ТРУП — ЕТИМОЛОГІЯ

труп «мертве тіло»

іє. *trou-p(o)- «колода, пень», похідне від кореня *ter-/treu-/trou- (*ter-/tr-) «терти»;
споріднене з лит. traupùs «ламкий, крихкий», trupėˊti «кришитися», лтс. trupêt «гнити, кришитися», прус. trupis «колода», гр. τρυπάω «свердлю»;
псл. trupъ;
р. труп «мертве тіло», [трупи́ть] «кришити», бр. труп «мертве тіло», др. трупъ «тс.; стовбур дерева; пеньок; побоїще», п. trup «труп», ч. слц. trup «тулуб; корпус; фюзеляж», вл. trup «струп», нл. tšup «тс.», болг. труп «труп; тулуб; тіло без голови і кінцівок; стовбур дерева», схв. тру̑п «тулуб; корпус (корабля); пеньок, колода», слн. trúp «тулуб; корпус (корабля)», стсл. троупъ «мертве тіло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стрипі́ти «розкластися»
тру́п'я «трупи» (зб.)
тру́п'яний «труп’ячий»
тру́п'ячий
трупа́к «мертвяк Чаб; безпомічна людина»
трупа́р «наглядач у морзі»
трупа́рня «морг»
трупи́ця «мертве тіло жінки; (лайл.) стара відьма»
тру́пій «властивий трупу; який належить трупу»
трупі́нє «гниття»
тру́пі́шати «трухнути, гнити, руйнуватися»
тру́пішіти «тс.»
тру́пний
трупови́й «трупний; наповнений трупами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
труп «мертве тіло» білоруська
труп «труп; тулуб; тіло без голови і кінцівок; стовбур дерева» болгарська
trup «струп» верхньолужицька
τρυπάω «свердлю» грецька
трупъ «тс.; стовбур дерева; пеньок; побоїще» давньоруська
*trou-p(o)- «колода, пень» індоєвропейська
*ter-/treu-/trou- «терти» (*ter-/tr-) індоєвропейська
*ter-/tr- індоєвропейська
trupêt «гнити, кришитися» латиська
traupùs «ламкий, крихкий» литовська
trupėˊti «кришитися» литовська
tšup «тс.» нижньолужицька
trup «труп» польська
trupъ праслов’янська
trupis «колода» прусська
труп «мертве тіло» російська
трупи́ть «кришити» російська
тру̑п «тулуб; корпус (корабля); пеньок, колода» сербохорватська
trup «тулуб; корпус; фюзеляж» словацька
trúp «тулуб; корпус (корабля)» словенська
троупъ «мертве тіло» старослов’янська
trup «тулуб; корпус; фюзеляж» чеська

труп «трутень» (зоол.)

не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни форми [трут2] «трутень» або результат контамінації [трут] «трутень» і труп «мертве тіло» (пор. укр. [трупа́к] «безпомічна людина» і «трутень», п. trup «мертве тіло людини» і «мертва бджола»);
п. trup «мертва бджола»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трупа́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trup польська
trup «мертва бджола» польська
трут «трутень» українська
труп «мертве тіло» (пор. укр. [трупа́к] «безпомічна людина» і «трутень», п. trup «мертве тіло людини» і «мертва бджола») українська
трупа́к українська

труп (вигук на позначення крику крука)

афективне утворення, в основі якого лежить звуконаслідувальний вигук кру на позначення крику того самого птаха, під впливом народних забобонів зближений з труп «мертве тіло»;
п. [trup] (крик ворона, що віщує смерть);
Фонетичні та словотвірні варіанти

тру́пкати «кричати» (про ворона)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trup (крик ворона, що віщує смерть) польська
кру українська
труп «мертве тіло» українська

