БІЛЬ

пов’язування з лат. dolere «боліти; страждати, сумувати» (Machek ESJČ 60) необґрунтоване;

псл. boljь, bolěti;

очевидно, споріднене з двн. balo «згуба, зло», дісл. bçl «злість», дангл. bealu «тс.», гот. balwjan «мучити»;

менш переконливе виведення (Трубачев ВСЯ 3, 124–126; ЭССЯ 2, 187– 189; Vaillant RÉS 22, 40) від псл. bolь «великий»;

безпідставною була думка (Hirt РВrВ 23, 331) про запозичення слов’янських слів з германських мов;

р. бр. боль, др. боль «хвороба», п. вл. слн. ból, ч. bol «скорбота, сум», слц. bôl’, нл, bol, полаб. bülĕ «болить», болг. боли́ «болить», бо́лка «біль», м. бол, схв. бȏл, стсл. боль «хворий», болѣти;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бола́ «важка хвороба, болячка»

бо́лезний «болісний»

бо́лещ «хвороба; туга»

бо́лещі «тс.»

бо́лізний «тс.»

болізнува́ти «хворіти»

бо́лізнь «хвороба»

бо́лізько

болі́льник

бо́лісний

болість «тс.»

болі́ти

бо́ліч «біль»

боль «хворий»

бо́лько

бо́льницяі «тс.»

больо́вий

болю́чий

боля́ «хвороба, недуга»

боля́к «болячка»

боляка «велика болячка»

болякува́тий

бо́ляче

болячівник «від рослини з лікувальними властивостями»

боля́чка

болячкува́тий

боля́щий

лесний

обезбо́лювати

ро́збіль «захворювання»

розбо́ла «причина болю»

уболіва́льник

уболіва́ти

ця «лікарня»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
боль	білоруська
боли́ «болить»	болгарська
ból	верхньолужицька
balwjan «мучити»	готська
bealu «тс.»	давньоанглійська
balo «згуба, зло»	давньоверхньонімецька
bçl «злість»	давньоісландська
боль «хвороба»	давньоруська
dolere «боліти; страждати, сумувати»	латинська
бол	македонська
bülĕ «болить»	полабська
ból	польська
boljь	праслов’янська
bolь «великий»	праслов’янська
боль	російська
бȏл	сербохорватська
bôl'	словацька
ból	словенська
боль «хворий»	старослов’янська
нл	українська
bol	українська
бо́лка «біль»	українська
болѣти	українська
bol «скорбота, сум»	чеська
bolěti	?

білавка «стокротка, Bellis perennis L.» (бот.)

назви зумовлені білим кольором квітів цих рослин (пор. бр. [белаквет] «королиця», [белая ляхаўка] «тс.», [макрыца белая] «зірочник середній, Stellaria media Vill.»);

похідні утворення від бі́лий;

р. [бели́ца\ «королиця», [бели́к] «тс.», бр. бялю́к «віхалка»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

білило «зірочник ланцетовидний, Stellaria holostea L.»

білина «королиця, ромен, Leucanthemum vulgare Lam.»

біли́ця «юринея, Jurinea cyanoides Rchb.; [талабан, вередник, Thlaspi arvense L. Mak]»

білка «тс.»

білочка «юринея»

біль «гикавка, Berteroa incana (L.) DC.; калюжниця, Caltha palustris L.»

білюк «віхалка гілляста, Anthericum ramosum L.»

білявка «стокротка»

біля́чка «бурачок, білоцвіт, Alyssum L.»

підбіл «юринея»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
бялю́к «віхалка»	білоруська
бели́ца «королиця»	російська
бели́к «тс.»	українська
бі́лий	?

бі́ля́

заміна початкового п на б, на думку Потебні, звичайна для української мови (РФВ 1880 IV 163), могла відбутись під впливом синонімічного прийменника бли́зько;

кінцеве -я викликане, очевидно, східнослов’янською тенденцією до заміни кінцевого Ѣ, ’е в частині випадків більш відкритим голосним ’а (я);

пор. відкіля (‹отъколѣ), після (‹послѣ) і ін;

спроба виведення від *оbъ-dьlě (Трубачев Этимология 1965, 383) не узгоджується з характером голосного і в бі́ля;

результат видозміни давньоруського складного прийменника подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле), утвореного з прийменника по і іменника *дьля (*dьlja) «довжина», через незасвідчену стадію *підля, *підлі з наступним випадінням д перед л;

р. по́дле, бр. заст. подлѣ, др. подълѣ, п. podle, ст. pole, ч. podle, ст. podli, вл. нл. podla «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

би́ля

бля

для

ля

пиля

пілі

пі́ля

побіля́

полі

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
подлѣ	білоруська
podla «тс.»	верхньолужицька
подълѣ	давньоруська
podla «тс.»	нижньолужицька
podle	польська
по́дле	російська
podle	чеська
бли́зько	?
відкіля (‹отъколѣ)	?
після (‹послѣ)	?
бі́ля	?
подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле)	?
по і іменника дьля «довжина» (dьlja)	?
підля	?
підлі	?
подлѣ	?
pole	?
podli	?

бля «біля; для»

результат редукції прийменника біля́ (у минулому з кінцевим наголосом), характерної для різних службових слів;

значення «для» з’явилося внаслідок змішування з фонетично близьким прийменником для;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
біля́ (у минулому з кінцевим наголосом)	?
для	?

ві́зля «біля»

форма ві́зля замість возлі пояснюється впливом прийменників бі́ля́, для;

очевидно, давніше *vъzdьlě, в якому ѵъzє префіксом, а dъlě – тією самою основою, що і в словах для́тися, до́вгий, р. длина́;

р. во́зле, во́зли, [зля, зли];

Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́злі

во́злі «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
длина́	російська
во́зле	російська
во́зли	українська
зля	українська
зли	українська
ві́зля	?
возлі	?
бі́ля́	?
для	?
*vъzdьlě	?
для́тися	?
до́вгий	?

ля «коло, біля»

результат редукції прийменника бі́ля́ (див.);

р. [ля], бр. [ля, ле, лі];

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ля	білоруська
ле	білоруська
лі	білоруська
бі́ля́	українська
ля	?

ка́ля «біля, коло»

очевидно, результат контамінації синонімічних прийменників ко́ло і бі́ля́ (див.);

бр. каля́ «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ке́ля «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
каля́ «тс.»	білоруська
ко́ло	?
бі́ля́	?

кіля́ «біля»

результати контамінації прийменників ко́ло і [бі́ля́];

Фонетичні та словотвірні варіанти

коля

куля «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ко́ло	українська
бі́ля́	українська

ЗМІСТ

біль

білавка «стокротка, Bellis perennis L.» (бот.)

бі́ля́

бля «біля; для»

ві́зля «біля»

ля «коло, біля»

ка́ля «біля, коло»

кіля́ «біля»