БАБА — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́ба (в т. ч. з різними переносними значеннями)

псл. baba
лит. bóba «стара жінка», лтс. bãba, свн. bābe, bōbe «тс.»
давне слово з дитячої мови, іє. *bābā aбo *bhābhā, утворене шляхом повторення того самого складу, як і в інших словах подібного типу
рум. bábă, уг. bába, алб. babε є запозиченнями з слов’янських мов

Фонетичні та словотвірні варіанти

баб «тс.»
бабе́на «стара жінка»
баби́зна «спадщина від баби»
баби́знина
баби́нець «місце в церкві, де стоять жінки»
ба́бити «бути повитухою, знахарювати»
ба́битися «виявляти безвільність, нерішучість, розніженість; [проводити час серед жінок]»
ба́бич «бабі́й»
бабівщи́на «тс.»
бабі́й
бабі́ти «ставати схожим на бабу; набрякати; зморщуватися»
бабкува́тий «зморшкуватий»
бабни́к «бабинець»
бабни́цький «акушерський»
бабно́та (зб.)
бабня́
бабо́та
ба́бство
бабува́ти «тс.»
ба́бчитися «зморщуватися»
ба́б'ячий
побаби́стий «зморшкуватий»
поба́бицце «зморщитися»
розбабка «ворожка»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
babε̏ албанська
*bābā індоєвропейська
bãba латиська
bóba «стара жінка» литовська
baba праслов’янська
bábă румунська
bābe середньоверхньнімецька
bába угорська
bōbe «тс.» ?

ба́ба «квасоля Mak; головня (на кукурудзі) ВеНЗн; рід великих груш; кругла грудка глини»

п. baba «вид опуклих груш», болг. [ба́ба] «крупна дика ягода», м. бабулица «прищик», схв. [бȁба] «круглий камінець», ба́бац «великий горіх», ба́бура «сорт великого перцю», ба́бушка «круглий наріст на листі, шишка»
назви різних предметів кулястої форми
можуть бути зведені до гіпотетичної основи псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» (Rječnik І 129– 133)

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабе́шки «нутрощі тварин»
баби «полуниці, Fragaria collina» (бот.)
бабіех «жмут злиплої вовни на вівці»
ба́бка «ріжки (головня на колосках) ВеНЗн; латаття Alak»
бабки́ «сорт слив (округлих, скороспілих)»
ба́бки «кульбаба»
бабо́вка «ряст, Corydalis ligitata» (бот.)
бабо́ха «велика квасоля»
бабу́ля «булька, пухир»
бабу́р «пуголовок»
бабуха́тий «пузатий»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба болгарська
бабулица македонська
baba польська
bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» праслов’янська
бȁба сербохорватська
ба́бац сербохорватська
ба́бура сербохорватська
ба́бушка сербохорватська

ба́ба «рід печива з пшеничного борошна; [рід паски]»

псл. baba «галушка, кругле печиво»
очевидно, як і ба́ба2, пов’язане з основою псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим»
пов’язання з баба1 «стара жінка» (Brückner 9) недостатньо обґрунтоване

Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́бка «страва з борошна, пшона, картоплі, локшини, рису, сиру та ін.; здобна булка ЛексПол; хліб з гречаного борошна ЛексПол»
бабни́к «посуд для випікання баби»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
baba «галушка, кругле печиво» праслов’янська
bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» праслов’янська
ба́ба українська
ба́ба «стара жінка» українська

баба «частуха подорожникова, Alısma plantago aquatica L.» (бот.)

результат перенесення і видозміни назви ба́бка «подорожник, Plantago»
перенесення зумовлене зовнішньою схожістю листків обох рослин

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабка «тс.» (водяна)

Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бка «подорожник, Plantago» українська

баба́й «домовик»

запозичення з тюркських мов
тур. baba «предок, прадід, батько», крим.-тат. баба «батько», тат. баба «дід» і т. д. є утвореннями, аналогічними до іє. (слов.) baba «стара жінка»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
baba «стара жінка» (слов.) індоєвропейська
баба «батько» кримсько-татарська
баба «дід» татарська
baba «предок, прадід, батько» турецька

баба́йка «велике весло»

очевидно, походить від ба́ба з переносним значенням «чурбак» і под. (Преобр. І 10)
можна припустити також зв’язок з формою [бабо́й] «дерев’яний виступ у човні» (Кравчук ВЯ 1968/4, 124)

Фонетичні та словотвірні варіанти

баба́їти «гребти»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба «чурбак» українська
бабо́й «дерев’яний виступ у човні» українська

бабару́нка «сонечко, Coccinella» (ент.)

