ЧОВНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чо́ве́н «невелике, переважно веслове судно»
спроба пов’язати з клен (Черных Очерк 249; Соболевский Slavia 5, 445) викликає сумнів;
первісне значення слова «видовбаний стовбур дерева»;
псл. *čьl̥nъ ( *kьlnъ);
споріднене з лит. kélmas «стовбур дерева», лтс. ce̦lˆms «тс.», двн. scalm «корабель», дісл. kjîll, skalpr «тс.», снн. holm «поперечна балка», дангл. helma «рукоятка рульового весла», гр. σϰαλμός «кілок для весла»;
іє. *kilno-s;
далі пов’язується з коло́да ( іє. *(s)kÁel-/(s)kol- «рубати; довбати»);
р. чёлн «човен», бр. чо́вен, др. челнъ, чьлнъ, члънъ, челонъ «човен; кубок у вигляді човна», п. czîłno «човен», ст. czîłn, ч. člun, слц. čln, вл. čołm, нл. cołn, полаб. cåu̯n ( *čl̥’nъ), болг. [чльнъ], [члун], м. чолн, [чун], схв. чуˇн, слн. čôln, цсл. члънъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чове́нний
чове́нник
«весляр, човняр»
чове́нце
човн
«човен»
човна́р
«майстер, що виготовляє човни»
чо́вник
«вид орнаменту у вишивці; вид писанки»
човникова́тий
(у вигляді човна)
човнико́вий
човно́
«човен»
човнови́й
човно́к
«човник»
човня́р
чо́ник
чо́нок
«ткацький човник»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чо́вен | білоруська |
чльнъ | болгарська |
čołm | верхньолужицька |
σϰαλμός «кілок для весла» | грецька |
helma «рукоятка рульового весла» | давньоанглійська |
scalm «корабель» | давньоверхньонімецька |
kjîll | давньоісландська |
челнъ | давньоруська |
*kilno-s | індоєвропейська |
ce̦lˆms «тс.» | латиська |
kélmas «стовбур дерева» | литовська |
чолн | македонська |
cołn | нижньолужицька |
cåu̯n ( *čl̥’nъ) | полабська |
czîłno «човен» | польська |
*č ( *kьlnъ) | праслов’янська |
чёлн «човен» | російська |
чу | сербохорватська |
holm «поперечна балка» | середньонижньонімецька |
čln | словацька |
čôln | словенська |
чьлнъ | українська |
члънъ | українська |
челонъ «човен; кубок у вигляді човна» | українська |
члун | українська |
чун | українська |
члънъ «тс.» | церковнослов’янська |
člun | чеська |
клен | ? |
слова «видовбаний стовбур дерева» | ? |
skalpr «тс.» | ? |
коло́да «рубати; довбати» ( іє. *(s)kÁel-/(s)kol- | ? |
czîłn | ? |
ком'я́га́ «вид плоту, барка; човен»
пн.-сл. [komięga] «барка, човен» (спочатку «видовбаний з колоди човен»), найімовірніше, пов’язане з псл. komъ «брила, грудка», укр. [кім] «тс.», до якого зводиться й сх.-сл. [komelјь] «товстий кінець колоди; корінь дерева», укр. [коме́ль] «тс.», або з *kъmen- «стовбур»;
до розвитку семантики «колода»–«видовбана колода» –«видовбаний з колоди човен» пор. псл. *čьlnъ «човен», укр. чо́вен, споріднене з лит. kelnas «тс.; паром», kélmas «пень», або лат. caudica «видовбаний з колоди човен», похідне від caudex «стовбур; колода, паля»;
неприйнятне з погляду фонетики та географії поширення слов’янських форм виведення їх від гол. kommeken «невелика посудина, коритце», пов’язаного з kom «миска, чаша», снідерл. komme, нвн. Kumme, Kumm «тс.», нн. kumm(e) «глибока кругла посудина» (Фасмер II 307; Matzenauer 211–212; Bern. I 553), або від тур. gämi (gemi) «судно, корабель», аз. тат. kämä «човен» (Горяев 154; Karłowicz SWO 293; Lokotsch 56);
