БАБА — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

ба́ба (в т. ч. з різними переносними значеннями)

псл. baba;
лит. bóba «стара жінка», лтс. bãba, свн. bābe, bōbe «тс.»;
давне слово з дитячої мови, іє. *bābā aбo *bhābhā, утворене шляхом повторення того самого складу, як і в інших словах подібного типу;
рум. bábă, уг. bába, алб. babε є запозиченнями з слов’янських мов;
р. бр. др. болг. м. ба́ба, п. слц. вл. нл. baba, полаб. babə, bobə, bobo, ч. слн. bába, схв. бȁба, ба́ка «бабуся», стсл. баба;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баб «тс.»
ба́б'ячий
бабе́на «стара жінка»
баби́зна «спадщина від баби»
баби́знина
баби́нець «місце в церкві, де стоять жінки»
ба́бити «бути повитухою, знахарювати»
ба́битися «виявляти безвільність, нерішучість, розніженість; [проводити час серед жінок]»
ба́бич «бабі́й»
бабівщи́на «тс.»
бабі́й
бабі́ти «ставати схожим на бабу; набрякати; зморщуватися»
бабкува́тий «зморшкуватий»
бабни́к «бабинець»
бабни́цький «акушерський»
бабно́та (зб.)
бабня́
бабо́та
ба́бство
бабува́ти «тс.»
ба́бчитися «зморщуватися»
побаби́стий «зморшкуватий»
поба́бицце «зморщитися»
розбабка «ворожка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
babε̏ албанська
ба́ба білоруська
ба́ба болгарська
baba верхньолужицька
ба́ба давньоруська
*bābā індоєвропейська
bãba латиська
bóba «стара жінка» литовська
ба́ба македонська
baba нижньолужицька
babə полабська
bobə полабська
bobo полабська
baba польська
baba праслов’янська
ба́ба російська
bábă румунська
бȁба сербохорватська
bābe середньоверхньнімецька
baba словацька
bába словенська
bába угорська
ба́ка «бабуся» українська
bába чеська
bōbe «тс.» ?
баба ?

ба́ба «квасоля Mak; головня (на кукурудзі) ВеНЗн; рід великих груш; кругла грудка глини»

п. baba «вид опуклих груш», болг. [ба́ба] «крупна дика ягода», м. бабулица «прищик», схв. [бȁба] «круглий камінець», ба́бац «великий горіх», ба́бура «сорт великого перцю», ба́бушка «круглий наріст на листі, шишка»;
назви різних предметів кулястої форми;
можуть бути зведені до гіпотетичної основи псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» (Rječnik І 129– 133);
р. [бабо́шка] «картоплина; поплавок з кори; брунька», [бабу́шки] «віспинки; кір; болячки на дитині», [баба́шка] «поплавок на вудці; (полігр.) пропуск у складанні, пустий квадрат»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабе́шки «нутрощі тварин»
баби «полуниці, Fragaria collina» (бот.)
бабіех «жмут злиплої вовни на вівці»
ба́бка «ріжки (головня на колосках) ВеНЗн; латаття Alak»
бабки́ «сорт слив (округлих, скороспілих)»
ба́бки «кульбаба»
бабо́вка «ряст, Corydalis ligitata» (бот.)
бабо́ха «велика квасоля»
бабу́ля «булька, пухир»
бабу́р «пуголовок»
бабуха́тий «пузатий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба болгарська
бабулица македонська
baba польська
bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» праслов’янська
бабо́шка «картоплина; поплавок з кори; брунька» російська
бабу́шки «віспинки; кір; болячки на дитині» російська
баба́шка «поплавок на вудці; (полігр.) пропуск у складанні, пустий квадрат» російська
бȁба сербохорватська
ба́бац сербохорватська
ба́бура сербохорватська
ба́бушка сербохорватська

ба́ба «рід печива з пшеничного борошна; [рід паски]»