результат видозміни деетимологізованої давнішої форми *бедру́нка, похідної від колишнього прикметника *бедрий «рябий, з плямами іншої масті на бедрах», під впливом слів баба (пор. п. [baba] «сонечко», схв. bàburica «тс.»), ба́брати і бруні́ти
думка про запозичення з польської мови (Онышкевич Исслед. п. яз. 238) позбавлена підстав

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабри́ська
бабру́н
бабру́на
бабру́нька
бобору́нка
бобруни́ця «тс.»
бобру́нка

Етимологічні відповідники

Слово Мова
baba польська
bàburica сербохорватська
*бедру́нка українська
*бедрий «рябий, з плямами іншої масті на бедрах» українська
баба (пор. п. [baba] «сонечко», схв. bàburica «тс.») українська
ба́брати українська
бруні́ти українська

бабенник «бобівник, Меnуаnthes trifoliată L.» (бот.)

результат видозміни форм типу бобівни́к, [бібни́к, бобо́вник] «тс.», зближених з основою ба́ба у назвах рослин

Етимологічні відповідники

Слово Мова
бобівни́к українська
бібни́к «тс.» українська
бобо́вник «тс.» українська
ба́ба українська

бабе́ць «бичок, головач, Cottus gobio» (іхт.)

очевидно, пов’язане з ба́ба «стара жінка» за ознакою великої голови (мається на увазі звичай старих жінок намотувати на голову товсту хустину)
пор. іншу назву тієї самої риби головач, нім. Kaulkopf (дослівно «куляста голова») заслуговує на увагу також припущення про окрему праслов’янську основу bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим», представлену також у схв. bàburica «сонечко», bȁbica «стонога», bábura «тс.; великий м’ясистий перець», n. babka «сонечко», укр. ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» (Rječnik І 129)

Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́бик
ба́бка
баб'ю́к «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
Kaulkopf «надуватися, розбухати, бути кулястим» (дослівно «куляста голова») німецька
babka «сонечко» польська
bab- праслов’янська
bàburica «сонечко» сербохорватська
bȁbica «стонога» сербохорватська
bábura «тс.; великий м’ясистий перець» сербохорватська
ба́ба «стара жінка» українська
ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» українська

бабзде́ля «баба» (вульг.)

результат контамінації слів ба́ба1 і бзді́ти (див.)

Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба українська
бзді́ти українська

ба́бка «подорожник, Plantago L.; буквиця, Betonica officinalis L.» (бот.)

[бабки] «шавлія, Salvia officinalis L.» Mak, [бабочки] «тс.» Mak, [бабник] «болотяна рослина, з якої роблять купіль малим дітям; жовтозілля, Senecio vulgaris L.» НЗ УжДУ 26, [бабочки] «пирій, Agropyrum cristatum» Mak
пов’язані з ба́ба «знахарка»
назви зумовлені використанням відповідних рослин у народній медицині

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабки́ «подорожник»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба «знахарка» українська

ба́бка «гриб-зонтик великий, Lepiota procera Scop. Mak; підберезовик, Boletus scaber; Agaricus procerus» (бот.)

очевидно, пов’язане з ба́бчитися «морщитися, м’якнути», р. оба́биться «розпаритись, обм’якнути»
назва могла бути зумовлена м’якістю, в’ялістю відповідних грибів
менш переконливі пов’язання (Фасмер III 97) з ба́ба «пень» на тій підставі, що обабки ростуть купками, і зіставлення оба́бок з опе́ньок

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабка жовтопорова «гриб Krombholzia tessellata»
бабка темна «підберезовик, Krombholzia scabra (Bull.) Karst.»
о́ба́бок «підберезовик»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бчитися «морщитися, м’якнути» російська
оба́биться «розпаритись, обм’якнути» російська
ба́ба «пень» українська
оба́бок українська
опе́ньок українська

ба́бка «ранник, Scrophularia nodosa L.» (чорна, смердюча)] (бот.)

