ЛІПШЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
лі́пший «кращий»
псл. *lěрjь, форма вищого ступеня від lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний», пов’язаного з lěpiti, lipnǫti «ліпити, липнути»;
первісне значення – «який прилягає, липне, пристає, підходить, відповідає»;
пор. аналогічний розвиток семантики споріднених лит. lipnùs «липкий» – «милий, лагідний, ввічливий», лтс. laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий»;
для псл. lěръ припускалося також вихідне значення «жир, жирний» (Meringer WuS 5, 149);
зіставляється з лат. lepōs «краса, чарівність», lepіdus «милий, приємний, гарний» (Machek ESJČ 327; Holub – Lyer 285);
р. [ле́пый] «гарний, красивий, прекрасний», бр. ле́пшы «кращий», п. lepszy «тс.», ч. слц. lepý «красивий», lepší «кращий», вл. lepy «гарний; спритний». lěpši «кращий», нл. lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний», lěpšy «кращий», полаб. lepsĕ «краще», болг. [леп] «красивий, добрий», м. [леп] «гарний, красивий», схв. лȇп, лȕjеп «красивий, гарний; відповідний», љȅпшӣ «кращий, красивий», слн. lép «гарний, красивий; приємний, добрий», lépši кращий, красивіший, приємніший», стсл. лѣпъ «гарний, відповідний, належний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліпний
«прекрасний, чудовий»
ліпо́та́
«краса»
ліпш
лі́пшати
лі́пше
полі́пшення
полі́пшувати
полі́пшувач
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле́пшы «кращий» | білоруська |
леп «красивий, добрий» | болгарська |
lepy «гарний; спритний»«кращий» | верхньолужицька |
lěpši | верхньолужицька |
lepōs «краса, чарівність» | латинська |
lepіdus «милий, приємний, гарний» | латинська |
laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий» | латиська |
lipnùs «липкий» | литовська |
леп «гарний, красивий» | македонська |
lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» | нижньолужицька |
lěpšy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» | нижньолужицька |
lepsĕ «краще» | полабська |
lepszy «тс.» | польська |
*lěрjь | праслов’янська |
lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний» | праслов’янська |
lipnǫti «ліпити, липнути» | праслов’янська |
lěpiti | праслов’янська |
lěpiti | праслов’янська |
lěръ «жир, жирний» | праслов’янська |
ле́пый «гарний, красивий, прекрасний» | російська |
лȇп | сербохорватська |
лȕjеп «красивий, гарний; відповідний» | сербохорватська |
љȅпшӣ «кращий, красивий» | сербохорватська |
lepý «красивий»«кращий» | словацька |
lepší «красивий»«кращий» | словацька |
lép «гарний, красивий; приємний, добрий» | словенська |
lépši «гарний, красивий; приємний, добрий» | словенська |
лѣпъ «гарний, відповідний, належний» | старослов’янська |
lepý «красивий»«кращий» | чеська |
lepší «красивий»«кращий» | чеська |
нелі́па «невихована, гидка жінка, нехлюя»
похідне утворення від незасвідченого *ліпий (жін. р. *ліпа) «гарний», пов’язаного з лі́пший;
пор. р. [ле́пый] «гарний, красивий», ч. слц. lepý «красивий» та ін;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле́пый «гарний, красивий» | російська |
lepý «красивий» | словацька |
*ліпий «гарний» (жін. р. *ліпа) | українська |
лі́пший | українська |
lepý «красивий» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України