псл. baba «галушка, кругле печиво»;
очевидно, як і ба́ба2, пов’язане з основою псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим»;
пов’язання з баба1 «стара жінка» (Brückner 9) недостатньо обґрунтоване;
р. ба́ба «рід печива, паска», ба́бка «вид страви», [баба́шка] «хлібина; пиріжок; калач», [баба́ха] «пампушка, млинець», [баба́шка] «тс.», [бабки] «хлібні кульки, які пекли для худоби», [бабо́шка] «грудочка (борошна в страві), затірка, галушка, булочка», [бабу́шка] «тс.», бр. ба́ба «вид страви», ба́бка «баба, паска, бабка», п. baba «рід печива, паска», babka «тс.», ч. bába «вид страви», bábovka «паска», слц. baba «паска», вл. baba, babka «тс.», нл. baba «рід печива», болг. [ба́ба] «ковбаса з товстої свинячої кишки», схв. бȁба «паска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́бка «страва з борошна, пшона, картоплі, локшини, рису, сиру та ін.; здобна булка ЛексПол; хліб з гречаного борошна ЛексПол»
бабни́к «посуд для випікання баби»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба «вид страви» білоруська
ба́бка «баба, паска, бабка» білоруська
ба́ба «ковбаса з товстої свинячої кишки» болгарська
baba «тс.» верхньолужицька
babka «тс.» верхньолужицька
baba «рід печива» нижньолужицька
baba «рід печива, паска»«тс.» польська
babka «рід печива, паска»«тс.» польська
baba «галушка, кругле печиво» праслов’янська
bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» праслов’янська
ба́ба «рід печива, паска» російська
ба́бка «вид страви» російська
баба́шка «хлібина; пиріжок; калач» російська
баба́ха «пампушка, млинець» російська
баба́шка «тс.» російська
бабки «хлібні кульки, які пекли для худоби» російська
бабо́шка «грудочка (борошна в страві), затірка, галушка, булочка» російська
бабу́шка «тс.» російська
бȁба «паска» сербохорватська
baba «паска» словацька
ба́ба українська
ба́ба «стара жінка» українська
bába «вид страви»«паска» чеська
bábovka «вид страви»«паска» чеська

баба «частуха подорожникова, Alısma plantago aquatica L.» (бот.)

результат перенесення і видозміни назви ба́бка «подорожник, Plantago»;
перенесення зумовлене зовнішньою схожістю листків обох рослин;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабка «тс.» (водяна)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бка «подорожник, Plantago» українська

баба́й «домовик»

запозичення з тюркських мов;
тур. baba «предок, прадід, батько», крим.-тат. баба «батько», тат. баба «дід» і т. д. є утвореннями, аналогічними до іє. (слов.) baba «стара жінка»;
р. [баба́, баба́й] «дід» (іноді вживається для лякання дітей), м. баба, бабајко «батько», бабалак «тесть, дід», схв. ба́ба, бàбāјко «батько»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baba «стара жінка» (слов.) індоєвропейська
баба «батько» кримсько-татарська
баба македонська
бабајко «батько» македонська
бабалак «тесть, дід» македонська
баба́ російська
баба́й «дід» (іноді вживається для лякання дітей) російська
ба́бà сербохорватська
бобāјко «батько» сербохорватська
баба «дід» татарська
baba «предок, прадід, батько» турецька

баба́йка «велике весло»

очевидно, походить від ба́ба з переносним значенням «чурбак» і под. (Преобр. І 10);
можна припустити також зв’язок з формою [бабо́й] «дерев’яний виступ у човні» (Кравчук ВЯ 1968/4, 124);
р. [баба́йка] «весло з цілої колоди, цурка, обрубок, кочет», схв. ба́бак «ручка на кіссі; поперечна рукоять на веслі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баба́їти «гребти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
баба́йка «весло з цілої колоди, цурка, обрубок, кочет» російська
ба́бак «ручка на кіссі; поперечна рукоять на веслі» сербохорватська
ба́ба «чурбак» українська
бабо́й «дерев’яний виступ у човні» українська

бабару́нка «сонечко, Coccinella» (ент.)