не зовсім ясні
можуть бути пов’язані з ба́ба «знахарка» як назви рослин, застосовуваних у минулому для лікування пухлин (ранник) або близьких до лікарської рослини коров’яка аптечного (Verbascum officinale)
назви могли бути утворені також від основи баб- «кулястий» за формою плодів (двогніздих коробочок) або за характером кореня ранника (з кулястими потовщеннями)

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабки «коров’як, Verbascum phoeniceum L., Verbascum speciosum Schrad., Verbascum lychnitis L.»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба «знахарка» українська
баб- «кулястий» українська

ба́бка (вид комахи)

вважається утвореним від баба в значенні «відьма, чарівниця» на тій підставі, що неприємні для людей тварини, в т. ч. деякі комахи, приймались у минулому за чарівників (Machek ESJČ 40; Vážný 289; Шанский ЭСРЯ І 2, 5–6)
на думку інших (Потебня РФВ 7, 69; Преобр. I 10; Фасмер I 100), назва зумовлена уявленням про переселення душі померлого (баби) в комаху
можливе припущення про зв’язок з гіпотетичною основою псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133)

Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́бич «самець бабки»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
bab- «надуватись, розбухати» праслов’янська
ба́ба «відьма, чарівниця» українська

ба́бка «гральна кістка з надкопитного суглоба тварини; гральний камінець; камінець, грудочка, що пускається рикошетом по воді»

очевидно, похідне від гіпотетичної основи псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133)
менш переконливе зіставлення (Шанский ЭСРЯ І 2, 5) з ба́ба «колода, чурбак»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
bab- «надуватись, розбухати» праслов’янська
ба́ба «колода, чурбак» українська

ба́бка «коваделко для клепання коси»

вважається похідним утворенням від слова ба́ба з переносним значенням «колода, чурбак» і т. д. (Sadn.– Aitz. VWb. I 61–64)
може бути виведене і від гіпотетичної основи bab- «надуватись, розбухати» (Rjėčnik І 129– 133)

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабни́к «стільчик, на якому укріплюється бабка»
бабча́р «дерев’яна підставка бабки»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
bab- «надуватись, розбухати» праслов’янська
ба́ба «колода, чурбак» українська

ба́бка «чистець, Stachys silvatica L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з основою баб- «кулястий»
назва могла бути зумовлена горішкоподібною формою плодів обох рослин
не виключена й можливість зв’язку з ба́ба «знахарка» з огляду на те, що окремі різновиди цих рослин використовувались для лікування

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабочник «гравілат, Geum rivale L.»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
баб- «кулястий» ?
ба́ба «знахарка» ?

ба́бка «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg. Mak; насіння кульбаби НЗ УжДУ 26» (бот.)

не зовсім ясне
з одного боку, може бути пов’язане з бр. [папка] «кульбаба», [папкі, пупок] «тс.», [папаўка] «жовтило», [пупаўка, пупкі], р. пупа́вка, укр. [пупки] «тс.», пу́п’нок
паралелізм фонетичних варіантів основи *bab-: *pap- «набрякати» припускається вже для індоєвропейської прамови (Pokorny 91)
назви могли стосуватися зовнішнього вигляду квіткових пуп’янків рослин або кулястої форми відцвілого суцвіття кульбаби
з другого боку, нвн. [Alte Weibertreu] «кульбаба», [Grossmutters Nachtfunzla] «тс.» підтримують припущення про зв’язок з ба́ба «стара жінка; знахарка» (Краўчук Белар. лінгв. 1974/6, 65)

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабки «кульбаба; жовтило, Anthemis tinctoria L.»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
папка «кульбаба» білоруська
папкі «тс.» білоруська
пупок «тс.» білоруська
папаўка «жовтило» білоруська
пупаўка білоруська
пупкі білоруська
Alte Weibertreu «кульбаба» нововерхньонімецька
Grossmutters Nachtfunzla «тс.» нововерхньонімецька
*pap- «набрякати» праслов’янська
*bab- праслов’янська
пупа́вка російська
пупки «тс.» українська
пу́п'янок українська
ба́ба «стара жінка; знахарка» українська

ба́бло «болото, трясовина»

очевидно, давній варіант тієї самої основи, що і в слові ба́брати

Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́ба «тс.»
баблявий «такий, що бабляється»
ба́блятися «бабратися»
ба́длятися «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́брати українська

бабо́ни «забобони»

очевидно, результат видозміни основи слова бобо́ни «забобони», зближеної з словом ба́ба «знахарка, чарівниця» або здавна зв’язаної з коренем іє. *bhā-«баяти, говорити»

Фонетичні та словотвірні варіанти

бабони́ти «ворожити»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
*bhā- «баяти, говорити» індоєвропейська
бобо́ни «забобони» українська
ба́ба «знахарка, чарівниця» українська

бе́бех «велике черево»

очевидно, пов’язане з бабе́шки, бабуха́тий і под
позбавлене підстав зіставлення з баба (Brückner 19) і з бебе́х (Sławski І 29; Ильинский РФВ 62, 237)

Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́бехи «перина, подушки (переважно єврейські); нутрощі, тельбухи»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
бабе́шки ?
бабуха́тий ?
баба ?