тру́па

фр. troupe «громада, натовп, банда», ст. trope походить від пізньолат. troppus «гурт» і далі від франк. *þrop «група», що виникло внаслідок метатези з *þorp «натовп, гурт, село», спорідненого з дангл. þorp, þrop, англ. thorp «село» (іст.), нвн. Dorf «село», кімр. treb «житло», лит. trobà «будівля», лтс. trāba «тс.»;
запозичено з французької мови, можливо, через посередництво німецької (н. Trúppe);
р. тру́ппа, ст. труп, бр. болг. м. тру́па, п. ч. заст. слц. нл. trupa, схв. тру̑па, слн. trúpa;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
thorp «село» (іст.) англійська
тру́па білоруська
тру́па болгарська
þorp давньоанглійська
þrop давньоанглійська
treb «житло» кімрська
trāba «тс.» латиська
trobà «будівля» литовська
тру́па македонська
trupa нижньолужицька
Trúppe німецька
Dorf «село» нововерхньонімецька
troppus «гурт» пізньолатинська
trupa польська
тру́ппа російська
труп (ст.) російська
тру̑па сербохорватська
trupa словацька
trúpa словенська
*þrop «група» франкська
*þorp «натовп, гурт, село» франкська
troupe «громада, натовп, банда» французька
trope (ст.) французька
trupa (заст.) чеська

тру́піш «пілюльник, Byrrhus» (ент.)

очевидно, результат утворення назви жука на основі п. truposz «труп», спорідненого з укр. труп «мертве тіло»;
назва мотивована тим, що при тривозі цей жук підтягує до тіла ніжки і завмирає, ніби неживий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
truposz «труп» польська
труп «мертве тіло» українська

трут «трутень; самець бджоли» (ент.)

псл. *trǫtъ/ trutъ, [*trǫdъ];
споріднене з лит. trãnas «трутень», лтс. tran(i)s «тс.»;
зіставляється далі з нвн. Drohne, свн. trёne, двн. trёno, снн. drāne, drone «тс.», пов’язаними з нвн. dröhnen «гудіти», що зводяться до звуконаслідувального кореня іє. *dher(eu)-// dhren- «гудіти, дзижчати, бурмотіти, бурчати»;
р. тру́тень, бр. тру́цень, п. truteń, ст. trucień, trąd, [trut, trąt, tręd, tręt, trynd], ч. trubec, ст. trup «тс.», [trút, trut’, trout] «вид комахи», слц. trúd «трутень», вл. truta, нл. tšut, болг. тъ́ртей, трут, м. трут, схв. тру̑т, слн. trót «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

труп
трупак «тс.»
тру́тень «тс.»
тру́тик
труті́вка «робоча бджола, з яєць якої виходять трутні»
трутні́вка «щільник з комірками, з яких виводяться трутні; окрема така комірка»
трутньо́вка «бджола-трутівка Чаб, ЛексПол; комірка, з якої виходить трутень ЛексПол»
трутови́й «властивий, належний трутню»
тру́то́вка «трутівка Чаб, ЛексПол; комірка, з якої виходить трутень ЛексПол»
труц «трутень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тру́цень білоруська
тъ́ртей болгарська
трут болгарська
truta верхньолужицька
trёno давньоверхньонімецька
*dher(eu)-// dhren- «гудіти, дзижчати, бурмотіти, бурчати» індоєвропейська
tran(i)s «тс.» латиська
trãnas «трутень» литовська
трут македонська
tšut нижньолужицька
Drohne нововерхньонімецька
dröhnen «гудіти» нововерхньонімецька
truteń польська
trucień (ст.) польська
trąd (ст.) польська
trut (ст.) польська
trąt (ст.) польська
tręd (ст.) польська
tręt (ст.) польська
trynd (ст.) польська
*trǫtъ/ trutъ праслов’янська
*trǫdъ праслов’янська
тру́тень російська
тру̑т сербохорватська
trёne середньоверхньнімецька
drāne середньонижньонімецька
drone «тс.» середньонижньонімецька
trúd «трутень» словацька
trót «тс.» словенська
trubec чеська
trup «тс.» (ст.) чеська
trút «вид комахи» (ст.) чеська
trut' «вид комахи» (ст.) чеська
trout «вид комахи» (ст.) чеська

утру́пати «втягнутися, звикнути»

можливо, запозичене з болгарської мови, пор. болг. тру́пам «збирати, накопичувати», утру́пвам «завалювати, закидати»;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

утру́патися «звикнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тру́пам «збирати, накопичувати» болгарська
утру́пвам «завалювати, закидати» болгарська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.