результат видозміни деетимологізованої давнішої форми *бедру́нка, похідної від колишнього прикметника *бедрий «рябий, з плямами іншої масті на бедрах», під впливом слів баба (пор. п. [baba] «сонечко», схв. bàburica «тс.»), ба́брати і бруні́ти;
думка про запозичення з польської мови (Онышкевич Исслед. п. яз. 238) позбавлена підстав;
n. biedronka, ст. biedrunka (XVII ст.), ч. bedruňka, berunka, beruška, [verunka, meruňka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабри́ська
бабру́н
бабру́на
бабру́нька
бобору́нка
бобруни́ця «тс.»
бобру́нка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baba польська
biedronka польська
biedrunka (XVII ст.) польська
bàburica сербохорватська
*бедру́нка українська
*бедрий «рябий, з плямами іншої масті на бедрах» українська
баба (пор. п. [baba] «сонечко», схв. bàburica «тс.») українська
ба́брати українська
бруні́ти українська
bedruňka чеська
berunka чеська
beruška чеська
verunka «тс.» чеська
meruňka «тс.» чеська

бабенник «бобівник, Меnуаnthes trifoliată L.» (бот.)

результат видозміни форм типу бобівни́к, [бібни́к, бобо́вник] «тс.», зближених з основою ба́ба у назвах рослин;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бобівни́к українська
бібни́к «тс.» українська
бобо́вник «тс.» українська
ба́ба українська

бабе́ць «бичок, головач, Cottus gobio» (іхт.)

очевидно, пов’язане з ба́ба «стара жінка» за ознакою великої голови (мається на увазі звичай старих жінок намотувати на голову товсту хустину);
пор. іншу назву тієї самої риби головач, нім. Kaulkopf (дослівно «куляста голова») заслуговує на увагу також припущення про окрему праслов’янську основу bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим», представлену також у схв. bàburica «сонечко», bȁbica «стонога», bábura «тс.; великий м’ясистий перець», n. babka «сонечко», укр. ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» (Rječnik І 129);
п. [babec] «тс.», болг. бабо́й, бобо́й, баба́н, ба́бушка (назви риб), схв. бȁбица «вид риби», бàбак «тс.; окунь», бȁба «вид риби»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баб'ю́к «тс.»
ба́бик
ба́бка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бабо́й болгарська
бобо́й болгарська
баба́н болгарська
ба́бушка (назви риб) болгарська
Kaulkopf «надуватися, розбухати, бути кулястим» (дослівно «куляста голова») німецька
babka «сонечко» польська
babec «тс.» польська
bab- праслов’янська
bàburica «сонечко» сербохорватська
bȁbica «стонога» сербохорватська
bábura «тс.; великий м’ясистий перець» сербохорватська
бȁбица «вид риби» сербохорватська
бàбак «тс.; окунь» сербохорватська
бȁба «вид риби» сербохорватська
ба́ба «стара жінка» українська
ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» українська

бабзде́ля «баба» (вульг.)

результат контамінації слів ба́ба1 і бзді́ти (див.);
п. babsztyl «бабисько»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
babsztyl «бабисько» польська
ба́ба українська
бзді́ти українська

ба́бка «подорожник, Plantago L.; буквиця, Betonica officinalis L.» (бот.)

[бабки] «шавлія, Salvia officinalis L.» Mak, [бабочки] «тс.» Mak, [бабник] «болотяна рослина, з якої роблять купіль малим дітям; жовтозілля, Senecio vulgaris L.» НЗ УжДУ 26, [бабочки] «пирій, Agropyrum cristatum» Mak;
пов’язані з ба́ба «знахарка»;
назви зумовлені використанням відповідних рослин у народній медицині;
р. ба́бка «подорожник» та ін., ба́бки «вид шавлії», бр. [ба́бка] «подорожник», [бабін цвет] «тс.», п. babka «подорожник та ін., ч. babí list (babí ucho) «подорожник», [babí bruch] та ін. «шавлія», vodní «частуха, Alısma L.» (схожа на подорожник), babí lesk «горицвіт, Ranunculus arvensis», babky (babák, babí hněv) «лопух, Arctium L.», слц. babka blysk (назва різних рослин), болг. [ба́бух] «шавлія», [ба́бка] «тс.», схв. [бабика] «подорожник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабки́ «подорожник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бка «подорожник» білоруська
бабін цвет «тс.» білоруська
ба́бух «шавлія» болгарська
ба́бка «тс.» болгарська
babka «подорожник та ін., ч. babí list (babí ucho) «подорожник» польська
ба́бка «подорожник» російська
ба́бки «вид шавлії» російська
бабика «подорожник» сербохорватська
babka blysk (назва різних рослин) словацька
ба́ба «знахарка» українська
babí bruch «шавлія»«частуха, Alısma L.»«горицвіт, Ranunculus arvensis»«лопух, Arctium L.» (схожа на подорожник), babí lesk , babky (babák, babí hněv) чеська
vodní «шавлія»«частуха, Alısma L.»«горицвіт, Ranunculus arvensis»«лопух, Arctium L.» (схожа на подорожник), babí lesk , babky (babák, babí hněv) чеська
babí list чеська
babí ucho чеська
babí lesk чеська
babky чеська
babák чеська
babí hněv чеська

ба́бка «гриб-зонтик великий, Lepiota procera Scop. Mak; підберезовик, Boletus scaber; Agaricus procerus» (бот.)