ку́льба́ба «рослина родини складноцвітих, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)

очевидно, вторинне утворення на основі початкового *кульба́ва з псл. *[kulьbava (květъka)] «схильна до загинання (округлості) (квітка)» (пор. укр. [кульба́стий] «горбатий, загнутий»), де *kulьbava – жін. p. прикметника *kulьbavъ, похідного від kuliti «гнути» (укр. [ку́лити])
назва зумовлена тим, що обірване стебло кульбаби, коли діти беруть його в рот (примовляючи при цьому «кульбабо, розвернися» і под.), розривається в кінці на три або чотири поздовжні частини, які при цьому закручуються (загинаються) назовні
пов’язання з ба́ба (Меркулова 102) малоймовірне
іноді етимологи обмежуються ствердженням неясності слова (Фасмер II 412)

Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́ба-куль
ку́льба-ба́ба
ку́льба́бка
кульба́бок
кульба́вка
кульба́вочка «нечуйвітер альпійський, Hieracium alpinum L.»
кульбака
кульбанка «тс.»
кульбаха
ску́льба «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
*kulьbava «схильна до загинання (округлості) (квітка)» (květъka)] (пор. укр. [кульба́стий] «горбатий, загнутий») праслов’янська
кульба́ва ?
*kulьbava ?
прикметника ?
прикметника ?
kuliti «гнути» (укр. [ку́лити]) ?
ба́ба ?

ма́ма

р- бр. др. болг. м. ма́ма, п. слц. вл. нл. mama, ч. слн. máma, полаб. mamoĭ, схв. мȁма
псл. mama
споріднене з лит. mamà «мати», лтс. mama «тс.», лат. mamma «тс.; груди», гр. μάμμη, μάμμα «мати, баба», алб. mëmë «мати», дінд. māma «дядько»
іє. *mama «мати»
виникло в дитячій мові шляхом повторення складу ma, подібно до ба́ба, дя́дя, та́то

Фонетичні та словотвірні варіанти

змамчі́ти «втратити здатність бути годувальницею»
ма
маме́ха
мами́зна «спадщина після матері»
ма́мин
мамі́й
ма́мка
ма́мкати «часто кликати матір»
мамкува́ти «бути мамкою (годувальницею)»
ма́мойка
ма́мсик «мамій»
маму́ля
мамуни́йка
мамунцу́ня
маму́нця
маму́ня
мамусь
маму́ся
маму́ха
мамці́й «мамій»
мамцюсь «матуся»
мамця
ма́мчити «тс.»
ма́мчич «син мамки»
мамчу́р «мамій»

Етимологічні відповідники

Слово Мова
mëmë «мати» албанська
ма́ма білоруська
ма́ма болгарська
mama верхньолужицька
μάμμη грецька
māma «дядько» давньоіндійська
ма́ма давньоруська
*mama «мати» індоєвропейська
mamma «тс.; груди» латинська
mama «тс.» латиська
mamà «мати» литовська
ма́ма македонська
mama нижньолужицька
mamoĭ полабська
mama польська
mama праслов’янська
мȁма сербохорватська
mama словацька
máma словенська
máma чеська
μάμμα «мати, баба» ?
ба́ба ?
дя́дя ?
та́то ?

ки́ці-ба́ба «гра в жмурки; різновид цієї гри»

очевидно, складне утворення з основи дієслова [киця́ти] «доторкатися рукою (у грі в жмурки)» та іменника ба́ба

Етимологічні відповідники

Слово Мова
киця́ти «доторкатися рукою (у грі в жмурки)» українська
ба́ба українська

язіба́ба «відьма; (ент.) вид гусениці, Bambux rubi»

складне слово, утворене з іменників я́зя і ба́ба

Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́зя українська
ба́ба українська


Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України