ПЛУТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

плу́тати

очевидно, псл. [plutati (plǫt-, plęt-)] «плутати», пов’язане з ple(s)t- «плести»;
неприйнятне зіставлення з лит. plaujóti «жити безтурботно, блукати (у пошуках)», гол. flauw «слабий, млявий», англ. flew, нвн. flau «тс.» (Petersson BSl. Wortst. 76) або з гот. flauts «хвалькуватий», flautjan «хвастати» (Matzenauer LF 13, 167);
р. плута́ть «плутати», бр. [плу́та́ць] «тс.; вештатися, блукати; брехати», п. plątać «плутати, заплутувати, сплутувати, спутувати (надівати пута)», [plętać] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

переплут «вузол»
переплутні «заплутаність»
плу́таний
плу́таник
плутани́на
плутани́ця
плу́танка «спосіб в’язання петель гачком; безладне, хаотичне сплетення, переплетення; плетиво»
плу́татися
плу́тні «хитрий, нечесний вчинок, обман; шахрайство»
плу́тощі «тс.»
плутя́га «лукава, хитра людина; шахрай»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
flew англійська
плу́та́ць «тс.; вештатися, блукати; брехати» білоруська
flauw «слабий, млявий» голландська
flauts «хвалькуватий» готська
flautjan «хвастати» готська
plaujóti «жити безтурботно, блукати (у пошуках)» литовська
flau «тс.» нововерхньонімецька
plątać «плутати, заплутувати, сплутувати, спутувати (надівати пута)» польська
plętać «тс.» польська
plutati «плутати» (plǫt-, plęt-)] праслов’янська
плута́ть «плутати» російська


верхоплу́тня «особливий спосіб вишивання сорочок»

складне утворення з основ слів (з)верх(у) і плу́тати (афективний синонім дієслова вишива́ти);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верх (афективний синонім дієслова вишива́ти) ?
у (афективний синонім дієслова вишива́ти) ?
плу́тати (афективний синонім дієслова вишива́ти) ?

опле́нтати «обплутати; зжерти»

очевидно, видозмінене запозичення з польської мови;
п. oplątać «обплутати, обвити; обманути, приголомшити» є похідним від plątać «плутати», з яким пов’язане укр. плу́тати;
значення «жерти» виникло, очевидно, на українському ґрунті під впливом [опліта́ти] «їсти»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
oplątać «обплутати, обвити; обманути, приголомшити» польська
плу́тати українська
plątać «плутати» ?
значення «жерти» ?
опліта́ти «їсти» ?

плени́чити «базікати, верзти; марити у гарячці»

неясне;
можливо, віддалено пов’язане з плу́тати, пльо́нтати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плени́читися «снитися Нед; верзтися, довго і незв’язно снитися Ме»
пленіта́тися «мріяти, марити; бачитися уві сні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плу́тати українська
пльо́нтати українська

пле́нтати «іти, їхати, пересуватися повільно, через силу; іти, їхати далеко або неохоче; блукати»

запозичення з польської мови;
п. plątać się «шлятися, вештатися; блукати», [plętać się] «тс.» пов’язані з plątać «плутати, заплутувати; вплутувати; спутувати», [plętać] «тс.», яким, очевидно, відповідає укр. плу́тати;
зіставляється також (Šerech ZfSlPh 23, 160) з пле́сти́ся;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пле́нтатися «тс.»
припле́нта́ч «приблуда»
приплянтатися «приблукатися, приблудитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
plątać się «шлятися, вештатися; блукати» польська
plętać się «тс.» польська
plątać «плутати, заплутувати; вплутувати; спутувати» польська
plętać «тс.» польська
плу́тати українська
пле́сти́ся українська

пльо́нтати «плутати (про нитки, пряжу)»

запозичення з польської мови;
п. plątać «плутати, заплутувати (про нитки); спутувати (надівати пута)», [plętać] «тс.» відповідає укр. плу́тати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пльо́нтатися «плутатися» (про ноги)
розпльо́нтати «розпутати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
plątać «плутати, заплутувати (про нитки); спутувати (надівати пута)» польська
plętać «тс.» польська
плу́тати українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.