очевидно, пов’язане з ба́бчитися «морщитися, м’якнути», р. оба́биться «розпаритись, обм’якнути»;
назва могла бути зумовлена м’якістю, в’ялістю відповідних грибів;
менш переконливі пов’язання (Фасмер III 97) з ба́ба «пень» на тій підставі, що обабки ростуть купками, і зіставлення оба́бок з опе́ньок;
р. оба́бок «тс.; бабка жовтопорова», бр. ба́бка «підберезовик, червоноголовець», аба́бак «тс.», п. babka «шершавий гриб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабка жовтопорова «гриб Krombholzia tessellata»
бабка темна «підберезовик, Krombholzia scabra (Bull.) Karst.»
о́ба́бок «підберезовик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бка «підберезовик, червоноголовець» білоруська
аба́бак «тс.» білоруська
babka «шершавий гриб» польська
ба́бчитися «морщитися, м’якнути» російська
оба́биться «розпаритись, обм’якнути» російська
оба́бок «тс.; бабка жовтопорова» російська
ба́ба «пень» українська
оба́бок українська
опе́ньок українська

ба́бка «ранник, Scrophularia nodosa L.» (чорна, смердюча)] (бот.)

не зовсім ясні;
можуть бути пов’язані з ба́ба «знахарка» як назви рослин, застосовуваних у минулому для лікування пухлин (ранник) або близьких до лікарської рослини коров’яка аптечного (Verbascum officinale);
назви могли бути утворені також від основи баб- «кулястий» за формою плодів (двогніздих коробочок) або за характером кореня ранника (з кулястими потовщеннями);
схв. бȁбљāк «коров’як»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабки «коров’як, Verbascum phoeniceum L., Verbascum speciosum Schrad., Verbascum lychnitis L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бȁбљāк «коров’як» сербохорватська
ба́ба «знахарка» українська
баб- «кулястий» українська

ба́бка (вид комахи)

вважається утвореним від баба в значенні «відьма, чарівниця» на тій підставі, що неприємні для людей тварини, в т. ч. деякі комахи, приймались у минулому за чарівників (Machek ESJČ 40; Vážný 289; Шанский ЭСРЯ І 2, 5–6);
на думку інших (Потебня РФВ 7, 69; Преобр. I 10; Фасмер I 100), назва зумовлена уявленням про переселення душі померлого (баби) в комаху;
можливе припущення про зв’язок з гіпотетичною основою псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133);
р. ба́бочка «метелик», [ба́ба] «тс.», [ба́бка] (назва різних видів комах), п. [baba] «сонечко», [babka] «тс.», ч. babka «хрущ», слц. bábka «лялечка», babočka «кропив’янка», вл. babka «бджола», болг. [ба́бушка] «лялечка, зародок метелика», схв. [бȁба] «стара бджола», ба́бак «сонечко»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́бич «самець бабки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бушка «лялечка, зародок метелика» болгарська
babka «бджола» верхньолужицька
baba «сонечко» польська
babka «тс.» польська
bab- «надуватись, розбухати» праслов’янська
ба́бочка «метелик» російська
ба́ба «тс.» російська
ба́бка (назва різних видів комах) російська
бȁба «стара бджола» сербохорватська
ба́бак «сонечко» сербохорватська
bábka «лялечка»«кропив’янка» словацька
babočka «лялечка»«кропив’янка» словацька
ба́ба «відьма, чарівниця» українська
babka «хрущ» чеська

ба́бка «гральна кістка з надкопитного суглоба тварини; гральний камінець; камінець, грудочка, що пускається рикошетом по воді»

