ПЛУТАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

плу́тати нога́ми.

Іти повільно, важко, через силу, ледве рухаючись. Приклади
  • Іде вона, тая людина старша, йде вулицею, ногами плутаючи, на ціпок спираючись (Остап Вишня)
  • Плутав Федір ногами, мов не своїми, а тут ззаду Марина ще хлипа (Панас Мирний)

переплу́тувати (плу́тати) / переплу́тати грішне з пра́ведним.

Змішувати все протилежне; хороше і погане; неправильно розуміти що-небудь. Приклади
  • переплу́тати пра́ведне з грі́шним. Сказився… старий, переплутав праведне з грішним. Замість дробовиком бекасів по болоті ганяти, почав угодників глушити в хаті (О. Ковінька)
  • Це, шановний Анатолію Филимоновичу, ви сплутали грішне з праведним. З Мальмьо грає чехословацький Спартак на Кубок чемпіонів (М. Білкун)

плу́тати (переплу́тувати і т.ін.) / сплу́тати (переплу́тати і т.ін.) [всі] ка́рти чиї, кому і без додатка.

Розладнувати чиї-небудь плани, наміри, розрахунки, сподівання. Приклади
  • всі ка́рти переплу́тано. Він ледве стримувався від злості за те, що пришелепуватий Кукса своїм дурним пострілом так несподівано зірвав усю операцію. Тепер всі карти переплутано (В. Кучер)
  • Козацька тактика переплутувала йому всі карти (З. Тулуб)
  • Турбував Сачка й дещо плутав карти маленький Петрик, якого.. Тася любить всім серцем (Л. Дмитерко)
  • Дроздовський полк тим часом мацав місцевість, до них ходила різна тамошня наволоч, з усіх кутків збиралися відомості, і наші люди ходили до них виказувати й плутати карти (Ю. Яновський)

плу́тати (заплу́тувати, сплу́тувати) / заплу́тати (сплу́тати) [свої́] сліди́.

Неодноразово змінювати напрям руху, дезорієнтовуючи кого-небудь. Приклади
  • На Поліцейській вулиці він побіг через наскрізний двір і заплутав свої сліди (П. Панч)
  • Глухими вулицями втікали вони, плутаючи сліди (Цюпа)
Хитрувати, намагаючись відвести підозру. Приклади
  • — Щоб сплутати сліди на випадок провокації, я й прийшов сюди раніше призначеного часу (Цюпа)
  • Плутати свої сліди й говорити безглузді речі — в цьому Самійло Овсійович був великим майстром (Ю. Шовкопляс)