський)

Говорити невиразно, нарозбірливо, марити. Він аж захворів. Ліг. Приклади

А вдосвіта чую — блудить словами (М. Куліш)
Спить Петруня… дихання часте, блудить зо сну словами (С. Васильченко)

ні півсло́ва, зі сл. не говори́ти і под.

Зовсім нічого. Приклади

ні сло́ва, ні півсло́ва. — Та ні! Звичайно ж, ні! І я нічого йому не скажу, ні слова, ні півслова. Хай думає, що я ні про що не догадуюсь (В. Нестайко)
— Невже ти не підеш за мене? — одразу жахається Левко і тільки тепер згадує, що він же перед цим ні півслова не говорив Христині (М. Стельмах)

ковта́ти слова́.

Нерозбірливо, нечітко, скоромовкою говорити, читати і т.ін. Приклади

Й Килина, ковтаючи слова, розказала, як то воно все було насправді (Є. Гуцало)
Він заговорив уривчасто, ковтаючи слова, кваплячись, щоб звільнити серце від того гарячого потоку, який бив через край… (С. Журахович)
— Як ти читаєш? Чому ти ковтаєш слова? (Ю. Збанацький)

масти́ти слова́ми.

Говорити ( перев. нещиро) приємні речі; улещувати. Приклади

Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити (Сл. Б. Грінченко)

для (за́для і т.ін.) кра́сного сло́ва.

Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. Приклади

Тільки деяких не пустим. Обіцяльника отого, Що… клянеться без кінця Задля красного слівця! (С. Олійник)
для (за́для) кра́сного слівця́. Тим часом автор цієї розповіді був між життям і смертю. Сказано це не для красного слівця (П. Загребельний)
Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний)

обзива́тися (озива́тися) / обізва́тися (озва́тися) сло́вом до кого і без додатка, перев. чиїм, яким.

Вступати в розмову, говорити з кимсь. Приклади

Старий Супрун весело зустрів удову, обізвався привітним словом (О. Донченко)
Софія не зважилась, а може, й не схотіла озватися до баронеси словом (Леся Українка)
Ніхто не смів обізватися до нього словом у тій страшній хвилі (І. Франко)

Вступати в якісь стосунки з кимсь, бути чиїмсь однодумцем, побратимом і т.ін. Приклади

Ти [Україна] ішла на пана, на магната, І з татранських синіх полонин Озивавсь до тебе словом брата Непокірний польський селянин (М. Рильський)

не ви́тягнеш ([обце́ньками] не ви́рвеш) сло́ва з кого і без додатка.

Хто-небудь не хоче або не любить говорити. Приклади

І, вона знає, вже більше нічого питати Андрія: обценьками не вирвеш зайвого слова (М. Стельмах)
Така вже вдача в чоловіка, і зайвого слова з нього не витягнеш (Л. Гроха)
[Ганна:] Спочатку все про війну розказував [Степан], про інші краї, а тепер зовсім замовк, слова не витягнеш (О. Корнійчук)

ма́зати ме́дом ре́чі (слова́ і т.ін.), зневажл.

Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось. Приклади

Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Л. Глібов)

па́ру слів (фраз), зі сл. написа́ти, сказа́ти і т.ін.

перев. па́ру те́плих слів, грубо. Коротко і різко. Приклади

— Уплітай сама,— і довготелесий Колька загородив свою Клаву… — Клаво, скажи їй пару теплих слів, щоб відчепилася (М. Понеділок)

Дещо. Приклади

Як скінчу життя стражденне,.. щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз (П. Грабовський)
— Слід би було вже й сход зібрати, поговорити по душах із селянством.. Я пару слів сказав би (В. Речмедін)

Трохи. Приклади

Дуже був би Вам вдячний, коли б написали хоч пару слів про себе (М. Коцюбинський)

би́ти сло́вом (слова́ми) кого і без додатка.

Висловлюватися влучно, різко, дошкульно. Приклади

[Руфін:] Адже в його листах, у кожнім слові, загонисту вояцьку вдачу видно: він словом бив, немов вояк мечем (Леся Українка)

Неприємно вражати когось своїми репліками, зауваженнями і т.ін. Приклади

[Руфін:] Ти боляче мене словами б'єш… гірка се правда… Та нема вже ради… запався шлях до чесного життя… мені одно лишилось — чесно вмерти (Леся Українка)

і (ні, жо́дним і т.ін.) сло́вом не обмо́витися.

до кого, з ким. Не розмовляти, не заговорити з кимсь. Приклади

До Сергія так і не обмовилися [хлопці] ні словом, наче забули про його присутність (О. Гуреїв)
Павло чув, що жінка говорить нікчемне, тому більше не обмовився з нею й словом (Григорій Тютюнник)

про кого--що. Нічого не сказати, не спитати і т.ін. про кого-, що-небудь. Приклади

слове́чком не обмо́витися. Сімейне життя не дуже витанцювалося, матері це видно аж надто ясно, та син навіть словечком не обмовиться про теє (О. Бердник)
Вона цікавилась всіма подіями в Кленах, але жодним словом не обмовилась про Василя Герберу (С. Скляренко)
Ковальчук… лишився таким же простим і скромним, як і був, і тому ні словом не обмовився про свої успіхи (О. Гуреїв)
Коли Ніна підійшла до вогнища, ніхто й словом не обмовився, що вона відстала від усіх… (О. Донченко)
Про свій сон хлопець не обмовився й словом (І. Волошин)
Потім Іван про все питав, тільки про Ярину й словом не обмовився (М. Зарудний)

без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати. Приклади

Закам'яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк)
— Ти чого мою доньку габзуєш [неславиш]? — скипів Окунь..— Більше ні словом не обмовлюся, то я спересердя (М. Стельмах)

марнува́ти мо́ву (слова́).

Говорити безпредметно, без потреби і т.ін. Приклади

[Деїфоб:] Я, сестрице, не звик даремне марнувати мову (Леся Українка)

і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка.

Не видати якої-небудь таємниці, зовсім нічого не розповісти про щось. Приклади

І я побожу [побожуся] й жінка моя, й діти мої, що я Борухові за ґрунт ані словом не писнув (Л. Мартович)
Усі… замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не писнув (І. Нечуй-Левицький)

Зовсім нічого не сказати, не промовити; промовчати. Приклади

Кулаки посипались на його [муляра] плечі.. Інші робітники, що бачили цілу ту справу, мовчки працювали, похилені над цеглою і закусуючи зуби. Ніхто з них не писнув ані слова (І. Франко)

Вогненні слова.

Вислів походить з Біблії (Книга пророка Даниїла, 5), де розповідається, що під час бенкету в халдейського царя Валтасара (Балтазара) таємнича рука написала на стіні вогненні знаки, які віщували його загибель. Тієї ж ночі Валтасара було вбито.
Вислів «писати вогненні слова» означає: попереджати про нещастя; віщувати лихо. Приклади

Те могутнє чуття поета, мов блискавка, розсвічує густий, віковий суморок «темного царства», пише огняним пальцем таємні слова над розкошуючими тиранами, а діло критики — обняти в цілості й показати той образ, відчитати та витолкувати ті слова. (І. Франко, Темне царство)