очевидно, похідне від гіпотетичної основи псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133);
менш переконливе зіставлення (Шанский ЭСРЯ І 2, 5) з ба́ба «колода, чурбак»;
р. бр. ба́бка «гральна кістка», п. ч. слц. babka «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бка «гральна кістка» білоруська
babka «тс.» польська
bab- «надуватись, розбухати» праслов’янська
ба́бка «гральна кістка» російська
babka «тс.» словацька
ба́ба «колода, чурбак» українська
babka «тс.» чеська

ба́бка «коваделко для клепання коси»

вважається похідним утворенням від слова ба́ба з переносним значенням «колода, чурбак» і т. д. (Sadn.– Aitz. VWb. I 61–64);
може бути виведене і від гіпотетичної основи bab- «надуватись, розбухати» (Rjėčnik І 129– 133);
р. бр. ба́бка «коваделко, підставка, ніжка», п. baba, babka «залізко, коваделко, на якому клепають косу», ч. слц. babka, схв. бȁбица, [бȁпка], бȁква, слн. bábka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабни́к «стільчик, на якому укріплюється бабка»
бабча́р «дерев’яна підставка бабки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бка «коваделко, підставка, ніжка» білоруська
baba «залізко, коваделко, на якому клепають косу» польська
babka «залізко, коваделко, на якому клепають косу» польська
bab- «надуватись, розбухати» праслов’янська
ба́бка «коваделко, підставка, ніжка» російська
бȁбица сербохорватська
бȁпка сербохорватська
бȁква сербохорватська
babka словацька
bábka «тс.» словенська
ба́ба «колода, чурбак» українська
babka чеська

ба́бка «чистець, Stachys silvatica L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з основою баб- «кулястий»;
назва могла бути зумовлена горішкоподібною формою плодів обох рослин;
не виключена й можливість зв’язку з ба́ба «знахарка» з огляду на те, що окремі різновиди цих рослин використовувались для лікування;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабочник «гравілат, Geum rivale L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
баб- «кулястий» ?
ба́ба «знахарка» ?

ба́бка «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg. Mak; насіння кульбаби НЗ УжДУ 26» (бот.)

не зовсім ясне;
з одного боку, може бути пов’язане з бр. [папка] «кульбаба», [папкі, пупок] «тс.», [папаўка] «жовтило», [пупаўка, пупкі], р. пупа́вка, укр. [пупки] «тс.», пу́п’нок;
паралелізм фонетичних варіантів основи *bab-: *pap- «набрякати» припускається вже для індоєвропейської прамови (Pokorny 91);
назви могли стосуватися зовнішнього вигляду квіткових пуп’янків рослин або кулястої форми відцвілого суцвіття кульбаби;
з другого боку, нвн. [Alte Weibertreu] «кульбаба», [Grossmutters Nachtfunzla] «тс.» підтримують припущення про зв’язок з ба́ба «стара жінка; знахарка» (Краўчук Белар. лінгв. 1974/6, 65);
схв. [баба марта] «кульбаба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабки «кульбаба; жовтило, Anthemis tinctoria L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
папка «кульбаба» білоруська
папкі «тс.» білоруська
пупок «тс.» білоруська
папаўка «жовтило» білоруська
пупаўка білоруська
пупкі білоруська
Alte Weibertreu «кульбаба» нововерхньонімецька
Grossmutters Nachtfunzla «тс.» нововерхньонімецька
*pap- «набрякати» праслов’янська
*bab- праслов’янська
пупа́вка російська
баба марта «кульбаба» сербохорватська
пупки «тс.» українська
пу́п'янок українська
ба́ба «стара жінка; знахарка» українська

ба́бло «болото, трясовина»

очевидно, давній варіант тієї самої основи, що і в слові ба́брати;
n. [bablać] «полоскати, мочити», babłać (bebłać) «бабрати», Bebło (Bybło) (назва озера), ч. [bablat se] «бруднитися; бабратися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́ба «тс.»
баблявий «такий, що бабляється»
ба́блятися «бабратися»
ба́длятися «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bablać «полоскати, мочити»«бабрати» (bebłać)(Bybło)(назва озера) польська
babłać «полоскати, мочити»«бабрати» (bebłać)(Bybło)(назва озера) польська
bebłać польська
ба́брати українська
bablat se «бруднитися; бабратися» чеська

бабо́ни «забобони»

