ВИТЯЗЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *vitędzь;

запозичення з германських мов;

дісл. víkingr «вікінг», дангл. viking «тс.» загальноприйнятої етимології не має;

пов’язується з днн. wîk «житло», з ісл. vík «бухта», víg «битва», víking «подорож додому»;

псл. t замість очікуваного с відповідно до герм. k пояснюється як результат дисиміляції, dz замість g – з форми множини vitędzi;

спроби пов’язати з псл. *vitь «здобич» (Holub–Kop. 418; Brückner 659, ZfSlPh 6, 64–65) видаються непереконливими;

р. ви́тязь, бр. ві́цязь, др. витязь, п. ст. witez, ч. vítěz, слц. víťaz, вл. wićaz «герой; селянин-орендар», болг. витя́з, м. витез, схв. вȕтēз, слн. vítez, стсл. витѧзь;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. zwyciężyć (zwycięstwo, zwycięzca, zwycięski) має безпрефіксний відповідник wyciężyć, що походить від wiciędz, спорідненого з укр. ви́тязь;