р. [комя́га] «човен, видовбаний з одного дерева; видовбане з дерева корито; колода; горщик для меду; незграбна людина», [коми́га] «корито», [комья́га] «човен, видовбаний з цілого дерева», бр. [камя́га] «видовбаний з колоди човен; дерев’яне корито», п. заст. komiega (komięga) «примітивне судно для сплаву збіжжя; видовбаний з колоди човен», [kamiaha], ст. komaga «тс.», komiega «барка, річкове судно; бочка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коми́га
«вид барки на Волині»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kämä «човен» | азербайджанська |
камя́га «видовбаний з колоди човен; дерев’яне корито» | білоруська |
kommeken «невелика посудина, коритце» | голландська |
caudica «видовбаний з колоди човен» | латинська |
kelnas «тс.; паром» | литовська |
kumm(e) «глибока кругла посудина» | нижньонімецька |
Kumme | нововерхньонімецька |
komiega «примітивне судно для сплаву збіжжя; видовбаний з колоди човен» (komięga) | польська |
komъ «брила, грудка» | праслов’янська |
*čьlnъ «човен» | праслов’янська |
комя́га «човен, видовбаний з одного дерева; видовбане з дерева корито; колода; горщик для меду; незграбна людина» | російська |
komme | середньонідерландська |
kämä «човен» | татарська |
gämi «судно, корабель» (gemi) | турецька |
кім «тс.» | українська |
коме́ль «тс.» | українська |
чо́вен | українська |
коми́га «корито» | українська |
комья́га «човен, видовбаний з цілого дерева» | українська |
kamiaha | українська |
komięga «барка, човен» (спочатку «видовбаний з колоди човен») | ? |
komelјь «товстий кінець колоди; корінь дерева» | ? |
*kъmen- «стовбур» | ? |
колода «видовбаний з колоди човен» | ? |
*čьlnъ «човен» | ? |
kélmas «пень» | ? |
caudex «стовбур; колода, паля» | ? |
kom «миска, чаша» | ? |
Kumm «тс.» | ? |
komiega «примітивне судно для сплаву збіжжя; видовбаний з колоди човен» (komięga) | ? |
komaga «тс.»«барка, річкове судно; бочка» | ? |
komiega «тс.»«барка, річкове судно; бочка» | ? |
чо́вники «шаровари»
не зовсім ясне;
можливо, лексико-семантичне утворення від чо́вен;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чо́вен | ? |
чьо́лно́к
псл. *čьl̥nъkъ, зменш. від *čьl̥nъ, укр. чо́ве́н;
запозичення з польської мови або зі словацького діалекту;
оскільки зі словацької мови слово запозичене до угорської (пор. уг. csolnаk), не виключене й безпосереднє запозичення з угорської мови;
р. челно́к «човник (ткацький)», бр. чаўно́к, п. czîłеnko, ст. czołnek, [czołno, czîłnik, czîłnak, czîłno, człînek, czîłnek], ч. člunek, слц. člnok, [čolnok], вл. čolnk, нл. cołnk, полаб. сåu̯nǝk, схв. чу̏нак, слн. čolníč, [čôlnek] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шьо́лнок
«човник (у ткацькому верстаті)»
щьо́лнок
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чаўно́к | білоруська |
čolnk | верхньолужицька |
cołnk | нижньолужицька |
сåu̯nǝk | полабська |
czîłеnko | польська |
*č | праслов’янська |
челно́к «човник (ткацький)» | російська |
нак | сербохорватська |
člnok | словацька |
čolníč | словенська |
чо́ве́н | українська |
czołno | українська |
czîłnik | українська |
czîłnak | українська |
czîłno | українська |
człînek | українська |
czîłnek | українська |
čolnok | українська |
čôlnek «тс.» | українська |
člunek | чеська |
від | ? |
czołnek | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України