очевидно, результат видозміни основи слова бобо́ни «забобони», зближеної з словом ба́ба «знахарка, чарівниця» або здавна зв’язаної з коренем іє. *bhā-«баяти, говорити»;
др. бабуны «чари», бабунъ «єретик, богомил», ч. baboněk «мана, мара», слц. babona «повір’я», с.-цсл. бабуни «єретики, богомили»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабони́ти «ворожити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бабуны «чари» давньоруська
бабунъ «єретик, богомил» давньоруська
*bhā- «баяти, говорити» індоєвропейська
бабуни «єретики, богомили» сербо-церковнослов’янська
babona «повір’я» словацька
бобо́ни «забобони» українська
ба́ба «знахарка, чарівниця» українська
baboněk «мана, мара» чеська

бе́бех «велике черево»

очевидно, пов’язане з бабе́шки, бабуха́тий і под;
позбавлене підстав зіставлення з баба (Brückner 19) і з бебе́х (Sławski І 29; Ильинский РФВ 62, 237);
р. [бе́беки] «перини, подушки; нутрощі», [бе́бехи] «нутрощі», бр. бэ́бахі «нутрощі; ганчір’я», п. bebechy «нутрощі, тельбухи; черево; злиденна постіль, пожитки», bebech, [bech] «товста дитина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́бехи «перина, подушки (переважно єврейські); нутрощі, тельбухи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бэ́бахі «нутрощі; ганчір’я» білоруська
bebechy «нутрощі, тельбухи; черево; злиденна постіль, пожитки» польська
bebech «нутрощі, тельбухи; черево; злиденна постіль, пожитки» польська
бе́беки «перини, подушки; нутрощі» російська
бе́бехи «нутрощі» українська
bech «товста дитина» українська
бабе́шки ?
бабуха́тий ?
баба ?

ку́льба́ба «рослина родини складноцвітих, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)

очевидно, вторинне утворення на основі початкового *кульба́ва з псл. *[kulьbava (květъka)] «схильна до загинання (округлості) (квітка)» (пор. укр. [кульба́стий] «горбатий, загнутий»), де *kulьbava – жін. р. прикметника *kulьbavъ, похідного від kuliti «гнути» (укр. [ку́лити]);
назва зумовлена тим, що обірване стебло кульбаби, коли діти беруть його в рот (примовляючи при цьому «кульбабо, розвернися» і под.), розривається в кінці на три або чотири поздовжні частини, які при цьому закручуються (загинаються) назовні;
пов’язання з ба́ба (Меркулова 102) малоймовірне;
іноді етимологи обмежуються ствердженням неясності слова (Фасмер II 412);
р. кульба́ба «любочки, eontodon L.; [кульбаба]», [куйба́ба, куйба́бка], п. [kulbaba] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́ба-куль
ку́льба-ба́ба
ку́льба́бка
кульба́бок
кульба́вка
кульба́вочка «нечуйвітер альпійський, Hieracium alpinum L.»
кульбака
кульбанка «тс.»
кульбаха
ску́льба «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kulbaba «тс.»укр.) польська
*kulьbava «схильна до загинання (округлості) (квітка)» (květъka)] (пор. укр. [кульба́стий] «горбатий, загнутий») праслов’янська
кульба́ба «любочки, eontodon L.; [кульбаба]» російська
куйба́ба українська
куйба́бка українська
кульба́ва ?
*kulьbava ?
прикметника ?
прикметника ?
kuliti «гнути» (укр. [ку́лити]) ?
ба́ба ?

ма́ма

р- бр. др. болг. м. ма́ма, п. слц. вл. нл. mama, ч. слн. máma, полаб. mamoĭ, схв. мȁма;
псл. mama;
споріднене з лит. mamà «мати», лтс. mama «тс.», лат. mamma «тс.; груди», гр. μάμμη, μάμμα «мати, баба», алб. mëmë «мати», дінд. māma «дядько»;
іє. *mama «мати»;
виникло в дитячій мові шляхом повторення складу ma, подібно до ба́ба, дя́дя, та́то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

