ПОВІТКА — ЕТИМОЛОГІЯ

пові́тка «господарське приміщення; покрівля на опорах, накриття»

псл. povětь (povětъ) «накриття», очевидно, пов’язане з *povětiti «покрити гілками»;
менш переконливе пов’язання (Mikl. EW 387) з vějati «віяти» або зіставлення (Moszyński JP 37, 297) з псл. jata «хлів» (пор. укр. я́тка);
р. [пове́тка] «повітка», пове́ть, пови́ть, бр. паве́ць «тс.», п. powieć «критий перехід; місце для проходу через двір або в городі; накриття, навіс», powietka «тс.; [невеличкий сарай]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

павє́ть
по́вєть «тс.; надбудова над погребом; погрібник»
повіт «хлів»
по́віть «хлів для худоби (частіше відкритий); навіс із соломи біля такого хліва»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паве́ць «тс.» білоруська
powieć «критий перехід; місце для проходу через двір або в городі; накриття, навіс»«тс.; [невеличкий сарай]» польська
powietka «критий перехід; місце для проходу через двір або в городі; накриття, навіс»«тс.; [невеличкий сарай]» польська
povětь «накриття» (povětъ) праслов’янська
*povětiti «покрити гілками» праслов’янська
vějati «віяти» праслов’янська
jata «хлів» (пор. укр. я́тка) праслов’янська
пове́тка «повітка» російська
пове́ть російська
пови́ть російська

я́тка «легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган; накриття, зроблене з хмизу, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка СУМ; [прибудова біля хати] ЛЧерк»

псл. jatъka ‹ jata від іє. *i̯ā- «їхати, рухатися», пор. дінд. yātám «хід, похід, подорож»;
розвиток значення: «щось рухоме (зграя, стадо, рій)» → «уміщуване (напр., стадо)» → «вмістище» → «приміщення» (до подібного розвитку семантики пор. укр. ве́жа від vezti, початково «будинок на колесах»);
інші тлумачення, як слова, пов’язаного з п. chata, укр. хата (Karłowicz SWO 231) або з дінд. yámati «тримає, підносить», лтс. jaemt «покрити» (Fiсk I 292; Horn KZ 32, 583), з псл. jama, укр. я́ма як первісно «печера» (Jokl AfSlPh 37, 542–545), схв. поjата «хижа» (Mikl. EW 101), з балт. *aita, реконструйованого на підставі фін. аitta «комора», ест. ait «тс.» (Lidén MO V 198; FUF 25, 139), так само, як і спроба (Mo-szyński JP 37/4, 296–298) пов’язати слово з псл. po(v)ětъ, укр. пові́тка, менш переконливі або сумнівні;
думка (Sławski I 526) про запозичення українського слова з польської мови необґрунтована;
р. [я́тка] «місце для торгівлі на базарі; рундук під полотняним навісом», [ят] «скупчення риби», бр. я́тка «місце, де продають продукти харчування; дрібна пересувна крамниця», п. jatka «м’ясна крамниця; (заст.) (переважно мн. jatki) різниця», ст. jata «примітивна хатка; курінь, намет», (рідк.) jato «стадо», ч. jatky (мн.) «різниці», ст. jatka «різниця», слц. jatka «різниця (переважно у мн. jatky); м’ясна крамниця», вл. jěta, hěta, jětka «хатка; м’ясна крамниця», нл. jatka «різниця», болг. я́то «зграя (птахів)», [(по)я́та] «кошара; обора», м. [(по̏)(по̏)jата] «хлів», jато «зграя птахів; рій», схв. jа̏то «зграя птахів; рій; стадо», (по̏)jата «хлів, кошара; хижа, комора», слн. játа «стадо (зокрема, свиней)», роjáta «хлів, кошара; хижа, комора; повітка», стсл. ать(-хоульница) «господарська будівля, повітка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

я́точник «той, що торгує в ятці; торговець»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*aita балтійські
я́тка «місце, де продають продукти харчування; дрібна пересувна крамниця» білоруська
я́то «зграя (птахів)» болгарська
(по)я́та «кошара; обора» ()я́та] болгарська
jěta «хатка; м’ясна крамниця» верхньолужицька
hěta «хатка; м’ясна крамниця» верхньолужицька
jětka «хатка; м’ясна крамниця» верхньолужицька
yātám «хід, похід, подорож» давньоіндійська
yámati «тримає, підносить» давньоіндійська
ait «тс.» естонська
*i̯ā- «їхати, рухатися» індоєвропейська
jaemt «покрити» латиська
(по̏)jата «хлів» (по̏)] македонська
jато «зграя птахів; рій» македонська
jatka «різниця» нижньолужицька
chata польська
jatka «м’ясна крамниця; (заст.) (переважно мн. jatki) різниця» польська
jata «примітивна хатка; курінь, намет»«стадо» (рідк.)(ст.) польська
jato «примітивна хатка; курінь, намет»«стадо» (рідк.)(ст.) польська
jatъka праслов’янська
jata праслов’янська
jama праслов’янська
po(v)ětъ праслов’янська
я́тка «місце для торгівлі на базарі; рундук під полотняним навісом» російська
ят «скупчення риби» російська
поjата «хижа» сербохорватська
jа̏то «зграя птахів; рій; стадо»«хлів, кошара; хижа, комора» (по̏)jата сербохорватська
(по̏)jата сербохорватська
jatka «різниця (переважно у мн. jatky); м’ясна крамниця» словацька
játа «стадо (зокрема, свиней)» словенська
роjáta «хлів, кошара; хижа, комора; повітка» словенська
ать(-хоульница) «господарська будівля, повітка» старослов’янська
хата українська
я́ма «печера» українська
пові́тка українська
аitta «комора» фінська
jatky «різниці» (мн.) чеська
jatka «різниця» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.