ТРУП — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *trou-p(o)- «колода, пень», похідне від кореня *ter-/treu-/trou- (*ter-/tr-) «терти»;

споріднене з лит. traupùs «ламкий, крихкий», trupėˊti «кришитися», лтс. trupêt «гнити, кришитися», прус. trupis «колода», гр. τρυπάω «свердлю»;

псл. trupъ;

р. труп «мертве тіло», [трупи́ть] «кришити», бр. труп «мертве тіло», др. трупъ «тс.; стовбур дерева; пеньок; побоїще», п. trup «труп», ч. слц. trup «тулуб; корпус; фюзеляж», вл. trup «струп», нл. tšup «тс.», болг. труп «труп; тулуб; тіло без голови і кінцівок; стовбур дерева», схв. тру̑п «тулуб; корпус (корабля); пеньок, колода», слн. trúp «тулуб; корпус (корабля)», стсл. троупъ «мертве тіло»;

не зовсім ясне;

можливо, результат видозміни форми [трут²] «трутень» або результат контамінації [трут] «трутень» і труп «мертве тіло» (пор. укр. [трупа́к] «безпомічна людина» і «трутень», п. trup «мертве тіло людини» і «мертва бджола»);

п. trup «мертва бджола»;

афективне утворення, в основі якого лежить звуконаслідувальний вигук кру на позначення крику того самого птаха, під впливом народних забобонів зближений з труп «мертве тіло»;

п. [trup] (крик ворона, що віщує смерть);

фр. troupe «громада, натовп, банда», ст. trope походить від пізньолат. troppus «гурт» і далі від франк. *þrop «група», що виникло внаслідок метатези з *þorp «натовп, гурт, село», спорідненого з дангл. þorp, þrop, англ. thorp «село» (іст.), нвн. Dorf «село», кімр. treb «житло», лит. trobà «будівля», лтс. trāba «тс.»;

запозичено з французької мови, можливо, через посередництво німецької (н. Trúppe);

р. тру́ппа, ст. труп, бр. болг. м. тру́па, п. ч. заст. слц. нл. trupa, схв. тру̑па, слн. trúpa;

очевидно, результат утворення назви жука на основі п. truposz «труп», спорідненого з укр. труп «мертве тіло»;

назва мотивована тим, що при тривозі цей жук підтягує до тіла ніжки і завмирає, ніби неживий;

псл. *trǫtъ/ trutъ, [*trǫdъ];

споріднене з лит. trãnas «трутень», лтс. tran(i)s «тс.»;

зіставляється далі з нвн. Drohne, свн. trёne, двн. trёno, снн. drāne, drone «тс.», пов’язаними з нвн. dröhnen «гудіти», що зводяться до звуконаслідувального кореня іє. *dher(eu)-// dhren- «гудіти, дзижчати, бурмотіти, бурчати»;

р. тру́тень, бр. тру́цень, п. truteń, ст. trucień, trąd, [trut, trąt, tręd, tręt, trynd], ч. trubec, ст. trup «тс.», [trút, trut’, trout] «вид комахи», слц. trúd «трутень», вл. truta, нл. tšut, болг. тъ́ртей, трут, м. трут, схв. тру̑т, слн. trót «тс.»;

можливо, запозичене з болгарської мови, пор. болг. тру́пам «збирати, накопичувати», утру́пвам «завалювати, закидати»;

не зовсім ясне;