змамчі́ти «втратити здатність бути годувальницею»
ма
маме́ха
мами́зна «спадщина після матері»
ма́мин
мамі́й
ма́мка
ма́мкати «часто кликати матір»
мамкува́ти «бути мамкою (годувальницею)»
ма́мойка
ма́мсик «мамій»
маму́ля
мамуни́йка
мамунцу́ня
маму́нця
маму́ня
мамусь
маму́ся
маму́ха
мамці́й «мамій»
мамцюсь «матуся»
мамця
ма́мчити «тс.»
ма́мчич «син мамки»
мамчу́р «мамій»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mëmë «мати» албанська
ма́ма білоруська
ма́ма болгарська
mama верхньолужицька
μάμμη грецька
māma «дядько» давньоіндійська
ма́ма давньоруська
*mama «мати» індоєвропейська
mamma «тс.; груди» латинська
mama «тс.» латиська
mamà «мати» литовська
ма́ма македонська
mama нижньолужицька
mamoĭ полабська
mama польська
mama праслов’янська
мȁма сербохорватська
mama словацька
máma словенська
máma чеська
μάμμα «мати, баба» ?
ба́ба ?
дя́дя ?
та́то ?

ки́ці-ба́ба «гра в жмурки; різновид цієї гри»

очевидно, складне утворення з основи дієслова [киця́ти] «доторкатися рукою (у грі в жмурки)» та іменника ба́ба;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
киця́ти «доторкатися рукою (у грі в жмурки)» українська
ба́ба українська

язіба́ба «відьма; (ент.) вид гусениці, Bambux rubi»

складне слово, утворене з іменників я́зя і ба́ба;
ч. ježibaba «баба-яга», слц. ježibaba, [jedžibaba, jenzibaba, jendžibaba, jendžibaba] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ježibaba словацька
jedžibaba «тс.» словацька
jenzibaba «тс.» словацька
jendžibaba «тс.» словацька
я́зя українська
ба́ба українська
ježibaba «баба-яга» чеська

баба́х

слова звуконаслідувального характеру, утворені шляхом неповного подвоєння вигуків бах, бух;
р. баба́х, баба́хнуть, бр. баба́х, баба́хаць, п. [babá, babách];
Фонетичні та словотвірні варіанти

баба́хати
баба́хкати
бабу́x
Етимологічні відповідники

Слово Мова
баба́х білоруська
баба́хаць білоруська
babá польська
babách польська
баба́х російська
баба́хнуть російська
бах українська
бух українська

бац (вигук для передачі різкого короткого звуку)

очевидно, псл. *batsati, утворення з елементом -s- від основи bat- «бити»;
менш переконливим є виведення (ЭССЯ і, 118–119) від гіпотетичного псл. *bodьcati «поколювати» або тлумачення бац (Преобр. І 20; Bern. І 37; Фасмер І 138) як звуконаслідувального утворення;
форма баба́ц є подвоєнням віддієслівного вигуку бац за аналогією до баба́х (‹бах);
р. бр. бац, п. bac, рас, ч. слц. bác, м. баца се «брудниться», схв. бàцати «кидати», бȁцати «колоти», слн. bacníti (bácniti) «бити, штовхати», becáti «хвицати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баба́ц
ба́цати «різко вдаряти»
бацкати «штовхати»
ба́цькати «штовхати, тикати, стріляти»
ба́цяти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бац білоруська
баца се «брудниться» македонська
bac польська
*batsati праслов’янська
*bodьcati «поколювати» праслов’янська
бац російська
бàцати «кидати» сербохорватська
bác словацька
bacníti «бити, штовхати»«хвицати» (bácniti) словенська
becáti «бити, штовхати»«хвицати» (bácniti) словенська
рас українська
бȁцати «колоти» українська
bác чеська
bat- «бити» ?
бац ?
баба́ц (‹бах) ?
бац (‹бах) ?
баба́х (‹бах) ?

бебе́х (вигук для передачі звуку падіння чи удару)

звуконаслідувальне утворення, паралельне до баба́х;
р. [бебёх] «удар», [бебёхнуть] «ударити кулаком»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бебе́вх «тс.»
бебе́вхнути «тс.»
бебе́сі «упасти, звалитися» (дит.)
бебе́хнути «сильно кинути, вдарити; упасти»
бебе́хнутися «упасти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бебёх «удар» російська
бебёхнуть «ударити кулаком» українська
баба́х ?

таба́х «гул, шум»

очевидно, звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, баба́х (пор.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бах українська
баба́х (пор.). українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України